Центр протидії дезінформації (далі – Центр) проаналізував роль Threads в інформаційному просторі України, основні моделі комунікації та ризики застосування платформи в інформаційно-психологічних операціях. Матеріал охоплює дописи користувачів, медіа, органів державної влади та сервісних акаунтів, а також задокументовані фейки й маніпуляції. Приклади є ілюстративними та не відображають позицію всього суспільства.

Внаслідок проведеного аналізу Центр дійшов таких висновків:

• Threads є помітним, але не основним каналом українського інформаційного простору. Згідно з даними Meta, у червні 2026 року глобальна аудиторія становила 500 млн активних користувачів на місяць. Згідно з даними DataReportal, в Україні потенційне рекламне охоплення наприкінці 2025 року оцінювалося у 1,75 млн акаунтів: це не показник активної аудиторії.
• В українському сегменті Threads поєднує оперативні реакції, локальну інформацію, взаємодопомогу та обговорення рішень органів державної влади і військових питань. Платформа придатна для раннього виявлення резонансних тем, але не для оцінки настроїв громадян.
• Рекомендаційна стрічка та перенесення дописів до інших платформ прискорюють поширення, але ускладнюють встановлення першоджерела й початкового контексту.
• Основні ризики – підроблені скріншоти, псевдоцитати й справжні матеріали, подані поза контекстом, передусім щодо мобілізації, Сил оборони України, керівництва держави та міжнародної підтримки. Окремий фейк не доводить наявності інформаційно-психологічної операції або причетності рф. Для такого висновку потрібні підтверджені ознаки узгодженого поширення, зв’язків між акаунтами та походження матеріалу від пов’язаних з рф ресурсів.

Рекомендації

• Постійно моніторити дописи, відповіді, цитування та їх поширення на інших платформах, особливо щодо чутливих для держави тем.
• Органам державної влади та іншим суб’єктам публічної комунікації вести верифіковані акаунти, роз’яснювати рішення й алгоритм дій людей та виправляти хибні трактування.
• Реагувати пропорційно: виправляти помилки, спростовувати резонансні фейки, фіксувати ознаки координації та не збільшувати охоплення малопоширених матеріалів.

1. Коротка характеристика Threads і її роль в Україні

Threads запущено командою Instagram 5 липня 2023 року як платформу для текстових оновлень і відкритих розмов. Реєстрація пов’язана з Instagram, однак основною одиницею сервісу є не сторінка чи канал, а публічна розмова: початковий допис, відповіді, цитування та репости. З часом платформа отримала вебверсію, можливість пошуку, тематичні теги, користувацькі стрічки, спільноти, прямі повідомлення, тимчасові дописи та аналітику. Актуальний набір функцій змінюється поступово, що відображено в офіційних матеріалах Meta.

Згідно з даними DataReportal, потенційне рекламне охоплення Threads в Україні наприкінці 2025 року становило 1,75 млн акаунтів. Йдеться про оцінку охоплення в рекламних інструментах Meta, а не про кількість щомісячно активних користувачів. Незалежні дані про масштаб активної української аудиторії Threads у відкритому доступі відсутні.

У проаналізованій вибірці Threads є насамперед платформою для публічного обговорення, а не першочерговим джерелом оперативних новин. На платформі поєднуються особисті свідчення, реакції на події, медійні повідомлення, роз’яснення органів державної влади та звернення до сервісних акаунтів. Така структура робить Threads корисною для раннього виявлення тем, які можуть набути суспільного резонансу, але водночас створює сприятливі умови для емоційних маніпуляцій.

2. Як українці використовують Threads: конкретні приклади

Наведені приклади ілюструють чотири основні напрями використання Threads в Україні: реакцію на наслідки російських ударів; комунікацію про реформи та державні сервіси; дискусії щодо мобілізації і взаємин між військовими та цивільними; офіційну і сервісну комунікацію. Приклади дають змогу порівняти функції особистих профілів, медіа, тематичних сторінок та офіційних акаунтів.

2.1 Реакції на російські удари, взаємодопомога та локальна інформація

Під час реагування на російські удари Threads поєднує оперативне інформування, емоційну реакцію та заклики до конкретної дії. У дописі «Укрінформу» від 24 травня 2026 року повідомлення про наслідки нічної атаки на Київ було доповнено прикладами взаємодопомоги: надання людям безкоштовної кави, пошук загублених тварин і пропозиції щодо підтримки. В іншому дописі – Tribuna.com Україна – коротке повідомлення про наслідки атаки на Київ поєднано із закликом підтримати актуальний збір.

Особисті та локальні акаунти додають до новин особистий досвід. У дописі користувача @kh_mazepa вибухи в Харкові описані через повсякденне життя міста та роботу комунальних служб. Фотодопис локальної сторінки @place_kh демонструє іншу практику: авторські світлини, зроблені під час атаки, згодом поширює локальна сторінка, й особисте свідчення про подію стає частиною ширшого міського інформаційного потоку. Такі дописи передають атмосферу й деталі, яких часто немає у короткому офіційному повідомленні, але які потребують перевірки місця, часу та первинного автора матеріалу.

Практичну модель комунікації після атаки демонструє допис офіційного акаунту «Дії» від 6 липня 2026 року. Людям, чиє житло або бізнес було пошкоджено, нагадали про можливість подати заяву до програми «єВідновлення» та повідомити про збитки до міжнародного Реєстру збитків. Це приклад того, як реакція у Threads може відразу спрямовувати користувача від загальної новини до перевіреної інформації про доступні механізми допомоги.

2.2 Реформи, законодавство та державні сервіси

Найвиразніші приклади комунікації про державні сервіси містяться в офіційних акаунтах, які повідомляють про запуск послуги або зміну правил у короткому і зрозумілому форматі. У дописі «Дії» про тестування розлучення онлайн від 18 червня 2026 року викладено суть нової послуги та запрошення долучитися до тестування. Цей приклад доцільно розглядати як повідомлення про конкретний етап запуску сервісу, а не як доказ того, що процедура вже доступна всім користувачам або що аудиторія однозначно підтримує нововведення.

Інший допис «Дії» від 30 червня 2026 року роз’яснював затверджені урядом зміни щодо строків виплат і використання коштів за програмами «Національний кешбек» та «Зимова 1000». Це демонструє цінність короткого роз’яснення, яке відразу відповідає на практичні запитання «коли» і «до якої дати», замість формального повідомлення без роз’яснення алгоритму дій користувача.

Офіційний допис про нову послугу часто викликає практичні запитання: хто може нею скористатися, які документи потрібні та що робити у разі відмови або технічної помилки. Наприклад, у відповіді щодо заявки на «єВідновлення» представники «Дії» пояснили, що користувачеві потрібно звернутися до комісії, яка розглядала заяву, з проханням надати відмову офіційно. Така відповідь показує, як Threads може доповнювати загальне повідомлення установи конкретною інструкцією для людини.

Threads дає змогу швидко роз’яснювати зміст державних рішень і порядок отримання послуг. Водночас короткий допис не замінює тексту нормативного акта, повного опису послуги або порядку оскарження. Під час моніторингу важливо виявляти перекази, у яких пропущено строки, винятки або інші умови, що змінюють зміст первинного повідомлення.

2.3 Військова служба, мобілізація та взаємини між військовими і цивільними

У дописах на військову тематику помітне місце посідають конфліктні або емоційні події. Допис «Київ24» від 10 липня 2026 року повідомляв про відеовибачення учасників інциденту з автомобілем військовослужбовців ТЦК та СП у Львові. Такий матеріал важливий для моніторингу зважаючи на ризик швидких узагальнень і поляризації, однак сам факт його поширення не свідчить про підтримку будь-якої зі сторін.

Інший допис «Київ24» від 1 липня 2026 року стосувався батька, який сам виховує малолітню доньку та повернувся додому після мобілізації для оформлення документів. Цей приклад показує іншу модель висвітлення мобілізації – через конкретну життєву ситуацію.

Реакції користувачів під такими новинами часто є різко поляризованими. У гілці відповідей під дописом «Київ24» були як критичні оцінки дій ТЦК та СП, так і заклики не робити висновків поза повним контекстом. Це показує, що для аналізу важливий не лише початковий допис, а й те, як користувачі його тлумачать. Водночас окремі коментарі не можна вважати позицією всієї аудиторії Threads.

2.4 Офіційна та сервісна комунікація

Репрезентативним прикладом сервісної комунікації є допис «Укрзалізниці» від 11 січня 2026 року про вимушені затримки поїздів і безкоштовний доступ пасажирів з квитками до платних зон очікування на вокзалах. Допис одночасно пояснював причини проблеми, повідомляв про тимчасове сервісне рішення та надавав пасажирам чітку інструкцію.

Офіційні установи також використовують Threads для короткого інформування про перебіг ліквідації наслідків атак. Допис ДСНС України від 10 липня 2026 року повідомляв про ліквідацію пожежі на промисловому об’єкті Бориспільського району після удару, завданого російською армією. Такий формат дає користувачеві коротке підтвердження факту й місця події, опис роботи служби та візуальні матеріали з офіційного джерела.

Окрему модель становлять короткі публічні відповіді на індивідуальні звернення. У двох прикладах «Дія» повідомила, що написала користувачеві в особисті повідомлення для з’ясування деталей; інша відповідь мала такий самий формат. Такі репліки публічно підтверджують, що звернення помічено. Однак з них не зрозуміло, яку саме проблему розв’язували і чи отримав користувач результат.

Якісна офіційна комунікація у Threads має відповідати на три базові питання: що сталося, кого це стосується і який порядок дій людини. Її результативність доцільно оцінювати не лише за видимістю допису, а й за якістю публічних відповідей, переходами до потрібних сервісів і фактичним вирішенням питань, що містяться у зверненнях.

3. Особливості появи та поширення інформації у Threads

Початковий допис у Threads нерідко лише розпочинає дискусію. У відповідях і цитуваннях користувачі додають факти, оцінки, спростування або звинувачення, які можуть змінювати сприйняття первинного повідомлення. Тому моніторинг має охоплювати сам допис, найпомітніші відповіді, час їх публікації, повторювані формулювання та подальше поширення матеріалу на інших платформах.

Стрічка «For You» поєднує дописи акаунтів, на які підписаний користувач, з рекомендованим контентом інших авторів. Meta не розкриває повної формули ранжування, тому немає підстав стверджувати, що алгоритм системно надає перевагу конфліктному контенту. Персоналізований характер стрічки також означає, що результати перегляду з одного акаунта не відображають усієї картини на платформі.

Тематичні теги, публічні стрічки та спільноти концентрують обговорення довкола окремих тем. Це полегшує професійну та офіційну комунікацію, але водночас може прискорювати поширення маніпулятивного повідомлення в рамках окремої групи. Домінування певної позиції в окремій гілці не свідчить про її перевагу серед усіх користувачів Threads.

Інтеграція Threads з іншими сервісами Meta полегшує перенесення дописів до Instagram і Facebook. Скріншоти та посилання додатково поширюють у Telegram, X, TikTok, YouTube і медіа. Внаслідок цього допис може з’явитися на одній платформі, отримати нове емоційне оформлення на іншій, а найбільшого охоплення набути на третій. Тому аналіз має враховувати весь ланцюг поширення, а не лише статистику первинного допису.

4. Використання Threads в інформаційно-психологічних операціях

4.1. Рамки оцінки та підтверджений міжнародний приклад

Неправдивий або антиукраїнський допис сам по собі не доводить наявності інформаційно-психологічної операції. Підставами для такої оцінки є наявність визначеної мети й цільової аудиторії, повторювані та узгоджені дії, використання кількох каналів і спроба вплинути на поведінку або рішення людей. Тому у звіті розмежовано факт поширення деструктивного повідомлення, ознаки координації та докази зв’язку з конкретною мережею або державою.

Можливість створення у Threads прихованих мереж для впливу демонструє розслідування NewsGuard від 25 червня 2026 року. Дослідники виявили 294 несправжні акаунти, які маскувалися під жінок, нібито зацікавлених у знайомствах з тайванськими чоловіками. Акаунти мали повторювані анкети, схожі імена та синхронний графік. NewsGuard не довів їх прямого зв’язку з урядом Китаю, але дійшов висновку, що акаунти могли готувати для подальшого політичного впливу напередодні виборів. Цей випадок не підтверджує існування аналогічної мережі в Україні, проте показує, що політична функція акаунтів може тривалий час приховуватися за неполітичним образом профілів.

В українській тематиці антиукраїнські твердження можуть з’являтися у відповідях під дописами медіа й установ. Проте кілька коментарів або навіть кілька однакових фраз не доводять наявності мережі акаунтів чи їх зв’язку з рф. Для такого висновку потрібно виявити систематичні узгоджені дії та перевірити їх джерело.

4.2. Задокументовані фейки та маніпуляції про Україну

Найбільш чутливим напрямом є мобілізація та державні цифрові сервіси. У травні 2024 року у Threads та інших соціальних мережах поширювали фото «злитої» бази даних застосунку «Резерв+» з відомостями про мільйон людей. VoxCheck встановив помилки в оформленні, використання скасованих звань і дані осіб, старших за граничний вік перебування на військовому обліку. Паралельно поширювався відредагований скріншот «Резерв+», який нібито підтверджував надсилання повісток електронною поштою українцям за кордоном. У застосунку такого сповіщення не було. Обидва фейки поєднували страх перед мобілізацією з недовірою до захищеності персональних даних.

Для дискредитації Сил оборони України використовувалися вигадані шокові історії. У лютому 2025 року через Threads поширювали твердження, нібито в Одесі військовослужбовець у СЗЧ вчинив сексуальне насильство щодо поліцейського, причетного до його мобілізації. Перевірка VoxCheck не виявила підтверджень від правоохоронців або надійних медіа, а відео, використане як «доказ», лише саркастично переказувало неперевірену історію. Цей випадок показує, як кримінальний сюжет і протиставлення військових та правоохоронців підвищують емоційність фейку.

Окрема група матеріалів спрямовувалася на персональну дискредитацію керівництва України. Через Threads поширювали вигаданий допис Ілона Маска про нібито «останній долар для Зеленського», хоча в його офіційному акаунті такого повідомлення не було. Інший фейк приписував Дональду Трампу-молодшому твердження, що Президент України Володимир Зеленський начебто тричі просив запрошення на інавгурацію Президента США; фактчекери не знайшли відповідного допису або матеріалу Newsweek. У квітні 2025 року поширювали фотомонтаж зображення Олени Зеленської у радянській військовій формі та неправдиву історію про нібито збір нею даних щодо позицій ЗСУ. Спільним механізмом було надання вигаданому твердженню зовнішніх ознак автентичності через скріншот або відредаговане фото.

Маніпуляції щодо міжнародної підтримки часто будуються не на повністю вигаданому повідомленні, а на приховуванні важливого контексту. У жовтні 2024 року у Threads поширювали твердження, що Німеччина нібито повністю припиняє передавати Україні важку техніку. VoxCheck уточнив, що йшлося лише про відсутність нових поставок зі складів Бундесверу, тоді як виконання контрактів з німецькою промисловістю мало продовжуватися. Замовчування цього уточнення створювало хибне враження про повне припинення допомоги.

Threads використовувалася і для перекладання на Україну відповідальності за наслідки війни. Після руйнування під’їзду будинку в бєлгороді (російська федерація) у травні 2024 року через Threads та інші платформи поширювали звинувачення на адресу України у завданні нею прямого ракетного удару. За оцінкою VoxCheck, доступні матеріали не підтверджували цю версію та вказували на приліт з території рф. У вересні 2024 року через Threads і російські Telegram-канали також поширювали фейк про поранення українського дипломата у Лівані; МЗС України повідомило, що з-поміж постраждалих не було українських дипломатів або громадян.

Задокументовані випадки охоплюють підроблені скріншоти, змінені фотографії, неправдиві підписи до справжніх матеріалів, вигадані історії та повідомлення поза важливим контекстом. У більшості з них Threads був одним з каналів поширення, а не встановленим першоджерелом. Ключовим завданням аналізу є встановлення першої відомої публікації, подальших адаптацій для різних аудиторій і платформи, на якій матеріал отримав найбільшу видимість.

Для Threads характерними є компактні формати дезінформації: підроблені скріншоти, короткі псевдоцитати відомих осіб, фото з емоційним підписом або нібито особиста історія очевидця. Розміщення такого матеріалу у відповіді під популярним дописом дає доступ до вже сформованої аудиторії. Подальше поширення скріншота такої відповіді на інших платформах може створити хибне враження популярності та органічного походження фейку.

4.3. Механізми ризику та ознаки координації

Threads може використовуватися для попереднього накопичення аудиторії мережами акаунтів, які спочатку публікують нейтральний контент, а згодом переходять до політичних повідомлень. Інші потенційні механізми включають переклад зовнішнього наративу українською мовою, маскування першоджерела під особистий допис, масові однотипні відповіді, узгоджені репости, імітацію очевидців чи експертів і використання вибраних скріншотів як нібито доказу масового обурення.

Жодна окрема ознака не є достатнім доказом узгоджених дій. Підставою для поглибленої перевірки є поєднання кількох сигналів: ідентичні тексти, опубліковані з мінімальним часовим розривом; схоже оформлення профілів; однакові помилки перекладу; систематичні відповіді під тими самими акаунтами; взаємне поширення матеріалів у замкненій групі; посилання на ті самі сайти або Telegram-канали; синхронна зміна імен чи тематики. Водночас подібність може бути наслідком звичайної активності, роботи SMM-команд, копіювання популярної фрази або спільної реакції на новину.

Окремим ризиком є використання справжніх українських дописів поза початковим контекстом. Емоційну реакцію після атаки, критику мобілізаційних процесів тощо можуть перенести до російського чи іноземного сегмента як нібито доказ «паніки», «масового бунту» або «розвалу держави». У таких випадках маніпуляція виникає не в первинному дописі, а через вибір окремої цитати, неточний переклад або новий підпис. Тому моніторинг має охоплювати не лише вигадані повідомлення, а й викривлене використання автентичних матеріалів.

Оцінка ймовірної інформаційної операції потребує збереження оригінального допису, часу його публікації, повної гілки відповідей, візуальних матеріалів і перших відомих перепоширень. Наступним етапом є порівняння формулювань на різних платформах, перевірка змін у перекладі чи підписі, а також аналіз зв’язків між акаунтами. Сукупність цих даних дає змогу відрізнити звичайне поширення резонансного матеріалу від його цілеспрямованого використання.