Центр протидії дезінформації (далі – Центр) провів моніторинг інформаційного простору за період з 01.01.2026 до 25.05.2026 з метою аналізу динаміки поширення деструктивних наративів, пов’язаних з темою міграційних процесів в Україні.

Центр зафіксував, що станом на кінець травня ц.р. в українському інформаційному просторі триває масштабна деструктивна інформаційна кампанія довкола теми міграції. Аналіз поточних тенденцій свідчить, що ця тема штучно підігрівається з метою створення додаткових ліній напруження в суспільстві та провокування панічних настроїв.

Протягом досліджуваного періоду тема міграційних процесів отримала значне вірусне поширення, охопивши багатомільйонну аудиторію та продемонструвавши високі показники залученості користувачів. Про штучний та скоординований характер її розгортання свідчить виявлення в інформаційному просторі великої частки неавтентичних джерел, що вдаються до прямих маніпуляцій контентом, зокрема штучного масштабування чутливих повідомлень, щоб перетворити обговорення на стійкі тренди.

Загальні кількісні показники інформаційної кампанії та залученості аудиторії

Аналіз щоденної динаміки публікацій засвідчує сплановану ескалацію та системне нагнітання інформаційної загрози. Після тривалого періоду стабільно низької активності на початку року, із середини квітня фіксується стрімке, майже вертикальне зростання кількості деструктивних матеріалів. Свого піку кампанія досягла у першій декаді травня, коли інтенсивність маніпулятивних повідомлень була максимальною, після чого вона не зникла з медіапростору, а закріпилася на стабільно високому плато з регулярними повторними сплесками.

Динаміка поширення деструктивних публікацій в інформаційному просторі

Розподіл контенту за платформами вказує на функціональну диференціацію каналів комунікації у рамках проаналізованої кампанії. Платформи Facebook та Telegram акумулюють найбільшу частку дописів, кількісно насичуючи інформаційний простір. Водночас метрики залученості засвідчують, що Telegram є не лише одним із ключових каналів поширення, а й генерує найвищий рівень взаємодії – реакцій, поширень і коментарів. Високі показники залученості також фіксуються на відеохостингах YouTube і TikTok.

Диспропорція між обсягом згенерованого контенту та рівнем реакції засвідчує, що аудіовізуальний формат є ефективнішим: алгоритмічне просування коротких відео забезпечує оптимальне проникнення деструктивних наративів та підвищує реактивність цільової аудиторії.

Розподіл публікацій та реакцій аудиторії за платформами

Із загального масиву деструктивних повідомлень, зафіксованих у рамках кампанії, було виокремлено 25 найчастіше вживаних слів, на основі яких сформовано хмару тегів. Семантичний аналіз отриманого масиву свідчить про маніпулятивний та ксенофобський вектор інформаційного впливу. Зокрема, у контексті обговорення міграційних процесів фіксується домінування слів-маркерів із вираженою негативною конотацією (таких як «загроза», «злочин», «насилля», «нелегал»), що застосовуються для посилення тривожних та агресивних реакцій цільової аудиторії. Системне акцентування на етнічній, расовій та релігійній належності іноземців викристовується як інструмент радикалізації суспільних настроїв та штучного провокування міжнаціональної ворожнечі.

Семантичний аналіз повідомлень (найзгадуваніші слова, що пов’язані з темою міграції в Україні)

На момент підготовки цього аналітичного звіту зафіксовано системне та цілеспрямоване просування деструктивних наративів в український інформаційний простір. Основними з них є:

• «влада провадить політику щодо заміщення українців мігрантами»;
• «влада завозить мігрантів, поки українці гинуть в окопах»;
• «мігранти – вища каста»;
• «українців замінять мігрантами»;
• «мігранти заберуть роботу в українців»;
• «мігранти заберуть українських жінок»;
• «оплата праці мігрантів вища»;
• «Україну ісламізують»;
• «міграція загострює соціальні конфлікти».

Залучення зовнішніх акторів до поширення деструктивного контенту щодо міграційних процесів в Україні

Аналіз джерел свідчить, що просування виокремлених деструктивних наративів має чіткі ознаки скоординованої зовнішньої інформаційної кампанії. Зафіксовано, що масив маніпулятивної інформації активно та синхронно тиражується мережами, які безпосередньо пов’язані з 85-м головним центром спеціальної служби (гцсс) головного управління генерального штабу зс рф.

До інформаційної кампанії на системній основі додатково залучаються ресурси, афілійовані з обвинуваченим у державній зраді колишнім народним депутатом України віктором медведчуком. Ці майданчики активно використовуються для ретрансляції та підтримки деструктивних наративів.

Для легітимізації та ампліфікації маніпулятивних вкидів також використовуються пропагандистські канали, керовані підсанкційним василем прозоровим.

До масштабування інформаційної кампанії також залучено розгалужену мережу пропагандистських ресурсів «ZOV». Цей пул вебсайтів цілеспрямовано «отруює» (data poisoning) ШІ-агентів маніпулятивними даними, масово генеруючи деструктивний контент і штучно інтегруючи антимігрантські наративи в алгоритми систем штучного інтелекту, що може створити довготривалі загрози при автоматизованому зборі та аналізі інформації.

Окремим технологічним інструментом, що забезпечує високу вірусність кампанії, зокрема на платформі TikTok, є масове використання контенту, згенерованого за допомогою систем штучного інтелекту. Під час аналізу зафіксовано системне поширення відео, які ретранслюють ключові деструктивні наративи. Такий підхід дозволяє організаторам інформаційної кампанії максимально автоматизувати, пришвидшити та здешевити процес виробництва деструктивного контенту. Специфіка алгоритмів платформ у поєднанні з масованою генерацією синтетичного відео забезпечує швидке охоплення великої аудиторії та створює ілюзію тотального домінування антимігрантських і ксенофобських настроїв у суспільстві.

Технічне масштабування кампанії забезпечують джерела з вираженими ознаками неавтентичної поведінки, активність яких виявлена в україномовному сегменті соціальної мережі Facebook за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення. Зазначені джерела систематично використовуються для штучного поширення публікацій, створення ілюзії масової суспільної підтримки (астротурфінгу) та агресивного просування антиміграційної тематики в українському інформаційному просторі.

Поряд із цілеспрямованими інформаційними вкидами зафіксовано активне генерування супутнього органічного контенту користувачами українського сегменту соціальних мереж. Цей масив публікацій здебільшого сфокусований на створенні гумористичного контенту, тематичних мемів та сатиричному висміюванні (тролінгу). Хоча такий формат комунікації має переважно розважальний характер, він є непрямим каталізатором кампанії: підтримує стабільно високу інтенсивність обговорення міграційної теми, знижує поріг критичного сприйняття маніпуляцій та забезпечує швидке вірусне масштабування деструктивних наративів з-поміж широкої аудиторії.

Фактичний стан міграційних процесів (на основі даних Державної міграційної служби України)

Офіційна статистика повністю спростовує маніпулятивні заяви щодо «масового заселення України мігрантами». Наявні дані свідчать, що масштабна інформаційна кампанія в соціальних мережах не має під собою жодного реального статистичного підґрунтя.

Загальна кількість виданих дозволів на застосування праці іноземців значно зменшилася внаслідок повномасштабної агресії: цей показник знизився з 21 786 дозволів у 2021 році до 4 529 у 2023 році (у 4,8 раза). У 2024-2025 роках було видано відповідно 6 127 та 9 574 дозволи, у нинішньому році їх кількість становить 9 564, що складає лише 43,9% від довоєнного рівня.

Ключовим елементом маніпуляцій у рамках виявленої кампанії є навмисне ототожнення факту видачі дозволу на застосування праці з фактичною присутністю іноземця на території держави.

Процес легалізації трудового мігранта складається з трьох послідовних адміністративних етапів:

1. Отримання дозволу (видається Державним центром зайнятості роботодавцю як право на найм).
2. Оформлення довгострокової візи D-04 (оформлюється МЗС за кордоном для в’їзду на територію України).
3. Отримання посвідки на тимчасове проживання (оформлюється ДМС після прибуття іноземця в Україну).

Саме останній документ (посвідка) підтверджує реальну фізичну присутність особи та її легалізацію для працевлаштування. Згідно з даними за 2025 рік, із 9 574 виданих роботодавцям дозволів посвідки на проживання отримали лише 4 975 осіб – тобто кількість тих, хто прибув в Україну, становить близько 50% від запитуваної кількості.

Висновки:

Підсумовуючи результати аналізу, можна констатувати, що в українському інформаційному просторі розгорнуто масштабну та цілеспрямовану інформаційну кампанію довкола теми міграційних процесів. На основі проаналізованих даних Центр сформулював такі ключові висновки:

• Зафіксовано системне просування деструктивних наративів (зокрема, «мігранти – вища каста», «українців замінять мігрантами», «мігранти заберуть роботу», «Україну ісламізують» тощо). Головною метою цих вкидів є штучна поляризація українського суспільства та формування стійких ксенофобських і расистських настроїв. Використовується емоційно забарвлена лексика, кампанія спрямована на провокування міжнаціональної та міжрелігійної ворожнечі, створення напруження у суспільстві.
• Вкрай небезпечним наслідком цієї кампанії є потенційне формування токсичного інформаційного середовища щодо іноземців, що може ускладнити залучення іноземних громадян для відновлення економіки. Вороже ставлення до іноземців також може стати перепоною для потенційного вступу добровольців з інших країн до лав українського війська.
• Поширення деструктивного контенту має ознаки скоординованої зовнішньої інформаційної кампанії. За допомогою спеціалізованого програмного забезпечення виявлено активність джерел з вираженими ознаками неавтентичної поведінки, які забезпечують штучне поширення та масштабування теми. До інформаційної операції залучені ресурси російських спецслужб (85-й гцсс), в. медведчука та в. прозорова, а також інфраструктура мережі «ZOV».
• Крім поширення деструктивного контенту джерелами з вираженими ознаками неавтентичної поведінки, фіксується висока залученість органічних користувачів. Вони поширюють його через меми й тролінг, самі того не усвідомлюючи, і у такий спосіб фактично масштабують інформаційну кампанію.
• Окремим технологічним аспектом операції є масове використання згенерованого штучним інтелектом контенту, який поширюється, зокрема, на платформі TikTok. Це дозволяє максимально автоматизувати і здешевити виробництво маніпулятивних матеріалів. Завдяки специфіці алгоритмів платформ такий підхід забезпечує високу вірусність деструктивних вкидів і створює ілюзію тотального домінування ксенофобських настроїв з-поміж масової аудиторії.
• Офіційні дані Державної міграційної служби України повністю спростовують деструктивні наративи. Рівень фактичної легалізації іноземних працівників у 2025 році доводить абсолютну безпідставність заяв про «масове завезення мігрантів».