Центральним органом російської пропагандистської машини є адміністрація
президента рф, що розробляє та реалізує інформаційно-пропагандистську політику
кремля. Її головна мета полягає у забезпеченні внутрішньополітичної стабільності та
легітимізації дій режиму, особливо щодо війни в Україні.

Пропагандистський апарат працює на те, щоб змусити внутрішню аудиторію прийняти
будь-яке рішення влади, поширюючи «z-повістку» та концепції «патріотичного
виховання».

 

 

сергій кірієнко має широку сферу
відповідальності, що охоплює внутрішню
політику, ідеологію, інтернет та «ближнє
зарубіжжя». Він відповідає за формування
довгострокового ідеологічного ландшафту
та контроль над цифровим простором.

 

 

 

олексій громов координує діяльність
федеральних телеканалів та ключових медіа.
Його головне завдання – забезпечити повну
лояльність «класичних» медіа та дотримання
ними кремлівських наративів.

 

 

сергій кірієнко* як перший заступник керівника ап росії є головним куратором внутрішньополітичного й ідеологічного блоків. в.путін особисто призначив його «куратором» ТОТ, відповідальним за їхню примусову інтеграцію в «законодавче поле» росії. Його вплив поширюється на регіональну та молодіжну політику, а також на інтернет-сферу, демонополізовано контроль над VK та сервісами «Яндекс».

Для реалізації завдань с. кірієнко використовує розгалужену мережу інструментів:
контроль над медіаресурсами (такими як VK та активи братів ковальчуків), курування
«експертних» центрів, на кшталт Експертного інституту соціальних досліджень, для
розробки наративів, а також фінансування «патріотичного» контенту через Інститут
розвитку інтернету (ІРІ).
Крім того, під його керівництвом організовуються масштабні дезінформаційні
кампанії, як-от Doppelganger, спрямовані на західну аудиторію.

олексій громов* – другий ключовий куратор в ап росії, що має неформальний статус «міністра пропаганди» та «куратора російського телебачення». Його сфера відповідальності – традиційні медіа, зокрема федеральні телеканали, друкована преса та інформаційні агентства.
Він запровадив жорстку цензуру та був одним із співзасновників медіахолдингу RT, який поширює російські наративи за кордоном.

о. громов використовує тактику ручного управління російського медіаринку. Він
проводить щотижневі наради з керівниками медіа, на яких дає вказівки щодо
висвітлення подій. Він особисто втручається в новинний контент, вимагаючи
замовчувати невигідні для влади теми, та контролює президентський пул
журналістів, має повноваження виключати з нього «нелояльних» осіб.

Формальні механізми кремлівського контролю включають прямі директиви медіа у
вигляді «темників», структурне володіння медіа через державні та олігархічні
холдинги, а також фінансові стимули – гранти на створення «патріотичного контенту».
Водночас неформальний вплив здійснюється через лояльних олігархів, як-от брати
ковальчуки, які володіють ключовими медіаімперіями, а також через афілійовані
«експертні» центри, що створюють псевдоінтелектуальне обґрунтування політики
кремля.

Після повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році російська пропаганда
зазнала трансформації. Відтоді значно посилилася роль с. кірієнка як головного
ідеолога війни та куратора ТОТ, а загальний контроль над суспільством, зокрема у
сферах культури та освіти, набув ознак тоталітаризму.

ВИСНОВКИ
В основі російської пропаганди лежить дуальна система управління, що функціонує в
рамках адміністрації президента росії.

Один її вектор забезпечує жорсткий контроль над традиційними медіа через пряме
кураторство, другий відповідає за глибшу інформаційно-пропагандистську обробку
аудиторій всередині росії та за її межами, охоплюючи культуру та інші сфери
внутрішньої політики, а також мережу Інтернет.

Ця система, що поєднує формальні та неформальні механізми впливу,
продемонструвала високу адаптивність, перейшовши після 2022 року до більш
агресивної, тоталітарної моделі інформаційного домінування.