На тлі подій в Ізраїлі парламентські вибори в Польщі 15 жовтня пройшли, на перший погляд, досить непомітно. Проте їх результати безумовно впливатимуть на розклад політичних сил в ЄС і подальші відносини з Україною. Після опрацювання 99% бюлетенів правляча партія «Право і справедливість» набирає 35,44%, «Громадянська коаліція» – 30,65%, «Третій шлях» – 14,41%, «Нові ліві» – 8,59%, «Конфедерація» – 7,16%.
Тож підрахунки голосів майже збіглися з екзитполом і підтверджують шанси на зміну влади в Польщі.
По-перше, хоча правляча партія «Право і справедливість» («ПіС») і стала формальним переможцем перегонів, здобутого результату недостатньо для отримання парламентської більшості. Лідер «ПіС» віцепрем’єр Польщі Я. Качинський визнав, що за результатами виборів його партія може піти в опозицію. Адже єдиний потенційний союзник «ПіС» – «Конфедерація» (коаліція ультраправих політичних партій Польщі), відома антиукраїнськими заявами за обмеження військової допомоги для Києва, на виборах відверто провалилась і ледве долає прохідний бар’єр. Це означає, що протягом наступних чотирьох років «ПіС» втрачає монобільшість у новому Сеймі, а відповідно й безперечну владу в країні.
По-друге, опозиційні сили – «Громадянська коаліція» (блок правоцентристських партій навколо «Громадянської платформи» Д. Туска), «Третій шлях» (альянс, який включає аграрну «Польську народну партію» і нову центристську партію «Християнсько-демократична Польща 2050») та партія «Нові ліві» (об’єднання лівих сил) отримали шанс створити в Сеймі стійку більшість, достатню для зміни влади та курсу країни. За попередніми підрахунками, потенційна коаліція у складі «Громадянської коаліції», «Третього шляху» та «Нових лівих» матиме у Сеймі 248 мандатів із 460 проти близько 200 мандатів у «ПіС» (мінімальний розмір більшості у Сеймі – 231 мандат), а найочевиднішим кандидатом на посаду прем’єр-міністра є лідер «Громадянської ініціативи» Д. Туск. Втім за остаточну перемогу польській опозиції ще доведеться поборотися, адже залишається ймовірність, що «ПіС» зможе домовитися про створення коаліції з окремими опозиційними силами (зокрема, із «Польською селянською партією»). Також заважати ініціативам нової більшості в Сеймі буде відсутність конституційної більшості, підтримка «ПіС» з боку президента А. Дуди, підконтрольні лідеру правлячої партії Я. Качинському ЗМІ та «його» люди в Конституційному суді, Центральному банку, прокуратурі та інших гілках влади. Крім того, якщо жоден із кандидатів на посаду прем’єр-міністра, висунутих президентом, не отримає підтримки більшості, Дуда може призначити нові позачергові вибори, запустивши весь політичний процес наново.
По-третє, війна в Україні зіграла одну з ключових ролей у виборчій кампанії. На думку польських політологів, одним із факторів, які призвели до падіння рейтингів «ПіС» та «Конфедерації» став гострий конфлікт із Києвом на тлі експорту зерна та негативне ставлення до українських біженців і поставок зброї.
Чим зміни у польському політикумі можуть обернутися для України?
Судячи із соціологічних прогнозів, жодній із сил не вдасться здобути більшість голосів, а тому уряд буде коаліційний. Залежно від результатів створення парламентської більшості у Сеймі будуть формуватись і майбутні відносини з Україною. Найприйнятнішим варіантом для України стане створення поміркованої коаліції з «Громадянською платформою» на чолі з Д. Туском, який в політичних дебатах підтримує військову і фінансову допомогу Україні та звинувачує нинішній уряд в «неналежній стратегії польсько-українських відносин». Водночас коаліція «Третій шлях» закликає покращити польсько-українські відносини та підтримує членство України в ЄС і допомогу країні.
Тож у цьому випадку можна прогнозувати зниження рівня антиукраїнської риторики в польському інфопросторі та перегляд позиції з блокування військової допомоги Україні.
Водночас із підтримкою всіма політичними силами Польщі намірів переозброєння власної армії, обсяг військової допомоги для України може поступово скоротитися.
Політологи прогнозують переведення зернової суперечки у конструктивне русло, адже лідери «Громадянської коаліції» обіцяли надати логістичне рішення, яке дозволить транспортувати українське зерно транзитом через Польщу. Тож є всі підстави сподіватись, що нова парламентська більшість виконає рішення Єврокомісії щодо поновлення транзиту українських зернових. Тож коаліція, очолена Д. Туском – один із гарантів початку нових польсько-українських відносин на справедливих умовах.
Хоча подібний сценарій експерти вважають найменш імовірним, створення більшості коаліцією «ПіС» з ультраправими з «Конфедерації» становить для України серйозний виклик, адже ця політична сила дійсно виступає за блокування транзиту західної зброї Україні, а також за продовження «зернової кризи».
Центр протидії дезінформації підготував лонгрід на тему: Які перспективи закінчення торговельної суперечки Польщі з Україною? Детальніше – за посиланням: https://cpd.gov.ua/main/chym-zakinchytsya-torgovelna-superechka-polshhi-z-ukrayinoyu/
