У ситуації навколо експорту українського зерна територією Польщі суттєвий прорив. Варшава та Київ домовилися прискорити транзит українського експорту зернових через Польщу до Європейського Союзу й інших країн. Тож із 4 жовтня українське зерно, яке йде транзитом на світові ринки через Литву, проходитиме ветеринарний, санітарний і фітосанітарний контроль у литовському порту Клайпеда, а не як раніше – на польсько-українському кордоні. А з литовського порту Клайпеда зерно може бути відправлене морським шляхом по всьому світу.
До чого це призведе?
По-перше, такий механізм контролю підтриманий урядами Польщі та Литви, що може вважатися вагомим кроком у вирішенні «зернової суперечки» та прискорить транзит через територію Польщі. Адже такий алгоритм буде гарантувати, що зерно виїжджатиме за межі ЄС і доставлятиметься туди, де його потребують. Досягнута домовленість є логічним наслідком зустрічі 26 вересня в рамках Вишеградської четвірки міністрів сільського господарства Чехії, Угорщини та Словаччини, які домовилися прискорити транзит українських зернових через Польщу до третіх країн. Також згладжуванню гострих кутів у відносинах сприяла запропонована Україною процедура верифікації експорту чотирьох агрокультур. Тож результати української ініціативи з подолання «зернової кризи» спонукали й інші країни зробити свій внесок у вирішення проблеми. Так, Греція готова надати альтернативний маршрут для української пшениці та інших зернових через свої північні порти. Запропонований міністром закордонних справ Греції Й. Герапетрітісом план передбачає транзит українських зернових залізницею через Румунію і Болгарію до портів Салоніки та Олександруполіс із подальшим транспортуванням грецькими торговими суднами.
По-друге, є всі підстави вважати, що загострення торговельної суперечки між Києвом і сусідніми країнами, зокрема Польщею, поступово втрачає політичне забарвлення та переходить суто в конструктивну і прагматичну площину, де враховуються інтереси обох країн. І головне – це дозволяє усунути основний аргумент польської влади на користь заборони на імпорт української агропродукції – передусім забезпечити свій ринок і захистити власного фермера. Тож угода сприятиме розрядженню напруженості між Києвом і Варшавою щодо цін на зерно. Тобто, це перший практичний крок зі зниження градуса напруги у двосторонніх відносинах і подолання кризи довіри, яка останнім часом зʼявилася у відносинах України та Польщі. Крім того, знайдене рішення створює підґрунтя до подальших переговорів з відкликання Україною позову до Світової організації торгівлі, який викликав у Варшаві хвилю обурення та звинувачень українців у невдячності та спричинив суттєве загострення міждержавних відносин.
По-третє, сухопутний транспорт і річкові порти Дунаю в найближчій перспективі залишатимуться основними для експорту української агропродукції, тому для України є вкрай важливим усунути перепони для їх використання. Адже поряд з пошкодженням цілеспрямованими обстрілами 130 об’єктів портової інфраструктури в Одесі, Чорноморську та Рені, зазначена ситуація різко зменшила обсяги зерна, які Україна експортувала Чорним морем. У вересні морським маршрутом вдалося вивезти лише 50 тисяч тонн проти 292 тисяч тонн у липні та 2 мільйонів тонн у червні, коли зерновий коридор ще діяв. Хоча росія наразі уникає відкритого затоплення цивільних суден і дозволила у вересні 7 балкерам із зерном скористатись «гуманітарним коридором» і безперешкодно вийти з чорноморських портів та досягти кінцевого пункту, російська авіація та ракетні обстріли все ще становлять для українських вантажів реальну загрозу. Також, за даними розвідки Великої Британії, щоб поставити під загрозу цивільні судна і таким чином стримати експорт українського зерна, росія планує встановити морські міни в акваторії Чорного моря.
По-четверте, досягнуті зернові домовленості зривають плани кремля усунути Україну зі світового ринку зерна як вагомого конкурента та використовувати загрозу голоду як інструмент світової геополітики. Узгоджений коридор для транзиту зерна до портів Балтії дасть змогу зняти тиск на кордоні з Україною, збільшити постачання до Африки та інших країн і зберегти за Україною стратегічне значення гаранта глобальної продовольчої безпеки.
Тож є всі підстави сподіватися, що запропонований Україною механізм верифікації та контролю українського агроекспорту доведе свою дієвість та надасть реальну можливість поновити в повному обсязі транзит українських зернових і повернутися до конструктивного партнерства з Польщею.
Центр протидії дезінформації підготував лонгрід на тему: Які перспективи поновлення експорту української агропродукції? Детальніше – за посиланням: https://cpd.gov.ua/main/yaki-perspektyvy-ponovlennya-eksportu-ukrayinskoyi-agroprodukcziyi/
