Наслідки заколоту ПВК «вагнер» продовжують знищувати боєздатність російської армії і, як наслідок, останні надії кремля на перемогу у війні. Після невдачі пригожинського маршу, головний конкурент у боротьбі за владу в кремлі – група впливу шойгу-герасимов розпочала зачищення його прихильників в армії. Насамперед «чистки» торкнулися генералітету, який не побоявся публічно заявити про корупцію у військах та непрофесіоналізм керівництва зс і генштабу. Після заколоту засновника ПВК низка російських генералів зникла з публічного простору. На тлі звинувачень у зраді залишається незрозумілим місцеперебування генерала с. суровікіна, але всі говорять, що після заколоту він був усунений з посади заступника командувача окупаційним угрупованням в Україні та, вірогідно, заарештований. За даними західних джерел, крім нього через кілька годин після початку заколоту було затримано ще 13 старших офіцерів, а 15 звільнено або відсторонено від служби. За наявною інформацією, для утримання високопоставлених офіцерів мо рф у москві та області масово створюються таємні в’язниці.
Одним з останніх «постраджалих» став командувач силами 58-ї окупаційної армії на Запорізькому напрямку, дуже популярний в армійському середовищі генерал-майор і. попов, який за ініціативою герасимова та наказом шойгу був звільнений після того, як розкритикував найвище військове керівництво росії за брак підтримки на фронті та великі втрати. Але основною причиною усунення попова стало його намагання звернутися до очільника кремля з проханням позбавити в. герасимова командування операціями в Україні. Інформація про публічні розбіжності між російським військовим керівництвом дісталась громадськості й настільки розлютила росіян, що путін був змушений відреагувати, але в звичному для себе стилі. Щоб, з одного боку, хоч якось заспокоїти своїх майбутніх виборців, а з іншого – зберегти лояльність та підтримку клану шойгу-герасимов, путін здійснює суто декоративне переміщення герасимова з посади командувача російськими військами в Україні. Тож, загальна відповідальність за хід війни тепер лягає на командувача повітряно-десантних військ рф генерала м. теплинського, але як начальник генерального штабу герасимов фактично залишився керувати російськими збройними силами.
Поки важко сказати, наскільки позиція «правдолюбців» поширена серед російського генералітету та офіцерського складу, проте вихід у публічну площину кадрового бойового генерала став серйозним викликом як найвищому армійському командуванню, так і самому путіну. Відставка генерала попова виявила величезні проблеми, з якими наразі стикається російська армія. Адже бунт пригожина розділив генералів та офіцерський склад російської армії на тих, хто підтримав «вагнерівців», і тих, котрі залишилися прихильниками шойгу та герасимова. По суті, цей розкол став ще одним підтвердженням, що заколот виник не на рівному місці, а через невдоволення в генеральському середовищі, яке не тільки дозріло, а й почало вихлюпуватися через край. Проте не слід оцінювати мікробунт генералів як спробу закінчити війну та покинути Україну. Всі перелічені генерали є адептами продовження бойових дій до «побєдного» кінця, а мета їхнього протесту більше зосереджена на щоденній боротьбі за своє виживання та прибиранні перешкод на шляху «денацифікації» України за наказом кремля, хто б його не очолював.
Очевидно, що розкол в армійських колах та наступальні дії ЗСУ ослабили оборону росіян, зокрема в західній частині Запорізької області, та змусили їх відступити на підготовлені оборонні позиції. Відсутність резервів для ротації передових частин і російські втрати від артилерійського вогню не дають змоги виправити ситуацію, а немотивовані ротації командувачів військами тільки її погіршують. Ба більше, в оточенні голови генштабу зс рф заговорили про нові пріоритети у війні. Так, в. прохватилов, старший співробітник академії військових наук, де президентом є герасимов, після ситуації у бєлгородській області фактично виступив із закликом припинити атаки на українські землі, а зосередити зусилля на зміцненні російсько-українського кордону з перекиданням військ та створенням територіальної оборони. Немає сумнівів, що підлеглий герасимова озвучив думку вищого російського військового командування.
❗️Ситуація всередині російської армії стає настільки загрозливою для кремля, що цілком імовірний наступний похід на москву може очолити вже не якийсь колишній карний злочинець-авантюрист, а хтось із бойових офіцерів з групи підтримки «генерала Армагеддона». І детонатором такої події можуть стати вагомі успіхи ЗСУ. Чи піде боротьба різних груп впливу в міністерстві оборони рф за таким сценарієм – покаже час, але для України ця конфронтація лише на користь, адже послаблює саму структуру російської армії та наближає її безперечну поразку у війні.
Центр протидії дезінформації підготував лонгрід на тему: Чи збереже «зачистка» ПВК «вагнер» путінську владу? Детальніше – за посиланням: https://cpd.gov.ua/main/chy-zberezhe-zachystka-pvk-vagner-putinsku-vladu/
