У ніч проти 11 березня в Лос-Анджелесі відбулася 96-та церемонія вручення премії «Оскар». Очікувано головним тріумфатором церемонії стала історична драма режисера К. Нолана про творця атомної бомби – картина «Оппенгеймер». І Нолан, і виконавець головної ролі К. Мерфі також взяли дві статуетки, що входять до «Великої п’ятірки» оскарівських нагород – «Найкращий режисер» та «Найкраща чоловіча роль» відповідно. Сенсацією церемонії для всіх українців і світової кінематографічної спільноти стало присвоєння статуетки «Оскар» за «Найкращий документальний фільм» стрічці «20 днів у Маріуполі». Цю найкасовішу документальну стрічку в українській історії зняв український журналіст і військовий кореспондент Мстислав Чернов у перші три тижні повномасштабного вторгнення рф в Україну. Перед світовою спільнотою відкриваються злочини перших днів облоги Маріуполя, жахливі наслідки російських обстрілів та бомбардувань. Тож, український фільм вперше за історію кіно здобув перемогу на найпрестижнішій кінопремії «Оскар 2024». Варто зауважити, що українська стрічка в цій номінації мала дуже серйозних конкурентів – фильми «Бобі Вайн: Народний президент» (Bobi Wine: The People’s President), «Вічна пам’ять» (The Eternal Memory), «Чотири доньки» (Four Daughters), «Убити тигра» (To Kill a Tiger), які під час голосування все ж поступилися фільму українського режисера.
Чому саме ця українська кінострічка привернула увагу американських кіномитців?
По-перше, це документальне відображення подій в Маріуполі навесні 2022 року, які залишались невідомими для більшості західної аудиторії. Це також особистий фільм про роботу воєнних репортерів і журналістів, які ризикували життям, знімаючи ті події. Окрім Чернова у створенні фільму брали участь фотокореспондент Є. Малолєтка і продюсерка та журналістка В. Степаненко, які приїхали в Маріуполь за годину до того, як це місто почали нищити російські війська. Вони залишилися єдиними міжнародними журналістами в оточеному місті й документували все, що там відбувалося: гуманітарну катастрофу, викликану російською облогою, масові поховання цивільних, роботу лікарів, які розпачливо реєстрували смерті дітей, від підлітків до немовлят. Із тих матеріалів, які увійшли до фільму, видно, що вижити і вивезти відзняті матеріали з облоги їм вдалося дивом. Саме зняті з ризиком для життя кадри російських обстрілів, смерті багатьох людей, бомбардування пологового будинку, а також порятунку журналістів Associated Press з оточеного росіянами міста стали найдраматичнішими сюжетними лініями фільму, які відкрили перед світовою спільнотою всю правду про військові злочини рф. Недарма за роботу в Маріуполі у 2022 році М. Чернов та Є. Малолєтка отримали нагороду в конкурсі «За свободу преси» від міжнародної організації «Репортери без кордонів». Крім того, на початку 2024 року М. Чернова відзначили премією Гільдії режисерів США в категорії «Видатні режисерські досягнення в документалістиці». За серію журналістських матеріалів про російську облогу Маріуполя у лютому-березні 2022 року Чернов, Малолєтка та Степаненко отримали Пулітцерівську премію, а також Шевченківську премію у номінації «Публіцистика і журналістика».
Дуже потужно пролунала промова українського режисера під час отримання нагороди. Він заявив, що проміняв би її на те, щоб рф ніколи не нападала на наші міста та не вбивала десятки тисяч українців. За словами режисера, він «віддав би Оскар, аби вони звільнили всіх заручників, солдатів, які захищали нашу землю, цивільних, які в їхніх тюрмах». Підтвердженням того, що промова режисера пройняла слухачів, стали довгі овації, якими весь зал проводжав команду творців фільму.
Тож, головним політичним меседжем української стрічки для західного глядача стало нагадування – все, що вони щойно бачили на екрані, відбувається в Україні і зараз. Це підтвердив і керівник Офісу Президента А. Єрмак, який висловив вдячність режисеру та команді за те, що «нагадали всьому світу – війна триває і зло поки ще живе. Світ побачив правду про злочини росії. Наш фільм розбив ворожу пропаганду. Справедливість завжди перемагає», – наголосив Єрмак.
По-друге, крім політичної складової, вища кінонагорода свідчить про визнання світового рівня української документалістики. До речі, українські фільми і раніше були номіновані на Оскар, але до 2024 року ніколи не перемагали (фільми про дитячий притулок на Донбасі «Будинок зі скалок» у 2023 році та про Євромайдан «Зима у вогні: Боротьба України за свободу» у 2016 році).
До слова, ще до голосування букмекери прогнозували, що стрічка «20 днів у Маріуполі» стане переможною у своїй категорії, і не помилились. Адже вона вже отримувала чимало престижних нагород і номінацій. Зокрема, «20 днів у Маріуполі» здобув нагороду BAFTA Film Awards (британський аналог «Оскара») у категорії «Найкращий документальний фільм», приз глядацьких симпатій фестивалю незалежного кіно Sundance у 2023 році. Загалом, станом на січень 2024 року, стрічка отримала понад 20 нагород і 40 номінацій і стала найкасовішим документальним фільмом в Україні минулого року, зібравши понад 500 тис. грн тільки за перший вікенд прокату. Тож, звістка про перемогу України на міжнародній кіноарені демонструє наступний рівень видимості України та її авторського кіно у світі і надає потужний поштовх подальшому розвитку українського кінематографу.
Втім, «український кейс» домінував не тільки на кіноекрані. Зірковий бомонд з акторок, співачок та інших знаменитостей, які зібралися в лос-анджелівському театрі «Долбі», похизувалися розкішним вбранням, серед яких були й українські бренди. Зокрема, зірка-акторка Лія Льюїс вразила вибором українського бренду Lever Couture. Сам режисер М. Чернов прийшов на премію у стриманому чорному костюмі українського бренду Indposhiv, піджак якого мав кольорову підкладку з дуже символічним написом «Свобода».
Отже, українська документальна стрічка допомогла західним глядачам побачити наслідки повномасштабного вторгнення рф і на прикладі російської облоги одного українського міста продемонструвати, проти чого і за що третій рік поспіль бореться наша країна. Сподіваємось, що визначення найпрестижнішою кінонагородою української стрічки та меседжі, які вона намагалась донести американській та світовій аудиторії, стануть певним каталізатором скорішого ухвалення Конгресом США двопартійного законопроєкту з підтримки України.
Центр протидії дезінформації підготував лонгрид на тему: Як війна в Україні формує нову архітектуру безпеки Європи? Детальніше – за посиланням: https://cpd.gov.ua/main/yak-vijna-v-ukrayini-formuye-novu-arhitekturu-bezpeky-v-yevropi/
