Останніми тижнями помітно активізувалася юридична дискусія навколо можливості передачі Україні заморожених активів російського центробанку, що перебувають у західних юрисдикціях.
Про що йдеться?
Відомо, що російський центробанк тримає свої золотовалютні резерви у найбільш ліквідних активах, таких як основні світові валюти, золото та державні облігації. За даними центробанку рф, на початок вторгнення в Україну москва мала золотовалютний резерв на суму $612 млрд, з яких близько $300 млрд зберігалися на Заході. Ці активи в основному представлені у вигляді іноземних цінних паперів, банківських депозитів та кореспондентських рахунків, номінованих у відповідній валюті. Хоча центробанк рф не розкриває структуру заморожених активів, з альтернативних джерел відомо, що більшу їх частину становлять активи, номіновані в євро (в еквіваленті $207 млрд), долари США ($67 млрд), британські фунти ($37 млрд), японські ієни ($36 млрд), канадські долари ($19 млрд), австралійські долари ($6 млрд), сінгапурські долари ($1,8 млрд), швейцарські франки (приблизно $1 млрд). За останніми розрахунками Київської школи економіки, російська агресія завдала Україні збитків на понад $150 млрд, включаючи фізичні втрати, знищені та пошкоджені інфраструктурні об’єкти і підприємства.
Хоча передача Україні активів підсанкційних російських олігархів розпочалася, практичних кроків у напрямку передачі Україні заморожених активів російського центробанку так і не було зроблено.
Ба більше, питання стягнення цих коштів на користь України викликає гарячі дискусії у європейських лідерів через відсутність наразі юридичного механізму та ризики дзеркальних заходів з боку росії. Тож, якщо Захід почне передавати Україні заморожені російські гроші, у кремлі погрожують конфіскувати всі західні активи, які знаходяться в російській юрисдикції. Ситуація ускладнюється активізацією політичних процесів у країнах-партнерах України напередодні президентських і парламентських виборів, коли ультраправі політики використовують «українське питання» для підвищення власного рейтингу та спекулюють на тому, що заморожені російські кошти потрібно витрачати не на Україну, а на розв’язання внутрішніх проблем.
Який вихід із ситуації бачать у США та ЄС?
Зважаючи на всі ризики, пов’язані з конфіскацією активів росії, партнери намагаються знайти альтернативні способи використання заморожених коштів на користь України.
По-перше, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн пропонує план щодо стягнення на користь України доходів від заморожених російських активів. Дійсно, чи не найбільші обсяги заморожених російських активів (€196,6 млрд) зосереджені у депозитарії цінних паперів Euroclear (Бельгія), який за перше півріччя 2023 року відзвітував про €1,74 млрд доходів від їх використання (у 2022 р. – €822 млн). І головне – на відміну від рішення про конфіскацію самих російських активів, для передачі таких доходів Україні не потрібно шукати консенсусу серед усіх членів ЄС.
По-друге, країни G7 та ЄС обговорюють план щодо використання понад $250 млрд із заморожених російських активів як заставу для допомоги у фінансуванні відновлення України. Сутність плану будується на впевненості західних партнерів України в тому, що будь-яке врегулювання конфлікту згідно з міжнародним правом призведе до того, що росія буде зобов’язана заплатити за шкоду, якої вона завдала Україні. Принциповим положенням плану є те, що відмова кремля це зробити добровільно стане підґрунтям для конфіскації заморожених на Заході активів. Згідно з пропозицією, союзники України можуть випустити боргові зобов’язання для фінансової допомоги у відбудові держави, використовуючи заморожені російські активи як заставу для погашення боргу. Наразі політичне рішення з цього питання ще не ухвалене, проте обговорення плану серед країн G7 на технічному рівні ведеться.
По-третє, у США зареєстрували двопартійний законопроєкт, завдяки якому президенту США можуть надати надзвичайні повноваження (Emergency powers) зробити «трансфер» російських активів на національний рахунок умовного зберігання (т.зв. ескроу-рахунок), звідки їх можна буде передати Україні. Потенційно таке рішення може запустити аналогічні процеси конфіскації російських активів по всьому світу, адже передбачає створення міжнародного ескроу-рахунку, куди європейські партнери зможуть переказувати конфісковані російські кошти.
Отже, політичне обговорення правових шляхів забезпечення будь-яких надходжень в Україну від заморожених російських активів, безумовно, є позитивною новиною. Робочі групи G7 та США розглядають шляхи використання заморожених активів рф, щоб узгодити відповідний план до другої річниці повномасштабного вторгнення. Втім, це аж ніяк не скасовує необхідності в перспективі стягнення для майбутньої відбудови України самих російських активів за кордоном.
Центр протидії дезінформації підготував лонгрид на тему: Чого очікувати від схвалення ЄС плану Ukrainian Facility? Детальніше – за посиланням: https://cpd.gov.ua/main/chogo-ochikuvaty-vid-shvalennya-yes-planu-ukrainian-facility/
