Вибори президента та парламенту в Туреччині 14 травня міжнародні оглядачі вже називають головними виборами року в Європі. Чи відбудеться перезавантаження політичної системи країни – залишається основною інтригою цих виборів.
Адже чинний президент Реджеп Таїп Ердоган, який керує країною останні 9 років, а до цього 11 років був прем’єром, вперше за весь цей час не є лідером перегонів, поступаючись кандидату від об’єднаної опозиції, лідеру Республіканської народної партії Кемалю Киличдароглу (56% опитаних проти 44%).
Що обумовило падіння рейтингів Ердогана та фактично зруйнувало лідерство його партії?
По-перше, ліквідація наслідків землетрусу дала опозиції привід для жорсткої критики Ердогана щодо безвідповідальності забудовників, корупції на місцях, низької ефективності державного апарату і регіональних органів влади. З урахуванням того, що землетрус стався в регіонах, де мешкає до 15% його виборців, критика опозиції значно послабила позиції Ердогана. Економічна криза, інфляція, безробіття та негативні настрої, спричинені припливом мігрантів, тільки посилили розчарування владою.
По-друге, вперше за багато років 6-ти найбільшим опозиційним партіям вдалося об’єднатися і висунути єдиного кандидата. До того ж, із висуванням кандидата опозиція зволікала до останнього, що не дало Ердогану можливості застосувати проти нього адміністративний ресурс.
❗️Лідер Республіканської народної партії Кемаль Киличдароглу розраховує на підтримку найрізноманітніших виборців, які постраждали від «ердономіки», та обіцяє боротися за права і свободи, позбутися корупції і кумівства. Особливо привабливою для виборців звучить обіцянка змінити конституцію та повернути Туреччину до парламентської системи з позбуттям максимальних президентських повноважень.
По-третє, опозиція, слідом за Ердоганом, почала вибудовувати діалог із різними соціальними групами через просування образу «турецького мусульманина», який бореться з «зовнішніми ворогами» за віру та велич власної нації. Такі ідеї популяризувались Ердоганом, на відміну від Киличдароглу, який сприймав носіння хусток та хіджабів для жінок як загрозу турецькій демократії. Наразі Киличдароглу вибачився за помилки і пообіцяв дозволити жінкам носити хустки, чим отримав підтримку релігійної частини суспільства.
Спрогнозувати результати виборів надзвичайно складно, адже шанси кандидатів майже однакові.
Країни Заходу роблять ставку на опозицію, адже вважають, що з турецькою опозицією буде простіше домовлятися про поставки озброєння Україні, контроль над підсанкційними товарами, збереження зернової угоди тощо.
Кремль на виборах підтримує Ердогана та фінансує турецьких експертів і певних політиків для просування в турецьке суспільство антизахідних настроїв та проросійських наративів про необхідність миру в Україні, підступні інтереси Заходу в цій війні та необхідність домовлятися напряму між росією і США, без України. Невипадково росіяни продовжили термін зернової угоди лише до середини травня і далі будуть діяти в залежності від результату президентських виборів.
Результати виборів багато в чому будуть визначатися позицією Демократичної партії народів (ДПН) – політичної сили лівого спрямування, яка відстоює права щонайменше 15 млн курдів у країні. ДПН не запрошували до опозиційного альянсу, але Киличдароглу розраховує домовитися з керівництвом партії щодо підтримки на виборах його кандидатури. За цих обставин шанси на обрання Киличдароглу у першому турі суттєво зростуть.
Чи вплинуть результати виборів на корекцію зовнішнього курсу Туреччини стосовно України?
За прогнозами західних експертів, перемога певної політичної сили в Туреччині не принесе відходу від позицій по Україні, адже опозиція та Ердоган мають приблизно однакове бачення ролі Туреччини в російсько-українській війні.
❗️Хоча турецька опозиція намагається уникати питань майбутньої зовнішньополітичної програми, швидше за все, розпочнеться потепління у відносинах із США, Євросоюзом та НАТО. Також є сподівання, що, отримавши владу, вони не блокуватимуть рішення щодо членства України в Альянсі. Слід очікувати продовження політики підтримки незалежності, територіальної цілісності та суверенітету України, а визнання Криму російським чи відкриття Босфору для російських військових кораблів вважається малоймовірним. Крім того, є підстави вважати, що у разі перемоги опозиції, враховуючи її зв’язки із західними країнами, посилиться контроль над потоком підсанкційних товарів до росії та з росії.
Проте, якщо Киличдароглу стане новим президентом, не варто також і чекати на різкі кроки й відмову від зв’язків з росією. Націоналістичні сили всередині опозиції виступають за відновлення діалогу з ЄС, але розглядають рф як силу, що унеможливлює надмірне посилення США і не проти позиції балансування Туреччини між росією і Заходом.
Працівники Центру протидії дезінформації підготували лонгрід на тему: Що стоїть за забороною на імпорт українського зерна? Детальніше – за посиланням: https://cpd.gov.ua/articles/shho-stoyit-za-zaboronoyu-na-import-ukrayinskogo-zerna/
