Рішення проти експорту українського зерна в Європу набувають ефекту ланцюгової реакції. Після розпорядження уряду Польщі тимчасово заборонити імпорт зерна та низки інших продовольчих товарів з України, уряд прем’єр-міністра Угорщини В. Орбана також заборонив до 30 червня 2023 року постачання українського зерна, олійних культур та «деяких інших» сільгосппродуктів. Запровадження подібної заборони нині обговорює керівництво Болгарії, Румунії та Словаччини.
У чому проблема і чим це загрожує Україні?
❗️В умовах російської морської блокади України та загрози припинення експорту українського зерна до традиційних ринків збуту, зокрема країн Африки, ЄС скасував усі тарифи і квоти на ввезення українського зерна, щоб воно могло йти транзитом через Європу в інші регіони світу.
Головним наземним перевалочним хабом для транзиту українського зерна у треті країни виступила Польща (щомісячно кордон Польщі перетинають від 500-700 тис. т різних сільськогосподарських продуктів з України, зокрема до 200 тис. т зернових). Але на практиці, замість реекспорту до країн Африки, зернові трейдери Польщі, Румунії, Болгарії, Угорщини та Словаччини почали самі скуповувати дешеве українське зерно, що призвело до суттєвого зменшення ціни на цей товар і викликало протести місцевих фермерів.
Реакція України та ЄС
Євросоюз засудив запроваджену Польщею та Угорщиною заборону на імпорт українського зерна. Представник ЄС наголосив, що односторонні дії країн-членів у сфері торгівлі неприйнятні й усі країни-члени блоку мають координувати та узгоджувати торговельну політику в рамках ЄС.
Міністерство аграрної політики та продовольства України заявило, що наша держава розуміє важку ситуацію польських фермерів, однак польська заборона порушує існуючі двосторонні угоди про експорт, та закликало до конструктивних переговорів для врегулювання цього питання.
Чим насправді обумовлена така реакція сусідніх країн?
Для польського керівництва зернове питання, крім економічного фактору, виявилося більше політизованим, адже правляча консервативна партія «Право і справедливість» (PiS) спирається на виборців з-поміж фермерів та мешканців сільських районів. Відтік навіть частини фермерів може призвести до втрати влади на парламентських виборах восени 2023 року. Варто зазначити, що польський уряд сам спровокував критичну ситуацію на ринку зерна, коли всупереч заявам політиків PiS замість подальшого експорту українського зерна до країн Північної Африки та Близького Сході залишив його в польських зерносховищах для внутрішнього споживання (усього з України надійшло 2,152 млн. т зерна). Унаслідок такої невиваженої політики, склади фермерів нині завалені зерном з минулого сезону, а ціна на пшеницю на польських фондових біржах за пів року впала вдвічі. Тому, намагаючись виправити ситуацію, напередодні виборів PiS підтримав уряд у рішенні заборони імпорту і транзиту українських сільгосппродуктів. Не варто відкидати і можливий «російський слід» у розхитуванні зернового конфлікту. Адже опонентами правлячої політсили є опозиційна партія «Конфедерація свободи і незалежності», відома тісною співпрацею з фермерським рухом «Ошукане село» (організатором масових акцій проти імпорту українського зерна), а також євроскептичними поглядами, які ототожнюються з лінією проросійської пропаганди. Отже, прихід до влади проросійської партії може не лише розколоти польське суспільство, а й вплинути на стан українсько-польських відносин. Зараз польський уряд розглядає кілька варіантів вирішення ситуації та спустошення зерносховищ до збирання врожаю. Зокрема, передбачається посилення контролю за імпортом продуктів харчування з України та запуск експорту польського зерна у межах гуманітарної допомоги.
Аналогічну карту «захисту інтересів фермерів» розігрують і уряди Угорщини, Румунії, Болгарії та Словаччини, які вимагають від Євросоюзу переглянути рішення про відміну мит на продукцію з України.
❗️У короткостроковій перспективі, вже запроваджені обмеження щодо перевезення українського зерна ускладнюють логістичні процеси, а отже створюють незручності для українських фермерів.
Зважаючи на позицію ЄС у цьому питанні, є всі підстави сподіватися, що під час обговорення з Європейською комісією Будапешт і Варшава найближчим часом досягнуть домовленостей, які відповідатимуть економічним інтересам Польщі та Угорщини, а також стратегічним інтересам України і Центральної Європи. Головне – спірні рішення сусідніх держав щодо експорту зерна не змінюють їхньої позиції з підтримки України. Очільник правлячої партії PiS Я. Качинський наголосив, що на тлі захисту інтересів своїх громадян Польща залишається незмінним другом та союзником України і продовжить повністю підтримувати її у війні з росією.
Працівники Центру протидії дезінформації підготували лонгрід на тему: Як росія намагається зіпсувати українсько-польські відносини? Детальніше – за посиланням: https://cpd.gov.ua/articles/yak-rosiya-namagayetsya-zipsuvaty-ukrayinsko-polski-vidnosyny/
