Традиційні виступи путіна на полях дискусійного клубу «Валдай» завжди трактувались кремлівською пропагандою як «подія світового масштабу». Тож, 20-й його виступ у сочі 5 жовтня не став виключенням. Напередодні речник кремля д. пєсков очікувано пообіцяв, що і цього разу путін виступить з «дуже змістовною» промовою.
Проте, як і минулого разу, тригодинна розлога промова путіна складалась із вже знайомих штампів російської пропаганди і була насичена критикою Заходу.
У промові спостерігалась чітка стратегія – довести європейським лідерам, що політичний диктат США та нав’язування Європі своїх цінностей «вимагають колективних рішень» з «будівництва нового світу», і саме росія спроможна цьому допомогти. За звичкою, російський лідер у всіх гріхах звинуватив Сполучені Штати, а необхідність припинення їхнього домінування цілеспрямовано пов’язав з подіями в Україні. Основним маніпулятивним ходом з цього приводу стало твердження, що «США був потрібен конфлікт в Україні для контролю над Європою», яка вимушена допомагати Україні за рахунок «подальшого погіршення стану економіки та становища своїх громадян». Надалі диктатор неодноразово звертався до теми війни в Україні. Спічрайтери путіна просочили його промову тезами, які виправдовували військову агресію та перекладали відповідальність за неї з російської влади на колективний Захід.
Внутрішній російській аудиторії посилалися виправдальні меседжі «не ми розпочали війну в Україні», «сво» спрямована на те, щоб припинити війну, яку вже десять років веде Захід». Характерно, що під час свого виступу путін назвав цифру «втрат» української бронетехніки майже в 10 разів меншу, ніж озвучував місяць тому. Це яскраво свідчить про хаос у командуванні російською армією та неспроможність об’єктивно оцінити ситуацію на фронті.
Українській аудиторії адресовані давно відомі наративи російських пропагандистів: українська економіка без зовнішнього підживлення існувати не може і щойно припиняться систематичні багатомільярдні вливання – «за тиждень усе ляже». Тут путін робить акцент на начебто виснаженні у США та інших членів НАТО фінансових і військових ресурсів, хоча й визнав, що «затримка» з допомогою Україні у США через проблеми з бюджетом не припинить американську підтримку. Не оминув путін своєю увагою і скандал у канадському парламенті та очікувано повторив міф про «нацифікацію» України та необхідності її «денацифікації». Якими методами москва прагне досягти останнього завдання, добре видно з результатів ракетного обстрілу лікарні у Херсоні та селища Гроза на Харківщині, де загинуло понад 50 мирних жителів, серед них 6-річна дитина.
Коментуючи події в Карабаху, путін висміяв заяву голови Євроради Ш. Мішеля про те, що росія зрадила Вірменію і наголосив, що «Вірменія не перестає бути союзником росії». Проте ратифікація парламентом Вірменії Римського статуту Міжнародного кримінального суду говорить про дещо інше.
Не обійшлося в промові й без ядерних погроз. Путін заявив, що «ядерний удар по росії абсолютно неприйнятний для будь-кого, адже шансів на виживання у них не залишиться». Пролунало чергове залякування спільноти начебто успішним випробуванням ядерної ракети глобальної дальності «Буревісник» і надважкої ракети «Сармат», а також намірами вийти із договору про заборону ядерних випробувань, укладеного зі США. До речі, між 2016-2017 роками рф провела щонайменше 13 невдалих випробувань «Буревісника».
Дещо цікавішими стали оцінки путіним ситуації в російській економіці та обставин вбивства пригожина. Він визнав, що в росії вдвічі (з 3 до 6 відсотків ВВП) зросли витрати на оборону та безпеку, проте «заспокоїв» росіян, що «всі раніше заявлені плани розвитку, досягнення стратегічних цілей та соціальні зобов’язання перед населенням повною мірою виконуються». Своєрідною відповіддю на оптимістичні запевнення стало суттєве зростання в рф курсу долара та євро, яке збіглося у часі з промовою путіна.
Однак коментарі президента рф щодо загибелі пригожина викликали у частини росіян неабияке обурення. Він заявив, що немає доказів зовнішнього удару по літаку, а в тілах пригожина та інших пасажирів виявили фрагменти гранат. Таким чином путін намагався відвести від себе звинувачення у знищенні ватажка заколоту та звести його вбивство до внутрішніх «розбірок» між «вагнерівцями». Так, путін натякнув, що пригожин був наркоманом, а під час обшуків фсб приміщень ПВК «вагнер» у петербурзі знайдено 5 кілограмів кокаїну.
Тож у своїй промові путін вкотре спробував довести базові постулати державної ідеології та ключові тези виправдання «спецоперації» в Україні, які багаторазово оприлюднювались як ним самим, так і російською пропагандою, та цього разу вони виглядали особливо бездоказово і непереконливо.
Центр протидії дезінформації підготував лонгрід на тему: Чи змінилась за 23 роки вбивча практика правління путіна? Детальніше – за посиланням: https://cpd.gov.ua/main/chy-zminylas-za-23-roky-vbyvcha-praktyka-pravlinnya-putina/
