Головна | Статті | Чи змінилась за 23 роки вбивча практика правління путіна

Чи змінилась за 23 роки вбивча практика правління путіна

Чи змінилась за 23 роки вбивча практика правління путіна

9 серпня 1999 року б. єльцин оголосив про призначення тоді маловідомого директора фсб в. путіна главою уряду росії, одночасно назвавши його своїм «наступником» на президентському посту. 7 травня 2000 року «обраний» президентом росії в. путін перший раз вступив на посаду. 

Весь 23-річний термін перебування путіна при владі супроводжується нещасними випадками та вбивствами його політичних опонентів. Особливо чутливим для путіна залишаються звинувачення в ініціюванні вибухів житлових будинків у росії восени 1999 року для забезпечення перемоги на президентських виборах і створення сприятливої громадської думки перед введенням військ до Чечні.

Ось перелік лише деяких критиків чинної влади з-поміж високопоставлених чиновників та офіцерів російських спецслужб, які були вбиті чи померли за підозрілих обставин.  

Навесні 2000 р. заступник директора фсб генерал Г. Угрюмов сказав: «Нам довелося підірвати будинки, щоб посадити путіна в кремль, скільки ж доведеться пролити крові, щоб його звідти прибрати?». Після цих слів Угрюмов не прожив і кілька місяців. За офіційною версією, причиною смерті став інсульт, однак за іншими даними – його застрелили.

17 квітня 2003 року в москві був застрелений С. Юшенков, один із лідерів опозиційної партії «Ліберальна росія». Саме він очолював групу ліберальних депутатів держдуми, які вимагали розслідування можливої причетності фсб росії та особисто путіна до серії вибухів будинків у російських містах.

3 липня 2003 року помер журналіст Ю. Щекочихін, активний член комісії держдуми з розслідування вибухів 1999 року. За офіційною версією, його смерть стала наслідком загальної інтоксикації організму незрозумілого походження, однак все свідчить про те, що Щекочихіна отруїли талієм.

7 жовтня 2006 року вбито А. Політковську, одну з найвідоміших російських журналістів, яка розслідувала численні випадки порушень прав людини, здійснені російськими військовими в Чечні.

23 листопада 2006 року внаслідок отруєння полонієм-210 у Лондоні помер підполковник фсб О. Литвиненко, співавтор книги «ФСБ підриває росію» та автор розслідування «Луб’янське злочинне угруповання», в яких спецслужби звинувачуються в організації вибухів житлових будинків у росії 1999 року та інших терактах, метою яких був прихід до влади путіна.

16 листопада 2009 року після жорстокого побиття в московському СІЗО «Матроська тиша» помер С. Магнітський, який звинуватив посадовців російських силових структур у корупції. У 2012 році в США було ухвалено знаменитий «Акт Магнітського», який запровадив персональні санкції проти причетних до його смерті. 

27 лютого 2015 року – вбивство Б. Нємцова на москворецькому мосту в столиці росії. Він був одним із головних лідерів російської опозиції путінському режиму.  

2018 рік – отруєння офіцерами гру росії колишнього російського розвідника С. Скрипаля та його дочки Юлії у британському Солсбері. 

Злочинна практика щодо проведення спецоперацій зі знищення своїх опонентів поширювалася  путінським режим не тільки на внутрішніх, а і закордонних ворогів влади. 

У 2016 році російські спецслужби планували замах на президента Чорногорії Міла Джукановича, розраховуючи, що це дозволить зірвати приєднання країни до НАТО.  

Найрезонанснішими політичними вбивствами, спланованими та скоєними російською агентурою в Україні, стали наступні.

31 березня 2017 року в центрі Маріуполя вибухнув автомобіль, за кермом якого перебував полковник контррозвідки СБУ О. Хараберюш. Замовником теракту став контрольований та фінансований росіянами так званий «відділ спецоперацій мдб днр».

27 червня 2017 року в Києві російськими спецслужбами був скоєний схожий підрив автомобіля, в якому загинув полковник ГУР Міноборони М. Шаповал.

Організатором обох резонансних убивств називають начальника департаменту контррозвідувальних операцій фсб рф генерал-лейтенанта д. мінаєва.

Це далеко не всі вбивства та замахи, скоєні або профінансовані в Україні спецслужбами рф. Щодо отруєння В. Ющенка у 2004 році, вибуху автомобіля П. Шеремета, вбивства у Києві ексдепутата держдуми рф Д. Вороненкова, замаху на А. Бабченка тощо – у слідства поки немає твердих доказів причетності росіян, проте їхнє «держзамовлення» вважається дуже імовірним.  

Із 2023 року путін започаткував тактику «тотальної зачистки» України за допомогою масованих обстрілів цивільних об’єктів українських міст. У цьому ж списку злочинів – масові розстріли російськими військами цивільних жителів окупованих територій, викрадення та вивезення дітей у рф.

❗️Тож протягом 23 років із захоплення влади у кремлі, спецслужби за вказівкою путіна практикують політичні вбивства своїх опонентів. Змусити сучасну російську владу припинити злочинну практику може лише міжнародне засудження політичних вбивств, підкріплене судовим рішенням міжнародних правових інститутів. 

Працівники Центру протидії дезінформації підготували лонгрід на тему: Як західні спікери просували головні наративи, співзвучні російській пропаганді? Детальніше – за посиланням: https://cpd.gov.ua/reports/yak-zahidni-spikery-prosuvaly-golovni-naratyvy-spivzvuchni-rosijskij-propagandi/

Коментарі закриті.

Pin It on Pinterest