У штаб-квартирі НАТО в Брюсселі 10 січня відбулось термінове засідання Ради Україна–НАТО на рівні послів, яке Київ скликав у звʼязку з масованими ракетними обстрілами 29 грудня та на початку січня.
Головував на зустрічі генеральний секретар НАТО Є. Столтенберг, від України у режимі відеоконференції в засіданні брали участь командувач Повітряних сил генерал-лейтенант М. Олещук і заступник міністра внутрішніх справ О. Сергєєв. До речі, засідання Ради Україна–НАТО – це новий формат співпраці між Києвом і Альянсом, який заснований на саміті НАТО в липні 2023 року і слугує майданчиком для спільних консультацій, рішень і взаємодії між НАТО та Україною. У рамках цього формату Київ отримав право в разі потреби самостійно скликати зустрічі з партнерами НАТО.
Якими результатами завершилась зустріч?
По-перше, Є. Столтенберг заявив, що Альянс буде продовжувати підтримувати «хоробрих українців у протистоянні загарбницькій війні росії». Союзники по НАТО вкотре заявили, що продовжать надавати Україні значну військову, економічну та гуманітарну допомогу і підтвердили плани зміцнити протиповітряну оборону країни у 2024 році – від спільної закупівлі зенітних ракет для систем Patriot до систем Skynex від Німеччини й зенітних ракет від Великої Британії. Партнери відзначили високу ефективність системи протиповітряної оборони України та висловили намір надалі її підтримувати, включаючи поставки засобів ППО та відповідних боєприпасів. У НАТО нагадали, що країни-члени Альянсу закуповують до 1000 ракет ППО Patriot, щоб, зокрема, «продовжити зміцнювати протиповітряну оборону України». Крім того, у пресрелізі зазначено, що країни-члени Альянсу вже доставили в Україну широкий набір різноманітних систем протиповітряної оборони і підтвердили своє зобов’язання ще більше зміцнити обороноздатність України. Так, Німеччина нещодавно доставила в Україну системи протиповітряної оборони Patriot та Skynex і додаткові ракети для протиповітряної системи IRIS-T. Велика Британія відправляє в Україну близько 200 ракет протиповітряної оборони.
По-друге, представники держав-членів Альянсу «рішуче засудили» ескалацію російських повітряних ударів по Україні, використання рф балістичних ракет із Північної Кореї та безпілотників з Ірану, а також висловилися за ухвалення спільних санкційних та інших обмежень проти КНДР та Ірану у відповідь. Як зазначив генсек НАТО, «російська кампанія жорстокості лише посилює рішучість України. Поки москва посилює свої удари по українських містах і цивільному населенню, союзники по НАТО посилюють протиповітряну оборону України». Представники української сторони поінформували союзників про наслідки масованих російських ракетних атак по території України та зміни у тактичних діях росії. Олещук озвучив кількість випущених країною-агресором ракет і дронів, розповів про успіхи у використанні вже наданих союзниками засобів ППО і про те, скільки ворожих ракет і дронів вдалося знищити під час атак. Він звернув особливу увагу на важливість надання додаткових систем ППО, таких як Patriot, IRIS-T та NASAMS, а також зенітних керованих ракет до них. Окремо Олещук підкреслив важливість тренування пілотів і надання Україні винищувачів F-16 для посилення спроможностей українських сил повітряної оборони. Союзники дали позитивну оцінку заходам з підготовки до розгортання в нашій країні бойових літаків F-16, зокрема виконання графіків тренування й підготовки пілотів, інженерів, мовної підготовки та підготовки інфраструктури.
По-третє, з боку окремих країн були зроблені анонси щодо наступних пакетів допомоги. Низка держав-членів Альянсу оголосила про збільшення своїх фінансових внесків до Комплексного пакету допомоги. Крім задоволення першочергових потреб України (придбання антидронів, пального, мастил для техніки, турнікетів, медикаментів), у перспективі в рамках цього пакету допомоги будуть реалізовані проєкти гуманітарного розмінування, відновлення певних інфраструктурних об’єктів на території України, а також побудови спільно з НАТО інтегрованих систем ППО в Україні. Ці заяви вносять певний оптимізм на тлі труднощів з допомогою Україні з боку США та ЄС. Тож, Україна розраховує, що Конгрес США нарешті підтримає прохання Адміністрації Д. Байдена про надання додаткових понад $60 млрд допомоги Україні, а лідери ЄС подолають вето Угорщини і наприкінці січня 2024 року повернуться до питання надання Україні фінансової підтримки до 2027 року в розмірі 50 млрд євро.
Отже, основним результатом позачергової зустрічі Ради Україна–НАТО стало спростування наративів російської пропаганди, які стверджують, що для колективного Заходу тема України відходить «на другий план». У цьому контексті союзники підтвердили свою відданість підтримці України та готовність її продовжувати, зокрема у тому, що стосується засобів ППО.
Центр протидії дезінформації підготував лонгрід на тему: Що відбувається з американською допомогою Україні? Детальніше – за посиланням: https://cpd.gov.ua/main/shho-vidbuvayetsya-z-amerykanskoyu-dopomogoyu-v-ukrayini/
