Візит британського премʼєр-міністра Ріші Сунака до Києва завершився підписанням 12 січня безпрецедентної стратегічної безпекової угоди між Великою Британією та Україною. Документ, що має назву «Угода про співробітництво у сфері безпеки між Україною і Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії», лідери двох країн підписали після переговорів у Маріїнському палаці.
У чому сутність угоди про співробітництво у сфері безпеки?
По-перше, угода офіційно формалізує та закріплює фінансову і військову підтримку, яку Британія надаватиме Україні. Зокрема, йдеться про обмін розвідданими, кібербезпеку, медичну та військову підготовку й оборонно-промислове співробітництво. Фактично, ця угода стала першим практичним втіленням так званої ідеї Спільної Декларації G7 на полях Вільнюського саміту НАТО в липні 2023 року. Тоді, не маючи готовності надати Україні повноцінне запрошення до НАТО, G7 готувала пропозицію, партнерські держави почали укладати угоди з Україною у сфері безпеки на двосторонньому рівні. Принципово, що укладення угоди відбулося саме під час активізації росією повітряних атак проти об’єктів української інфраструктури, коли США та ЄС не можуть домовитися про допомогу.
По-друге, угода гарантує, що ця підтримка є довгостроковою (10 років з можливістю продовження), як зазначив Сунак, щоб «росія розуміла, що ми залишаємось разом з Україною». У разі вступу України до Альянсу до закінчення терміну дії безпекових зобов’язань, вони будуть інкорпоровані в систему НАТО. Важливо, що угода чітко підкреслює, що підтримка України надається для відновлення її міжнародно визнаних кордонів станом на 1991 рік, що істотно нівелює можливість переговорів з росією ціною українських територій і поступок з боку України. Тож, різні види допомоги Україні стають невід’ємною частиною як внутрішньої, так і зовнішньої політики Великої Британії.
По-третє, прем’єр Британії підкреслив, що є таємний компонент угоди, який не розголошується і стосується воєнної співпраці у найближчі 2-3 місяці. З цього приводу В. Зеленський уточнив, що у разі повторення російської агресії угода передбачає відповідний період на консультації з партнерами. Водночас із підписанням угоди Велика Британія оголосила про виділення майже $3 млрд допомоги, куди увійде додаткове обладнання до ППО, додаткова протитанкова зброя, додаткові ракети дальнього радіуса дії, тисячі снарядів тощо. Передбачається запуск спільного виробництва зброї або оформлення оборонних замовлень безпосередньо для потреб України, допомога Великої Британії у розбудові морського флоту України для відновлення з часом безпечного судноплавства в Чорному морі.
По-четверте, безпекова угода з Британією стала поштовхом для консолідації проукраїнської міжнародної коаліції, що почала слабшати. Зокрема, з боку США, які вже офіційно заявили, що призупинили допомогу Україні, бо Конгрес майже пів року не може ухвалити необхідний пакет подальшої підтримки. Тому, буде цілком логічним, що США мають стати наступними, хто укладе з Україною таку безпекову угоду. На підтвердження такого розвитку подій, за словами амбасадорки США в Україні Б. Брінк, щодо укладення такої угоди Білий дім вже провів два раунди переговорів із Києвом.
Варто зазначити, що безпекова угода з Великою Британією не є своєрідною альтернативою членству України в НАТО, адже не містить зобов’язань Британії вступити у війну на боці України, якщо росія знову вчинить акт агресії. Також до приєднання України до НАТО ніхто з партнерів Альянсу не готовий до спільних бойових дій проти російської агресії у відповідності до 5 статті Вашингтонського договору про НАТО. Безпекова угода з Британією транслює тезу, що без НАТО справжніх гарантій безпеки Україна не матиме, як і сталого миру в регіоні. До того ж Велика Британія однозначно підтримує приєднання України до Альянсу і підкреслює, що угода радше є проміжним етапом на шляху до цього.
Відповідно, основна задача угоди – всебічна оборонна підтримка Києва до досягнення політичного консенсусу серед країн-членів НАТО щодо приєднання України до Альянсу. Угода створює умови до максимального приведення країни до стандартів НАТО, включаючи реформи оборонної галузі, цивільний контроль над ЗСУ, реформи оборонних держзакупівель, кадрової політики та військово-промислового комплексу.
До речі, слідом за Сунаком 13 січня Київ відвідав міністр закордонних справ Франції С. Сежурне, який підтвердив, що підтримка України залишається пріоритетом Парижа. За його словами, Франція налаштована спільно посилювати можливості Києва у виготовленні систем озброєння на українській території й готова допомагати в цій сфері.
Отже, візит Р. Сунака і підписана з Україною угода надсилають чіткий сигнал кремлю, що допомога Україні у довгостроковій перспективі стане прикладом для інших країн Заходу підписати з нашою країною подібні безпекові угоди.
Центр протидії дезінформації підготував лонгрід на тему: Основні підсумки засідання Ради Україна–НАТО? Детальніше – за посиланням: https://cpd.gov.ua/main/osnovni-pidsumky-zasidannya-rady-ukrayina-nato/
