11 жовтня Президент України В. Зеленський здійснив неанонсований візит до Брюсселя, де вперше офлайн долучився до засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн», у якій взяли участь понад 50 країн-учасниць Альянсу.
Слід визнати, що очікування від зустрічі та засідання міністрів оборони країн НАТО були не надто оптимістичні. Адже залишались побоювання, що ситуація на Близькому Сході може відволікти увагу стратегічних партнерів і зменшити рівень військової підтримки України.
Проте підсумки 16-го засідання Контактної групи з питань оборони України спростували більшість побоювань. Особиста присутність В. Зеленського в штаб-квартирі НАТО дала змогу інформаційно підняти увагу до зустрічі, адже Україна вперше сіла за стіл з членами країн НАТО не як гість, а як рівноправний гравець.
По-перше, плідні зустрічі Президента України з міністром оборони США Л. Остіном, головою Об’єднаного комітету начальників штабів США генералом Ч. Брауном, Генсеком НАТО Є. Столтенбергом та прем’єр-міністром Бельгії А. Кроо дозволили спростувати заяви російської пропаганди про те, що події в Ізраїлі «поставлять хрест» на допомозі Україні. Хоча трагічні події в Ізраїлі, безумовно, вплинули на порядок денний, «український кейс» продовжує перебувати у фокусі уваги США та союзників по НАТО. Символічним стало те, що саме українське питання було основним під час першого дня міністерської зустрічі у Брюсселі.
По-друге, очільник Пентагону Л. Остін у своєму виступі запевнив, що США та НАТО будуть одночасно підтримувати Ізраїль і Україну та жодних затримок із постачанням не буде. Заклик Президента щодо головних оборонних пріоритетів України для подолання проблеми російських керованих авіабомб (системи протиповітряної оборони, далекобійні ракети та артилерії) у штаб-квартирі НАТО був почутий. Йдеться про новий пакет допомоги від Сполучених Штатів на 200 мільйонів доларів, до якого серед іншого увійшли ракети повітря-повітря AIM-9M, системи протидії БПЛА, додаткові боєприпаси для систем HIMARS, 155 та 105-міліметрові артилерійські снаряди, високоточні авіаційні боєприпаси. Важливими стали оприлюднені зобов’язання інших країн НАТО. Так, Німеччина в рамках пакету вартістю $1,1 млрд передасть Україні ще 1 комплекс Patriot з ракетами, 10 танків Leopard A1, а також 2 додаткові системи ППО IRIS-T. Іспанія продовжить свою тренувальну місію для ЗРК Hawk і передасть Україні додаткове обладнання для них. Швеція схвалила пакет допомоги вартістю $200 млн, який включає артилерійські боєприпаси, а Болгарія передасть Україні компоненти для посилення системи ППО С-300. Велика Британія зобов’язалась надати понад 10 мільйонів фунтів на ППО та обладнання для розмінування, Канада – 25 мільйонів доларів на теплу уніформу для військових та підготовку до зимової кампанії, а також протягом наступних трьох років інвестує майже 500 мільйонів доларів у бронетанкову техніку України. Литва передає Україні 2 зенітно-ракетні комплекси NASAMS, артилерійські боєприпаси калібру 155 мм, а також для зимової кампанії – електрогенератори, армійські похідні ліжка та теплу уніформу. Крім того, очікується пакет допомоги від Фінляндії на 95 млн євро та засоби для розмінування від Норвегії на 18,5 млн євро.
По-третє, досягнутий суттєвий прорив у переговорах з поставок Україні винищувачів F-16, адже досі Вашингтон намагався публічно дистанціюватися від постачань винищувачів Україні та усього, що з цим пов’язане. Зокрема, Данія оголосила про готовність у першому кварталі 2024 року передати Україні перші літаки. Про постачання винищувачів з 2025 року оголосила також Бельгія, яка зобов’язалась готувати українських пілотів F-16 та планувальників місій, а бельгійські компанії Sabena Engineering і Patria Bec – надавати літакам необхідну технічну підтримку.
Також очільник Пентагону анонсував створення під егідою США кількох «коаліцій спроможностей», зокрема з підготовки українських військово-повітряних сил, а в перспективі – тих, що зосереджуватимуться на протиповітряній обороні, бронетехніці та артилерії для України. Підтримку присутніх отримала українська ініціатива створити коаліцію з розвитку оборонної індустрії України, тобто створення власного виробництва військової продукції за участі міжнародних оборонних компаній та корпорацій.
Крім того, засідання Ради Україна-НАТО розглянуло перспективи вступу країни до Альянсу і визначило реальним індикатором такої готовності оцінку її членами ступеня виконання країною пунктів Річної національної програми, зокрема в напрямку реформування сфери оборонних закупівель та їх прозорості.
Таким чином, результати зустрічі Президента України в Брюсселі повною мірою можна позиціонувати як позитивні в частині готовності широкої оборонної коаліції у форматі «Рамштайн» продовжити сталу та безперервну підтримку Сил оборони України.
Центр протидії дезінформації підготував лонгрід на тему: Чи загрожує Україні зменшення підтримки з боку США та їх союзників? Детальніше – за посиланням: https://cpd.gov.ua/main/chy-zagrozhuye-ukrayini-zmenshennya-pidtrymky-z-boku-ssha-ta-yih-soyuznykiv/
