Головною подією доби, яка, на перший погляд, безпосередньо не стосується України, стали підсумки голосування Палати представників США, за якими позбувся своєї посади спікер Палати представників США – нижньої палати Конгресу республіканець К. Маккарті. Варто зауважити, що це стало першим в історії Штатів випадком дострокового звільнення речника Палати представників. Все це відбувалося на тлі загрози т.зв. шатдауну, тобто заборони роботи федеральних органів влади США, якщо Конгрес не встигає схвалити, а президент затвердити підписом фінансування цих органів. Уникнути шатдауну вдалося в останній момент, коли Сенат Сполучених Штатів ухвалив законопроєкт тимчасового фінансування уряду (розрахований на 45 днів і не включає допомогу Україні), а за годину цей проєкт підписав американський президент.
Що стоїть за таким рішенням і до чого тут Україна?
Сам факт голосування відображає особливості міжпартійної боротьби за посаду спікера Палати представників, від якого у значній мірі залежать результати виборів президента США. Хоча формально Білий дім ініціював відставку з метою недопущення шатдауну, дійсна причина має політичний відтінок. Маккарті був звільнений під тиском ультраправого крила своєї Республіканської партії, де його звинуватили в «таємній угоді» з демократами щодо допомоги Україні. Пропозицію відправити Маккарті у відставку висунув представник ультраправого крила його партії республіканець М. Гетц. Він звинуватив Маккарті в тому, що Байден погодився підписати тимчасовий бюджетний законопроєкт, який не містив допомогу Україні, в обмін на те, що Маккарті погодиться провести окреме голосування щодо цієї допомоги пізніше. Дійсно, на своїй посаді Маккарті виступав за надання Україні військової та іншої допомоги за умови гарантій підзвітності щодо витрачених коштів. Саме через схильність Маккарті до компромісів з пропозиціями Д. Байдена в Конгресі, його однопартійці з числа «трампістів» у січні обрали його спікером лише з 15-ї спроби. До речі, Маккарті заперечив існування таємної угоди з Байденом, проте його звинувачення демократів у створенні штучного шатдауну призвели до одноголосної підтримки його усунення фракцією демократів.
Наразі повноваження тимчасового спікера-демократа П. Макгенрі обмежуються лише правом вести засідання для обрання нового спікера. Тож фактичне блокування Палати представників тимчасово унеможливлює ухвалення рішень у Конгресі, зокрема з питань подальшого виділення Україні військової та іншої допомоги. Крім того, враховуючи, що у Демократичної партії меншість у Палаті представників (212 проти 221 в республіканців), на крісло нового спікера їх представник розраховувати не може. Водночас група «трампістів-республіканців» отримала можливість просунути на місце спікера свого кандидата, не виключаючи самого Д. Трампа, який є активним противником продовження надання допомоги Україні.
Чи слід очікувати проблем для України?
Очевидно, що припинення воєнної допомоги Україні або її значне зменшення стане проблемою не тільки для України, а і політичною поразкою чинної американської адміністрації і, безумовно, відобразиться на шансах перемоги Байдена на президентських виборах 2024 року. Тому логічно, що в Білому домі впевнені, що попри ситуацію зі зняттям Маккарті з посади, Конгрес зможе підтримати додаткове фінансування для оборонних потреб України. Принципово, що лідер більшості в Сенаті демократ Ч. Шумер та лідер меншості республіканець М. Макконнелл і представники комітетів з асигнувань заявили, що очікують, що Сенат працюватиме «для забезпечення того, щоб уряд США продовжував надавати критично важливу та стійку безпеку й економічну підтримку для України». Поряд з двопалатною підтримкою «українського кейсу» міністр оборони США Л. Остін закликав Конгрес взяти на себе зобов’язання надати допомогу Україні.
Тож є всі підстави сподіватися, що через 45 днів у Конгресі підтримають додаткову угоду про допомогу Україні. Наразі адміністрація Д. Байдена веде дуже активні переговори з цього питання з конгресменами, в першу чергу – республіканцями. На думку експертів, нове бюджетне рішення, в якому має бути передбачена допомога Україні, може бути ухвалене як окремим законом, так і стати частиною більшого пакету фінансування МО США. Українська влада також активно працює з американськими партнерами, щоб напрацьоване протягом наступних 45 днів нове бюджетне рішення США включало нові кошти для України. А поки представник Ради національної безпеки США Д. Кірбі запевнив, що американська підтримка України не перериватиметься, бо Пентагон має достатньо коштів, щоб зберігати темпи з надання військової допомоги Києву протягом кількох місяців. Мова йде про 1,6 млрд доларів на оборону та 1,23 млрд доларів прямої бюджетної підтримки, а також кошти на гуманітарні та енергетичні проєкти.
Центр протидії дезінформації підготував лонгрід на тему: Що стоїть за особливостями рішення Конгресу США щодо допомоги Україні? Детальніше – за посиланням: https://cpd.gov.ua/main/shho-stoyit-za-rishennyam-kongresu-ssha-stosovno-dopomogy-ukrayini/
