Палата представників Конгресу США проголосувала за виділення 300 мільйонів доларів допомоги для України, які мають бути витрачені на навчання українських солдатів та надання зброї. Відповідно до результатів партійних голосувань, законопроєкт підтримали більшість конгресменів обох партій (311 проти 117). Особливістю цього голосування стало те, що за вимогою представників Республіканської партії США питання грошей для України було відокремлене від загального законопроєкту Пентагону про фінансування оборони на суму 826 млрд доларів.
Чому так сталося?
По-перше, попри те, що обидва проєкти були схвалені Конгресом, виділення допомоги Україні в окремий законопроєкт відображає політичну ситуацію у США, де «українське питання» займає не останнє місце. З наближенням президентських виборів, у Республіканській і Демократичній партіях активізувались політики, які всі півтора року виступають проти допомоги Києву. І не дивно, що українська тематики у привязці з «українською справою» Г. Байдена активно використовується опонентами Д. Байдена в передвиборчій риториці та знаходить своє відображення в голосуванні в Конгресі. Президент США Д. Байден не може не враховувати вказані тенденції і доречно не впливав на рішення щодо виключення згадки про 300 млн дол. для України з проєкту оборонного бюджету США. Це дозволило схилити на підтримку фінансування України достатню кількість голосів республіканців, хоча як і розраховувалось спочатку – ці кошти були вилучені з проєкту оборонного бюджету США. Формальне виведення цих коштів з бюджету Пентагону дозволило врахувати точку зору виборців, які готові підтримати саме оборонний потенціал США, не надсилаючи гроші в Україну. Тож, тактичні поступки прихильникам Д. Трампа в Конгресі є відображенням боротьби Байдена за голоси виборців.
На тлі політичних баталій слід очікувати, що в публікаціях американських ЗМІ частіше лунатимуть критичні заяви щодо України, а ключовою темою опонентів Байдена у виборчій кампанії стануть звинувачення Адміністрації Білого дому в нібито безконтрольній допомозі Україні, корупції та особистій зацікавленості в «розвалі» сина президента. З цього ж приводу, у відповідь на заклики республіканців у Конгресі посилити контроль за використанням наданої Україні допомоги, Байден призначає наглядачем за виділеними Україні коштами генерального інспектора МО США Р. Сторча. Це призначення було підтримане більшістю сенаторів-республіканців, зокрема провідним членом Комітету з питань збройних сил Р. Вікером. З урахуванням того, що три спостерігачі, які вже відстежують допомогу Україні у Пентагоні, Держдепі та USAID не знайшли доказів масових зловживань, такий крок з одного боку демонструє відкритість Києва до ретельнішого спостереження за виділеними коштами, а з іншого – впевненість Адміністрації Байдена в підтримці його опонентами подальшої допомоги Україні. Адже схвалені Конгресом 300 млн дол. – лише частина з 24 млрд дол., які президент США запросив на підтримку України. Крім того, найближчим часом очікується голосування в Конгресі ще одного законопрєкту про фінансування Державного департаменту та закордонних операцій, який також містить кошти для України.
По-друге, відокремлення статей витрат на допомогу Україні свідчить про поступову зміну підходів Адміністрації Білого дому та бажання використовувати американські кошти не тільки на військові потреби, а передусім на поновлення економіки та поліпшення інвестиційного клімату держави, щоб з часом Україна змогла уникнути залежності від західної підтримки. Сполучені Штати відправили українській владі та Координаційній платформі донорів, а також міжнародним партнерам відповідний лист із чітким списком реформ в Україні та графіком їх виконання (від 3-х до 18 місяців). Важливим є те, що від виконання певних пунктів реформи напряму залежить подальша підтримка з боку США. Йдеться про втілення регламенту REMIT, тобто затвердження Національною комісією, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) порядку подання інформації про торгівлю оптовими енергетичними продуктами для забезпечення доброчесності та прозорості оптового ринку електроенергії. Окрім того, Сполучені Штати та ЄС виступають за формування чи перетворення наглядових рад таких державних підприємств, як «Укренерго», «Нафтогаз», «Енергоатом», «Українська оборонна промисловість».
Без сумнівів, факт виділення допомоги Україні в окремий законопроєкт буде використаний російською пропагандою в інформаційних війнах як черговий «доказ» поступової відмови США від своїх зобов’язань щодо України та загальної втрати інтересу колективного Заходу до українського кейсу.
Проте є всі підстави сподіватись, що підтримка США та союзників України продовжуватиметься.
Центр протидії дезінформації підготував лонгрід на тему: Основні підсумки візиту Президента України до США та Канади. Детальніше – за посиланням: https://cpd.gov.ua/main/osnovni-pidsumky-vizytu-prezydenta-ukrayiny-do-ssha-ta-kanady/
