Російські ЗМІ активно просувають наратив, що в разі відставки чинного президента Європейської ради Шарля Мішеля її може очолити проросійський лідер Угорщини Віктор Орбан. Це обумовлено анонсованими намірами Мішеля балотуватися у червні на виборах до Європейського парламенту. У звʼязку з цим рішенням він залишить крісло президента Євроради, не допрацювавши до кінця нинішнього року, коли мав закінчуватись його мандат. Зазвичай роль президента Євроради дістається лідерові країни, яка на той момент головуватиме в Раді ЄС. Якщо лідерам ЄС не вдасться швидко дійти згоди щодо наступника Мішеля, головування у Єврораді тимчасово (на пів року) перейде до прем’єр-міністра Угорщини В. Орбана – лідера країни, яка головуватиме у Раді ЄС з липня 2024 року до грудня.
Тож, на зміну чинного президента ЄР, відомого своєю жорсткою проукраїнською позицією, може прийти антиукраїнськи налаштований однодумець путіна. Нагадаємо, що хоча Угорщина утрималася під час голосування 14-15 грудня на Саміті ЄС щодо початку переговорів про членство України в ЄС, Орбан залишається найпринциповішим противником вступу України до Союзу. Він, як і раніше, виступає проти цього рішення та готовий накласти вето на вступ України на пізнішому етапі процесу. Саме Орбан заблокував надання фінансової допомоги нашій державі у розмірі 50 млрд євро, яка включає видатки на міграційні програми, фінансування Фонду солідарності ЄС та оборони. До речі, Європейська рада – це найвищий політичний орган управління Європейським Союзом. Вона ухвалює стратегічні рішення про те, якою буде політика Євросоюзу загалом та в якому напрямку рухатиметься блок. Президент ЄР, який не представляє жодну з країн, безпосередньо виступає модератором на засіданнях ЄР, а також відповідає за всі організаційні питання, пов’язані з формуванням переговорів щодо законів ЄС.
Чи дозволять лідери європейських країн продовжувати агенту впливу кремля в Європі блокувати колективні рішення ЄС щодо України на посаді президента ЄР?
По-перше, Європейська рада «має багато інструментів», щоб уникнути головування Орбана. Як зазначив її чинний президент Ш. Мішель, після виборів до Європейського парламенту, що відбудуться 6-9 червня у всіх 27 країнах ЄС, європейські лідери зустрінуться 17 червня, а потім 27-28 червня. Саме на цих зустрічах вони, ймовірно, намагатимуться дійти згоди щодо заміни Мішеля. Тож, Євросоюз має достатньо часу, щоб призначити гідного наступника на посаді президента ЄР, хоча роль голови Ради зазвичай є частиною тривалої торгівлі між політичними силами.
По-друге, ЄС офіційно висловив сумнів у здатності Угорщини головувати в ЄС. У червні минулого року Європейський парламент ухвалив резолюцію, в якій висловив «серйозне занепокоєння» подіями в Угорщині у світлі її майбутнього головування в Раді ЄС, «враховуючи її невідповідність законодавству та цінностям ЄС, а також принципу «щирої співпраці». Резолюція «ставить під сумнів» спроможність Угорщини надійно виконати свої зобов’язання у 2024 році й засуджує «антиєвропейські акції» уряду Угорщини та порушення принципів «щирого співробітництва», закріплених у статті 2 Договору про заснування ЄС. Депутати також висловили занепокоєння спробами уряду Орбана взяти під контроль стратегічні галузі промисловості, а також відсутністю належного контролю за фінансовою політикою угорського уряду. Адже сам Орбан на питання про теоретичну ймовірність позбавлення Будапешта головування або й узагалі його виходу з ЄС заявив, що метою угорського головування в Раді ЄС буде «окупація Брюсселя» та бажання завести Угорщину «ще глибше всередину» об’єднання. З цього приводу резолюція закликає уряди ЄС «якомога швидше знайти належне рішення» і «нагадує, що Європарламент може вжити відповідних заходів, якщо таке рішення не буде знайдено».
По-третє, численні порушення Угорщиною європейського законодавства роблять її непридатною для головування в ЄС у 2024 році. Уряд прем’єр-міністра Орбана в останні роки перебуває в майже постійному конфлікті з інституціями ЄС, насамперед через суперечки щодо незалежності судової влади, свободи преси, громадянського суспільства та верховенства права. У квітні лідери майже усіх політичних груп у Європарламенті закликали Єврокомісію не задовольняти запити Угорщини на додаткові європейські кошти через питання до демократії, верховенства права і дотримання прав людини.
Отже, 26 лідерів країн ЄС мають достатньо інструментів, щоб не допустити головування в ЄР неприхованого союзника російського диктатора, для чого потрібна лише їхня політична воля. Від остаточного рішення щодо Угорщини певною мірою залежить спроможність ЄС припинити політичне шахрайство Орбана та визначити себе як спільноту європейських цінностей, а не лише як бізнес-асоціацію.
Центр протидії дезінформації підготував лонгрід на тему: Чи зміниться позиція Угорщини про євроінтеграцію України на саміті Європейської ради? Детальніше – за посиланням: https://cpd.gov.ua/main/chy-zminytsya-pozycziya-ugorshhyny-pro-yevrointegracziyu-ukrayiny-na-samiti-yevropejskoyi-rady/
