Президент В. Зеленський підписав закон про державний бюджет України на 2024 рік. Згідно з документом, доходи бюджету заплановані у сумі 1,76 трлн грн., видатки – 3,35 трлн грн. Дефіцит державного бюджету передбачається у 1,57 трлн грн. Зовнішні запозичення очікуються на рівні $41 млрд. Фінансування державного бюджету буде здійснюватися за рахунок зовнішніх запозичень (1,67 трлн грн) та розміщення ОВДП – облігацій внутрішніх державних позик України (525,9 млрд грн), а також надходжень від приватизації (4 млрд грн). Решта видатків потрапляє у площину дефіциту бюджету, який передбачено у сумі 1,57 трлн грн.
Тож найпроблемнішим у 2024 році залишається покриття дефіциту держбюджету на понад 41 млрд доларів за рахунок зовнішнього фінансування. Адже досі не вирішено питання щодо фінальних західних траншів поточного року (близько 6 млрд доларів, у т.ч. 1,5 млрд євро від ЄС, 900 млн доларів від МВФ і 3,3 млрд доларів – від США). Ба більше, для ухвалення ЄС траншу макрофінансової допомоги Україні у 2023 році, Верховній Раді необхідно ухвалити закони про незалежність САП, криміналізацію контрабанди і вдосконалення процесу добору суддів. Якщо законопроєкти про САП та вдосконалення процесу добору суддів вже ухвалені в першому читанні, то щодо законопроєкту про криміналізацію контрабанди ще триває дискусія – запроваджувати кримінальну відповідальність за контрабанду всіх товарів, як того вимагає ЄС, чи змінити підхід. Наразі сторони намагаються знайти компроміс між вимогою європейців і баченням бізнесу.
Також Україна поки що не отримала гарантій від партнерів щодо фінансової підтримки на наступний рік. Проблемною залишається фінансова допомога від основних донорів України – ЄС та США, від яких Україна чекає 18 млрд євро та 8,5 млрд доларів відповідно.
ЄС готовий виділити 50 млрд євро за планом Ukraine Facility протягом 4-х років (пряма бюджетна підтримка з цієї суми складе 39 млрд євро, 8 млрд піде в інвестиційний фонд і 3 млрд – технічна підтримка), проте пропонує розділити всю суму порівну на 4 роки і виділяти по 9,75 млрд євро на рік. Уряд України вже кілька місяців веде переговори про збільшення суми на наступний рік до 16-18 млрд, але цьому перешкоджає Угорщина, намагаючись розблокувати для себе 13 млрд євро, які були заморожені ЄС у 2022 році через проблему із захистом прав людини та верховенством права. Єврокомісар з питань фінансів Й. Хан заявив про впевненість подолання позиції Угорщини, але попередив про вірогідність певних затримок. До речі, 23 листопада ЄС розморозив для Угорщини 900 млн євро з цієї суми, що дає надії на оформлення та підписання фінальної версії проєкту для його затвердження країнами-членами ЄС у січні 2024 року.
Хоча тимчасовий бюджет США не передбачає виділення грошей Україні до початку 2024 року, днями спікер Палати представників США М. Джонсон заявив, що допомога Україні є «пріоритетом», і фінансування має бути виділене, що свідчить про принципову згоду сенаторів нижньої палати її підтримати. Тим не менше, сенатори-республіканці з числа прихильників Д. Трампа поки що згодні підтримати фінансування України тільки в пакеті зі збільшенням бюджету на захист кордону з Мексикою, а адміністрація Д. Байдена наполягає на тому, щоб це був спільний пакет із підтримкою Ізраїлю. Тож тут «питання, скоріше, в тому, коли і які обсяги підтримки отримає Україна, а не в тому, чи отримає її в принципі», – вважає Голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU В. Ваврищук.
Варто зазначити, що у разі виконання всіх умов від МВФ у наступному році очікується допомога Україні в 5,4 млрд доларів та прив’язане до МВФ фінансування від урядів країн G7. Також очікується фінансування за двома програмами: чотирирічної від Японії та п’ятирічної від Норвегії, загальний обсяг яких складає 5,5 та 7,5 млрд доларів відповідно.
Звичайно, що в умовах невизначеності термінів та обсягів зовнішнього фінансування, в Україні відпрацьовується альтернативний план «Б», про який публічно заявив голова Нацбанку А. Пишний ще в жовтні цього року. І хоча представники влади намагаються не говорити про його деталі, голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Р. Підласа не виключає, що у разі необхідності слід очікувати подальшого перерозподілу місцевих податків на користь центрального бюджету країни, скорочення певних держпрограм, економії по деяким відомствам. Натомість про підвищення податків чи про зростання тарифів для населення мова не йде, а варіант «вмикання друкарського верстата» більшість економістів вважають украй малоймовірним. Також бюджетний дефіцит може бути зменшений через збільшення купівлі ОВДП приватними банками і Національним банком.
Тому, на тлі очікувань фінансової допомоги від західних партнерів, Україна має дієвий план збереження фінансової стабільності держави.
Центр протидії дезінформації підготував лонгрід на тему: Чи загрожує Україні зменшення підтримки з боку США та їх союзників? Детальніше – за посиланням: https://cpd.gov.ua/main/chy-zagrozhuye-ukrayini-zmenshennya-pidtrymky-z-boku-ssha-ta-yih-soyuznykiv/
