Хоча 6 січня польські фермери завершили блокування перед пунктом пропуску «Медика – Шегині», ситуація на трьох прикордонних пунктах за останні кілька днів є практично незмінною. У чергах на території Польщі в бік України у напрямках «Ягодин – Дорогуськ», «Рава-Руська – Гребенне», «Краківець – Корчова» перебуває майже 950 вантажівок. Водночас на кордоні зі Словаччиною черга складає близько 400 вантажних машин, а на кордоні з Угорщиною (ПП «Тиса») – близько 120 вантажівок, на відновленому пункті пропуску «Медика – Шегині» у черзі залишаються до 700 вантажних автомобілів.
З цього приводу тривають щільні перемовини між польським та українським урядами. У телефонній розмові з Президентом Республіки Польща А. Дудою український Президент обговорив питання блокади кордону та наголосив, що «не має бути кордонів між нашими народами», а «спільний кордон повинен стати справжнім кордоном єдності». Зі свого боку польський прем’єр-міністр повідомив, що поставив відповідне завдання уряду і разом з очільником МВС працює над технічними рішеннями для якнайшвидшого деблокування кордону. Польська влада щодня спілкується з протестувальниками, намагаючись знайти спільний знаменник і хоча б призупинити страйк, але поки що вдалося розблокували тільки пункт «Медика – Шегині». Слід зазначити, що Україна виконала свою частину домовленостей, зафіксованих у плані спільних дій для розблокування спільного кордону між Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України і новим керівництвом Міністерства інфраструктури Польщі. Втім, через відмову польського уряду виконати головні вимоги протестувальників повернути систему дозволів на транспортування вантажів для українських перевізників, як це було до повномасштабного вторгнення рф, і скасувати так званий транспортний безвіз, польські перевізники продовжують блокувати рух вантажного транспорту. Більше того, через побоювання втрати підтримки виборців уряд Польщі виступає проти продовження безмитних преференцій для України в угоді про вільну торгівлю з Україною на 2024-2025 роки, яку Єврокомісія має продовжити 5 червня поточного року (йдеться про український експорт цукру, м’яса птиці, яєць, фруктів).
Як зауважив віцепрезидент Асоціації міжнародних автоперевізників (АсМАП) В. Балін, наразі блокується не лише імпорт аграрної продукції з України до Польщі, але й транзит через Польщу до інших країн, зокрема країн Балтії, для яких Польща — єдиний шлях до України. Досить важливим негативним фактором залишається те, що наразі суспільна думка в Польщі однозначно підтримує продовження і навіть розширення заборони на продаж української агропродукції.
Ба більше, Асоціація фіксує факти дискримінації українських перевізників – протестувальники вимагають документи тих, хто перетинає кордон і затримують в чергах українські машини, а власні — пропускають без вагань (до страйку не більше ніж 9% польського транспорту перетинало кордон, але під час блокування цей показник зріс до 23%).
Тож, хоча Україна сподівається, що Варшава порозуміється зі своїми перевізниками, речник Державної прикордонної служби України (ДПСУ) А. Демченко вважає, що Україна має бути готовою до того, що Польща перестане бути найбільшим транзитним переходом до інших країн ЄС.
А поки результати перемовин з Польщею з розблокування кордону для українських перевізників і експорту зернових залишаються невизначеними, Україна шукає шляхи диверсифікації транспортних перевезень. 9 січня Президенти України та Румунії обговорили шляхи збільшення пропускної спроможності прикордонних переходів. Ідеться про реалізацію Румунією проєкту, який відкриває транспортні можливості для України. Так, з травня 2022 року в Румунії триває будівництво так званої Молдовської швидкісної автостради в обхід території Польщі та Угорщини, що до кінця 2024 року має з’єднатися з українською ділянкою (будівництво на суму в 1 млрд євро фінансує Євросоюз). Це надає можливість обійти блокування транспортних перевезень Польщею, Угорщиною та Словаччиною на західних кордонах України та полегшити логістичне сполучення з ЄС та іншими країнами. У перспективі новий «коридор» дозволить Україні отримати вихід до румунських портів на Чорному морі та інших портових хабів. До речі, США і країни НАТО в Європі теж зацікавлені в скорішому завершені будівництва, адже шлях йде в напрямку грецького порту Александруполіс, який згідно з домовленостями США та Греції 2022 року став важливим хабом для відправки військового обладнання НАТО до східноєвропейських держав. Вже зараз домовленості на вищому рівні дозволили збільшити щодобову пропускну спроможність румунського пункту пропуску «Чоп – Захонь» з 300 автівок до 450.
Отже, головним завданням України і партнерів є розробка алгоритму, який дозволить українським перевізникам працювати в таких самих ринкових умовах, як і європейські.
Центр протидії дезінформації підготував лонгрід на тему: Чи змінить новий уряд Польщі відносини із Україною? Детальніше – за посиланням: https://cpd.gov.ua/main/chy-zminyt-novyj-uryad-polshhi-vidnosyny-z-ukrayinoyu/
