У Польщі, через два місяці після парламентських виборів 15 жовтня, нарешті завершилось переформатування влади. Новий уряд сформував коаліцію з ліберальної «Громадянської платформи», правих «Польської селянської партії» та партії «Польща-2050», а також «Нових лівих». Новим прем’єром Польщі став Дональд Туск, за обрання якого проголосували 248 депутатів Сейму (201 був проти). Він обіцяє докорінні зміни в країні, насамперед масштабні розслідування дій своїх попередників – від міністрів урядів до голови колишньої правлячої партії «Право і справедливість» (ПіС) Я. Качинського.
На які зміни може розраховувати Україна?
По-перше, можна сподіватися, що новий уряд спробує вирішити проблеми, які накопичилися за останні місяці у відносинах з Україною. Проте не варто чекати швидких рішень, особливо у питанні зернової кризи. Це обумовлено тим, що за Міністерство аграрної політики і питання зернової блокади відповідатимуть політики «Польської селянської партії» (ПСП), для яких аграрна сфера – ключова тема. Адже ПСП прийшло до влади через загравання з виборцями аграрного сектору країни та спекуляції на темі блокування транзиту українських зернових польською територією під приводом захисту їхніх інтересів. Очевидно, що така стратегія ПСП залишиться до майбутніх виборів до Сейму через ставку на голоси виборців із сіл та маленьких містечок, для яких проблема експорту українського зерна стоїть дуже гостро. Тож, ймовірніше досягнути прогресу в питанні розблокування транзиту українських зернових можливо через певні компроміси з обох сторін.
По-друге, під час телефонних привітань Д. Туска з призначенням на посаду прем’єр-міністра Польщі, Президент України В. Зеленський почув від співрозмовника слова підтримки, що надає добрі перспективи початку нової сторінки двосторонніх відносин. Також сподіваємося, Д. Туск виконає свої передвиборчі обіцянки, що у разі його обрання «майбутній уряд Польщі зніматиме тертя у відносинах з Україною». Тоді політик заявляв, що він негайно візьметься за виправлення таких проблем, як блокування вантажних перевезень на кордоні Польщі з Україною, де з польського боку накопичилися багатокілометрові черги з вантажівок. Звісно, в передвиборчій риториці Туск підкреслював, що діятиме в інтересах польських перевізників, але домагатиметься розв’язання питання так, щоб блокада кордону була припинена.
По-третє, варто очікувати позитивних зрушень у підтримці новим польським урядом євроатлантичних та європейських спрямувань України. Про це свідчать результати телефонних перемовин очільника МЗС України Д. Кулеби з новим головою МЗС Польщі Р. Сікорським (він вже обіймав цю посаду в уряді Д. Туска упродовж 2007–2014 років). Новий міністр підтвердив свою відданість подальшому зміцненню українсько-польських відносин, протидії російській агресії, інтеграції України в ЄС і НАТО, а також співпраці в інших глобальних справах. Також голова МЗС Польщі запевнив, що Польща активно працюватиме на майбутньому саміті Євросоюзу, щоб забезпечити ухвалення необхідних рішень, зокрема про відкриття переговорів про вступ України до ЄС. Без сумнівів, подальша співпраця на рівні дипломатичних відомств буде закріплена в Києві, який Сікорський прийняв запрошення відвідати найближчим часом. До того ж під час представлення програми дій свого уряду новий прем’єр-міністр Д. Туск заявив, що його країна вимагатиме повної мобілізації Заходу для допомоги Україні. Також є впевненість, що Президент Польщі А. Дуда навіть після втрати його правлячою партією «Право і справедливість» більшості в Сеймі, продовжить на міжнародних майданчиках підтримувати Україну в боротьбі з російською агресією та на шляху до членства в НАТО і ЄС.
Водночас не слід розраховувати, що після зміни партій при владі і затвердження уряду Д. Туска, відносини між Україною та Польщею швидко повернуться до попереднього безконфліктного рівня. Адже в Сеймі залишаються опозиційні новій владі представники «Конфедерації», відомі своїми провокативними антиукраїнськими заявами, та дуже велика фракція «Права і справедливості», яка не планує йти з польської політики і, ймовірно, продовжить спекуляції «українським питанням» під час місцевих виборів у квітні 2024-го, виборів Європейського парламенту у червні 2024-го та виборів президента у серпні 2025 року.
Отже, всі прагнення України почати перезавантаження відносин із Польщею хоч і мають підстави на успіх, однак будуть залежати від спроможності й уміння Туска збалансовувати інтереси учасників коаліційного уряду зі своїми міжпартійними стримуваннями та противагами, і досягати розумних компромісів на користь України.
Прискоренню розв’язання всіх питань міждержавних відносин сприятиме передбачена особиста зустріч прем’єр-міністра Польщі Д. Туска з Президентом України В. Зеленським.
Центр протидії дезінформації підготував лонгрід на тему: Чи вирішуватиме польська влада проблему з блокадою кордонів? Детальніше – за посиланням: https://cpd.gov.ua/main/chy-vyrishuvatyme-polska-vlada-problemu-z-blokadoyu-kordoniv/
