Розвиток подій на ізраїльсько-палестинському фронті все яскравіше доводить роль росії в найкривавішому протистоянні останніх років на Близькому Сході.
За даними української військової розвідки, з 22 по 24 вересня російська військова делегація перебувала з візитом в Ірані, де, ймовірно, відбувся обмін розвідувальною інформацією з організації нападу. 24 вересня російський космічний апарат, який здатен вести радіоелектронну розвідку та перехоплення супутникових сигналів, був переміщений на геостаціонарну орбіту Ізраїля. За тиждень до нападу на території Лівану почала мовити російська пропагандистська станція «Спутник», де арабською мовою поширювались російські наративи. Ізраїльські спецслужби припускають, що зброя потрапила до рук ХАМАСу через головного спонсора терористів – Іран (за даними Держдепартаменту США, Іран щорічно надає ХАМАСу та Палестинському ісламському джихаду понад 100 мільйонів доларів).
З початку війни проти України Іран постачає російським силам БПЛА Shahed та інше обладнання в обмін на російські протитанкові ракети, переносні та зенітні ракети, які, ймовірно, були переправлені до Гази. Спостерігається схожість тактики бою терористів угруповання ХАМАС із російськими військовими в Україні, зокрема використання FPV-дронів проти бронетехніки.
Щоб зрозуміти мотивацію кремля, доречно нагадати, як розвивалися відносини рф з ХАМАСом.
Як відомо, ХАМАС («Ісламський рух опору») був створений у 1987 році як філія міжнародного руху «Брати-мусульмани», з яким ХАМАС з 2017 року формально розірвав зв’язки. На відміну від поміркованого руху ФАТХ («Рух за національне визволення Палестини»), ХАМАС – це радикальна ісламістська організація, яка послідовно сповідує збройну боротьбу з Ізраїлем і в принципі відмовляє йому в праві на існування.
Хоча радянський союз завжди підтримував бойовиків, які ставили ту ж саму мету – знищення Ізраїлю як держави, ставлення російської влади до ХАМАСу було неоднозначним. Протягом усіх 1990-х років і початку 2000-х рф регулярно засуджувала їхні теракти, прямо називаючи бойовиків ісламськими фанатиками та екстремістами, але так і не визнала ХАМАС терористичною організацією. Після перемоги руху на виборах до парламенту Палестинської автономії в січні 2006 року, відносини кремля і бойового угруповання різко потеплішали, але коли у 2011 році ХАМАС відмовився підтримати режим президента Б. Асада у сирійській громадянській війні, надовго зіпсувалися. До сучасних подій позиція кремля щодо «Ісламського руху опору» формально не змінилася, проте в офіційній риториці рух позиціонувався як «складова частина палестинського суспільства» з представниками в національних законодавчих зборах і уряді національної єдності. До речі, ХАМАС однозначно зайняв бік росії у її війні з Україною. «Спеціальна військова операція росії в Україні має на меті покласти край домінуванню США у світі, зробити світ багатополярним», – заявив у кремлі перший заступник голови політбюро ХАМАС М. Марзук.
Що ж спіткало кремль зробити ставку на ХАМАС?
По-перше, бажання кремля повернутись до числа ключових гравців на Близькому Сході. Адже, хоча переговори і зустрічі за участю представників ФАТХ, ХАМАС та інших палестинських фракцій регулярно відбуваються в москві, головні угоди (наприклад, примирлива угода ФАТХ і ХАМАС у 2017 році) було укладено під егідою США взагалі без участі росії. Тож негласне сприяння нападу ХАМАС (найвпливовішої політичної сили в секторі Гази) стало для кремля спробою довести Ізраїлю та США, що без росії вирішити палестинське питання неможливо. Наразі кремль своїми «мирними ініціативами» щодо створення палестинської незалежної держави в межах кордонів 1967 року зі столицею у Східному Єрусалимі (наперед неприйнятними для Ізраїлю), ще більше заохочує ХАМАС до нової ескалації.
По-друге, кремль розраховує, що численні жертви в секторі Гази спонукають ісламські держави засудити дії Ізраїлю, що означатиме крах мирної ініціативи США з примирення Ізраїлю та Саудівської Аравії і скасування американського плану їх залучення до створення великого логістичного транспортного коридору в обхід Ірану та росії, що могло докорінно зменшити їхнє домінування на Близькому Сході.
По-третє, москві була потрібна нова конфронтація, щоб відволікти увагу світової громадськості від російсько-української війни та перевести фокус уваги США з підтримки України на подолання кризи на Близькому Сході. Безумовно, кремль використав і надалі використовуватиме атаки ХАМАСу для просування російських інформаційних операцій, спрямованих на зменшення підтримки та уваги Заходу до України.
Тож, рф є однією з тих країн, які так чи інакше причетний до нападу ХАМАСу на Ізраїль. Те, що в цьому випадку кремль діє не на пряму, а через свого іранського союзника, зовсім не знімає з рф відповідальності за організацію нового вогнища напруженості.
Центр протидії дезінформації підготував лонгрід на тему: Чи змінить війна Ізраїлю та Палестини світовий устрій? Детальніше – за посиланням: https://cpd.gov.ua/main/chy-zminyt-vijna-izrayilyu-ta-palestyny-svitovyj-ustrij/
