Угорські та румунські ультраправі політики вкотре відзначилися заявами, які поставили під сумнів територіальну цілісність України. Так, 27 січня лідер угорської ультраправої партії «Наша Батьківщина» (Mi Hazánk Mozgalom) Л. Тороцкаї припустив можливість анексії Закарпаття, «якщо внаслідок війни державність України припинить своє існування». Водночас голова націоналістичної румунської партії «Альянс за союз румунів» (AUR) К. Тирзіу заявив, що готовий пожертвувати членством Румунії в НАТО, щоб претендувати на Буковину і Бессарабію, де проживало румунське населення.
Чим обумовлені практично синхронні заяви і наскільки вони загрожують територіальній цілісності України?
По-перше, вказані політики не представляють офіційну позицію влади та не мають широкої підтримки серед населення. Зокрема, погрози ультраправих Угорщини анексувати українські території йдуть всупереч офіційній позиції Будапешта. Адже провокаційна заява Тороцкаї пролунала напередодні офіційної зустрічі в Ужгороді міністра закордонних справ України Д. Кулеби, голови ОП А. Єрмака і міністра закордонних справ Угорщини П. Сійярто. Під час пресконференції Сійярто зазначив, що Угорщина підтримує територіальну цілісність і суверенітет України. Так само думки Тирзіу не відображають позицію політичної більшості в Румунії, а серед громадськості спостерігається досить негативна реакція щодо цієї заяви.
По-друге, праворадикальні політики, які поширюють подібні антиукраїнські заяви в Європі, без сумніву пов’язані з російськими спецслужбами, які намагаються контролювати ситуацію всередині країн Західної Європи. Не є таємницею, що кремль використовує ультранаціоналістичні сили в Європі для того, щоб розколювати західноєвропейське суспільство з тих чи інших питань, а також щоб розхитувати довіру до таких міжнародних інституцій, як ЄС і НАТО. Вочевидь, що росія використовує певні націоналістичні настрої в Європі, щоб за допомогою таких політиків вбити клин між Україною і її західними сусідами. Слід зазначити, що втіленню такої стратегії кремля сприяють низка виборів в обох країнах, де радикальні партії розраховують під націоналістичними гаслами отримати більшої підтримки виборців.
Утім, партія Тороцкаї є ситуативним союзником правлячої партії «Фідес» В. Орбана, відомого близькими зв’язками з кремлівським оточенням і особисто з путіним. На тлі європейських дебатів щодо відкликання вето Угорщини з продовження фінансування України в обмін на поновлення європейських виплат Угорщині, Орбан вимушений публічно знизити антиукраїнську риторику. Проте, використовуючи ультраправих для просування питання про повернення певних українських територій, Орбан намагається, з одного боку, допомогти ідеологічному союзнику зібрати більше голосів націоналістичних виборців на виборах, а з іншого – продовжувати виконувати порядок денний кремля.
Приблизно така ж виборча мотивація домінує і у заяві лідера румунської ультраправої партії AUR К. Тирзіу. Характерно, що Тирзіу зробив свої заяви в день історичного свята для Румунії – Дня малого об’єднання, об’єднання румунських князівств у ХІХ столітті, коли частина сучасних українських територій належала Румунії. Однак наміри використати риторику про відродження Великої Румунії у власних політичних іграх навряд чи збудуться. Опитування румунського суспільства підтверджують одностайну підтримку України і відсутність в ньому проросійськи налаштованих груп. Ба більше, найсильнішими в Румунії є центристські та праві партії, які виступають за співпрацю з Україною і не залишають AUR шансів на перемогу.
По-третє, антиукраїнські заяви румунських і угорських політичних діячів активно ретранслюються в російських та підконтрольних кремлю західних медіа, що свідчить про запровадження москвою чергової інформаційно-психологічної спецоперації з головним наративом про те, що нібито всі країни, які є сусідами України на заході та входять до ЄС і НАТО, насправді виношують плани з розчленування України.
Отже, заяви угорських та румунських радикалів носять виключно популістський характер і не варто очікувати від них якихось практичних кроків, адже вони ніяк не представляють чинну виконавчу владу ні в Румунії, ні в Угорщині. Тим більше, що заяви з сусідніх країн про можливі анексії українських територій дуже негативно сприймаються жителями південних українських регіонів, а з точки зору силового потенціалу Збройних сил України, ні Угорщина, ні Румунія претендувати на захоплення української території не в змозі.
Проте маргінальні європейські політики й надалі будуть використовувати тему України для здобуття популярності серед виборців. Тож, вкрай важливим є чітке розмежування позиції влади та суспільства цих країн від заяв таких радикальних політиків з одночасним дипломатичним реагуванням на подібні заяви на міжнародних майданчиках ЄС, НАТО й ООН.
Центр протидії дезінформації підготував лонгрид на тему: Чому Угорщина блокує євроінтеграцію України? Детальніше – за посиланням: https://cpd.gov.ua/main/chomu-ugorshhyna-blokuye-yevrointegracziyu-ukrayiny/
