Прем’єр-міністр Угорщини В. Орбан погрожує зірвати грудневий саміт лідерів країн-членів ЄС, на якому планують обговорити фінансову допомогу Україні та питання про початок переговорів щодо вступу держави до ЄС. Представники Угорщини під час зустрічі дипломатів наголосили, що перш ніж обговорювати збільшення фінансової допомоги Україні вони хочуть провести «стратегічне обговорення» цього питання поряд з оцінкою впливу російських санкцій на країни ЄС. На перегляд такого рішення не вплинули навіть переговори у Будапешті прем’єра Угорщини В. Орбана та президента Євроради Ш. Мішеля. Також Будапешт вже тривалий час перешкоджає збільшенню спільного бюджету ЄС на 66 млрд євро, частина з яких має піти на фінансування програми Ukraine Facility вартістю 50 млрд євро на відновлення, відбудову та модернізацію нашої держави протягом наступних 4-х років.
Чому Угорщина так наполегливо перешкоджає європейським прагненням України?
По-перше, це суто економічне питання, адже угорська влада перетворила підтримку вступу України в ЄС на політичний шантаж, намагаючись здобути якнайбільше фінансових преференцій. Йдеться про прагнення В. Орбана домогтися від керівництва ЄС розморожування коштів для Угорщини в розмірі 50 млрд євро. Крім того, Орбан хоче мати додаткові козирі для торгівлі з ЄС при розподілі кандидатур у наступній Єврокомісії, яка формуватиметься під час угорського головування в Євросоюзі у другій половині наступного року. Слід визнати, що угорський шантаж має певні результати – виконавчий комітет ЄС затвердив 900 мільйонів євро авансових платежів для Угорщини та надав дозвіл купувати російську нафту.
По-друге, політика Будапешта спрямована на балансування між росією та Європою. З одного боку, угорська влада продовжує залишатися в орбіті впливу рф і просувачем позиції кремля в Європейському Союзі. Орбан, який обіймає крісло прем’єр-міністра Угорщини з 2010 року, нині є єдиним лідером ЄС, який підтримує з російським президентом особисті контакти. Тож, блокуючи європейські наміри України, він свідомо підігрує російському лідеру, для якого позаєвропейський статус України – дуже бажаний сценарій. Не дивно, що Угорщина вчергове відмовилася підтримати пропозиції щодо внесення до 12-го пакету санкцій Євросоюзу проти росії, а Орбан заявив, що Захід і Євросоюз припустилися «стратегічної помилки», вирішивши допомагати Києву. Без сумнівів, на нещодавній зустрічі Орбана з путіним в Пекіні 17 жовтня обговорювались питання затягування європейського майбутнього України в обмін на знижки ціни російської нафти та 12 млрд євро російських інвестицій в будівництво в Угорщині нових енергоблоків АЕС «Пакш-2». Про досягнення певних домовленостей на користь москви може свідчити конфронтаційний тон Орбана стосовно України саме після їх особистої зустрічі. Аналогічним чином Угорщина спекулює питанням своєї національної меншини і використовує його для блокування приєднання України до НАТО. Варто відзначити, що кремль активно займається створенням у Європі проросійської коаліції з припинення підтримки Києва, яка крім Орбана посилилися лівим популістом Р. Фіцо у Словаччині та ультраправим популістом Г. Вілдерсом у Нідерландах.
З іншого боку, угорська влада тримається за членство в ЄС, адже саме завдяки економічній і політичній підтримці союзу Угорщина перетворилась з економічно відсталого пострадянського сателіта на країну вільної ринкової економіки з безперешкодним доступом до європейських ринків.
Як запобігти негативному сценарію зриву переговорів щодо приєднання України до ЄС?
Європейський «рецепт» подолання вето Угорщини включатиме в себе подальше блокування фінансування Угорщини з бюджету ЄС та створення додаткових фінансових проблем для Орбана. Адже через проблеми з верховенством права та захистом прав людини Євросоюз заблокував більшу частину (близько 7,5 млрд євро) регіональної допомоги країні та 22 млрд євро виплат з Фонду згуртованості. Для громадян Угорщини таке рішення стало болісним ударом, позаяк країна є найбільшим бенефіціаром бюджету ЄС у відсотках від валового національного доходу. Не дивно, що в Угорщині зростає невдоволення антиєвропейським курсом уряду Орбана, а 65% угорців вважають, що їхня країна рухається в хибному напрямку. З цього приводу дуже резонансно в країні пролунало нагадування Орбану главою дипломатії ЄС Ж. Боррелем, що ніхто не зобов’язує його країну бути членом Європейського Союзу. Отже, невдоволення виборців може стати дієвим важелем впливу на зміну відношення угорської влади до «українського питання».
Проте радикальне нівелювання критики з боку Угорщини можливе лише у разі, якщо Україна продемонструє зразкове виконання вимог, висунутих раніше Євросоюзом. Саме такий сигнал привіз до Києва Ш. Мішель і дослівно повторили на пресконференції після переговорів М. Санду та В. Зеленський.
Центр протидії дезінформації підготував лонгрід на тему: Чи загрожує Угорщині вихід з ЄС? Детальніше – за посиланням: https://cpd.gov.ua/main/chy-zagrozhuye-ugorshhyni-vyhid-z-yes/
