Після кількох тижнів спроб на виборах нового спікера Палати представників у Конгресі США переміг республіканець Майк Джонсон, поклавши кінець законодавчій невизначеності, що виникла після відсторонення попереднього спікера К. Маккарті.
Природно, що Україну турбує головне питання – чи підтримає новообраний спікер ініціативи адміністрації Д. Байдена щодо продовження американської допомоги. Адже від нового спікера Палати представників багато у чому залежить вектор зовнішньої політики США та подальша допомога Україні. Саме він формує законодавчі пріоритети й вирішує, що виносити на голосування. Російська пропаганда миттєво відреагувала на новину і розгорнула інформаційну кампанію з наративом «новий спікер заблокує голосування в Конгресі всіх законопроєктів на підтримку України».
Варто зауважити, що Джонсон перебуває в Палаті представників із 2016 року і вважається прихильником крайніх правих поглядів. Саме Джонсон очолював юридичний захист колишнього президента Трампа під час імпічменту і став ключовим архітектором юридичних заперечень республіканців проти затвердження перемоги Д. Байдена на виборах 6 січня 2021 року. Як прихильник Трампа, Джонсон займав відверто антиукраїнську позицію і послідовно підтримував ініціативи про скорочення допомоги Києву. У травні минулого року Джонсон голосував проти пакету допомоги Україні в розмірі $39,8 млрд і обіцяв, що й надалі блокуватиме підтримку Києва. Він також підтримав поправку, яка передбачала вилучення $300 млн допомоги для нашої держави. Свою позицію Джонсон пояснив тим, що «ці гроші краще витратити на посилення південного кордону США та інші внутрішні потреби». Також він блокував продовження повноважень США щодо лендлізу та голосував проти законопроєкту про додаткові асигнування на 2023 рік на допомогу Україні у сфері безпеки.
Чому слід сподіватися, що додаткове фінансування для надання допомоги Україні все ж таки буде продовжене?
По-перше, варто нагадати, що одразу після російського вторгнення у лютому 2022 року Джонсон рішуче підтримав Україну і вимагав запровадити проти росії «виснажливі санкції». А після обрання спікером заявив, що «за певних умов» погодиться поставити на голосування законопроєкт про збільшення допомоги Україні, а також із цього приводу відкритий до діалогу з Президентом Байденом. Цією «певною умовою» спікер визначив розуміння, які чіткі цілі переслідує Білий дім, надаючи Україні допомогу, та гарантії підзвітності щодо витрачених коштів від адміністрації Байдена та України. Американський Президент раніше підтвердив готовність працювати з будь-яким спікером нижньої палати Конгресу незалежно від того, яку партію він представляє. Спостерігається певне взаєморозуміння між спікером та Байденом, який привітав Джонсона з обранням і закликав його сприяти ухваленню в Конгресі додаткового фінансування, зокрема й для України.
По-друге, адміністрацією Байдена підготовлений «історичний пакет додаткового фінансування», який визначає його цілі як «зміцнення національної безпеки в Ізраїлі та Україні», «захист кордонів США та інвестування в американський народ». Принципово, що ці пріоритети були схвалені лідерами обох партій, а Джонсон є переконаним прихильником надання допомоги Ізраїлю і закликає до знищення угруповання ХАМАС. Тому, є всі підстави сподіватись, що Джонсон поставить на голосування спільний пакет допомоги, що передбачає 61 млрд дол. для України.
По-третє, очевидно, що питання підтримки України стає частиною внутрішньої політики США. Представники обох партій використовують проєкти та резолюції щодо України у передвиборчих кампаніях 2024 року. Тож ідеологічні та особистісні розбіжності між радикальними прихильниками антукраїнської позиції Д. Трампа і більш поміркованими конгресменами Республіканської партії продовжать наростати. І від спроможності Джонсона об’єднати навколо себе більшість поміркованих республіканців та демократів буде залежати винесення допомоги Україні на голосування та їх результати.
Отже, хоч Джонсон і не є найкращою кандидатурою для України, його заяви після обрання дають певні сподівання, що незважаючи на «реальні розбіжності з важливих питань», він буде більш схильним до підтримки ініціатив сьогоднішньої адміністрації США. Тим більше, що принципове блокування допомоги Україні та вилучення статей фінансування з бюджету ще більше загострить внутрішньопартійні відносини і може негативно відобразитися на міжнародному іміджі Сполучених Штатів та їх майбутнього президента, хто б ним не став. Адже у спільній декларації, ухваленій у жовтні за підсумками саміту у Вашингтоні, США та ЄС підтвердили політичну, фінансову, гуманітарну та військову підтримку України протягом усього часу, який буде потрібний для захисту її суверенітету й територіальної цілісності. І відступ США від домовленостей щодо України буде негативно сприйнятий союзниками по НАТО і ЄС.
Центр протидії дезінформації підготував лонгрід на тему: Що стоїть за особливостями рішення Конгресу США щодо допомоги Україні? Детальніше – за посиланням: https://cpd.gov.ua/main/shho-stoyit-za-rishennyam-kongresu-ssha-stosovno-dopomogy-ukrayini/
