Майже рік «спецоперації» виявив цікаву закономірність. Частина резонансних поразок стала наслідком непрофесіоналізму військового керівництва рф. Проте ні гучних відставок, ні самогубств винних генералів не спостерігається. Щоб зрозуміти причину такої ситуації, проаналізуємо поразки, допущені російською верхівкою під час «СВО».
🔸 Загибель крейсера «Москва».
13 квітня 2022 року крилата ракета «Нептун» влучила у ракетний крейсер «Москва», що стало найдорожчою втратою росії як з точки зору вартості корабля ($750 млн.), так і іміджевих втрат. Адже крейсер уособлював російську військову міць і був широко розпіарений російською пропагандою під час взяття острова Зміїний. Суспільство очікувало від путіна відставки та арешту командувача ЧФ рф і.осипова, тим більше, що такі заклики лунали ще після влучення українською ракетою в десантний корабель «Саратов» у порту Бердянська. Проте кремль вчергове проігнорував громадську думку, осипов пішов у відставку лише після українського удару по авіабазі поблизу кримського селища Новофедорівка 9 серпня. Проте публічно відставка не коментувалася, про розслідування атаки на аеродром, як і атаки на крейсер «Москва», не повідомлялося.
🔸 Атака підводних безпілотників на Севастопольську бухту
29 жовтня внаслідок найбільшого з початку «СВО» удару українських підводних дронів, значні пошкодження отримали 4 кораблі Чорноморського флоту у Севастопольській бухті, у тому числі флагман Чорноморського флоту фрегат «Адмірал Макаров». Традиційно ні розслідування, ні кадрових висновків не було зроблено, хоча відкрита для атаки підводними апаратами з моря бухта, безперечно, є результатом недбалості керівництва флоту. Жодних санкцій стосовно командувача в.соколова не застосовувалося.
🔸 «Перегрупування» у Харківській області.
Відступ ЗС рф у Харківській області вважається найбільшою поразкою російської армії після її відступу у березні з київського напрямку. Протягом 6-8 вересня українські війська перейшли до наступу та взяли під контроль понад 3 тис. кв. км території. Внаслідок цього росія відмовилася не лише від військових, а й від політичних претензій на Харківську область. При цьому російське політичне та військове керівництво поводилося абсолютно неадекватно, ігноруючи сам факт «неприємностей» на фронті. Лише 10 вересня МО рф назвало відступ із Харківської області «перегрупуванням», що дозволило військовому керівництву вчергове уникнути розслідування.
🔸 Підрив Кримського мосту.
Вранці 8 жовтня на автомобільній частині Кримського мосту внаслідок підриву вантажного автомобіля обрушилися два прольоти полотна. Цього разу слідчий комітет росії, хоча і порушив кримінальну справу, але практично відразу ж оголосив організатором підриву ГУР МО України та його керівника К.Буданова. Як і в попередніх випадках до відповідальності не притягувалися ні прикордонники, ні керівництво Міністерства транспорту, чиє управління відомчої охорони допустило на стратегічний об’єкт вантажівку із вибухівкою.
🔸 Удари по авіабазам рф.
5 грудня Українські БПЛА Ту-141 «Стриж» вразили авіабази «Енгельс-2» у Саратовській області та «Дягілєво» в Рязанській області. Незважаючи на порівняно невеликі втрати, росія зазнала істотної іміджевої шкоди, адже виявилось, що українські війська можуть завдавати ударів далеко вглиб території рф, у т.ч. по елементах російської ядерної тріади. Проте про розслідування події або відставки в командуванні Повітряно-космічних сил у зв’язку з подією не повідомлялося.
🔸 Удар по Макіївці
В ніч на 1 січня внаслідок влучення ракет РСЗВ HIMARS знищено пункт дислокації російських мобілізованих у місті Макіївка. Лише за офіційними даними, кількість загиблих склала 89 осіб, незалежні джерела говорять про кілька сотень. Хоча офіційні особи МО рф і почали розслідування, однак попередні його результати перекладають відповідальність на самих мобілізованих через використання мобільних телефонів.
❗️ Чому так відбувається?
Вочевидь, ініціатором ухилення від публічного покарання винних у резонансних невдачах російської армії є сам путін. Він боїться розслідувань поразок російської армії у «СВО», оскільки в такому розслідуванні можна «вийти на самого себе». Адже, звільняючи чиновника, причетного до якоїсь військової поразки, путін визнає і власну провину, що шкодить його іміджу керівника. Крім того, через кадровий голод у путіна просто немає запасних кандидатур, якими можна було б змінювати генералів, які завинили. А ставити на їхнє місце креатури пригожина/кадирова путін побоюється, адже це однозначно загрожує змовою та державним заколотом.
❗️❗️ Для російського суспільства стає дедалі очевиднішим, що якщо путін нездатний провести масове чищення державного та військового апарату, він нездатний і керувати країною.
❗️Аналітики Центру протидії дезінформації при РНБО підготували лонгрід на тему «Що стоїть за перестановками в керівництві російською армією?» Детальніше – за посиланням: https://cpd.gov.ua/main/shho-stoyit-za-perestanovkamy-v-kerivnycztvi-rosijskoyu-armiyeyu/
