Як відомо, 17 липня 2023 москва вийшла з Чорноморської зернової ініціативи – домовленості ООН, Туреччини, рф та України про морські коридори для вивезення з України зерна та супутніх продуктів.
Кремль пригрозив, що топитиме кожне судно, яке прямуватиме до українських портів. На щастя, поки що такого не спостерігається, та 26 серпня з акваторії Одеського порту безперешкодно вийшло вже друге судно Primus під прапором Ліберії, яке перебувало в Україні з 20 лютого 2022 року.
Навіщо це росії? Очевидно, що путін знайшов заміну газу як геополітичній зброї. З одного боку кремль використовує «зерновий шантаж» як важель впливу на позицію колективного Заходу щодо України, а з іншого — прагне витіснити Україну з зернового ринку і легітимізувати експорт зерна, викраденого з тимчасово окупованих територій України. Цинічно пропонуючи африканським країнам безкоштовне зерно, росія загрожуватиме голодом їх населенню у разі відхилення від проросійської позиції.
Що перешкоджає безпечному експорту зерна з України через Чорне море?
По-перше, експорт українських зернових спричинив напруженість у відносинах між Україною та сусідніми країнами. 5 країн Європейського Союзу — Польща, Болгарія, Угорщина, Румунія та Словаччина – підтримують продовження заборони на імпорт українського зерна до кінця року під приводом, що вони зіткнулися з надлишком української продукції на своєму ринку та масовими протестами місцевих фермерів. МЗС України визнало таке рішення категорично неприйнятним, що «не відповідає духу й букві Угоди про асоціацію між Україною та ЄС». Пізніше Європейська комісія змогла досягти з Польщею, Угорщиною, Словаччиною, Румунією і Болгарією компромісу про те, що вони можуть заборонити збут української агропродукції на своїй території, проте не стануть перешкоджати транзиту в інші країни. Проте, закріпленого на папері рішення ЄК стосовно європейських країн, які зупинили імпорт українського зерна, поки що немає. Більш того, Польща, ймовірно, відмовиться виконувати рішення ЄК і до кінця 2023 року буде продовжувати заборону вивозу української агропродукції. Рішення польської влади має політичні підстави в контексті того, що в країні 15 жовтня пройдуть парламентські вибори, підсумки яких в значній мірі залежать від підтримки агрофермерами правлячої партії.
По-друге, потребують завершення перемовини між українським урядом та міжнародними страховими компаніями з питань страхування суден із зерном, що прямують до чорноморських портів і назад. Наразі угода опрацьовується між українськими державними банками та міжнародними страховими групами, зокрема компанією «Lloyd’s of London» і, за прогнозами, може бути укладена вже наступного місяця.
По-третє, за даними західних ЗМІ, на зміну Чорноморській зерновій ініціативі росія спільно з Туреччиною та Катаром таємно готують нову схему експорту зерна в бідні країни, зокрема в Африку без участі України. Згідно нової схеми такі поставки відбувалися б під егідою Всесвітньої продовольчої програми ООН, а фінансував би їх Катар. Саме це, начебто, стане предметом переговорів передбаченої на 8 вересня зустрічі з путіним президента Туреччини Р. Ердогана. Не виключено, що такий інформаційний «вкид» буде використаний путіним для продовження «зернової» угоди на умовах кремля.
Який вихід з ситуації?
Звісно, Україна та Захід зацікавлені у відновленні функціонування Чорноморської зернової ініціативи. Водночас, щоб не стати заручником російського шантажу, Україною, при підримці ЄС, активно прораховуються альтернативні шляхи експорту агропродукції без участі росіян. Так, ЄС пропонує Україні т.зв. смуги солідарності для експорту зерна та інших продуктів з України. На дипломатичному рівні досягнута домовленість щодо транспортування українського зерна через порти Хорватії на Дунаї та в Адріатичному морі, порти Румунії на Дунаї (на рівні 4 млн. т на місяць) та потягами державної залізничної компанії Латвії (від 500 тисяч до 1 млн. т.). За підрахунками експертів, тоннаж, який переміщували альтернативними шляхами, фактично перевищував обсяги, що переміщувалися завдяки зерновій угоді. Тож, альтернативними маршрутами через Польщу та Румунію було експортовано близько 45 млн. тонн українського зерна, олійного насіння та супутніх продуктів, а також понад 36 млн. тонн несільськогосподарської продукції, включаючи залізну руду, сталь, землю та деревину, що принесло українським фермерам і підприємствам близько 33 млрд. євро.
Без сумнівів, що рф і надалі створюватиме Україні штучні перешкоди для судноплавства в Чорному морі. Недарма, щоб Україна не змогла експортувати зерно морем, росіяни почали бити по портовій та зерновій інфраструктурі Одещини. Тож, основним завданням української та західної дипломатій залишається повернення Чорному морю статусу зовнішньої юрисдикції, де комерційне судноплавство абсолютно безпечне та не залежить від амбіцій кремля.
Центр протидії дезінформації підготував лонгрід на тему: Чи спрацює зерновий шантаж росії? Детальніше – за посиланням: https://cpd.gov.ua/main/chy-spraczyuye-zernovyj-shantazh-rosiyi/
