Росія оголосила, що зупиняє участь у зерновій угоді, яка дозволяла експортувати українське зерно з чорноморських портів. Прогнозовано, що Україна, як і Захід, засудила такі дії кремля. Міністр закордонних справ Д. Кулеба заявив, що росія «використовує голод для шантажу». Президент України В. Зеленський наголосив, що росія порушила свої домовленості з ООН і Туреччиною. А голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн назвала такий крок рф «цинічним». У Білому домі команду путіна попередили, що непродовження зернової угоди коштуватиме кремлю величезних дипломатичних збитків, а також втрати довіри глобального Півдня, Африки, Латинської Америки та Азії. «Я засуджую рішення росії вийти з Чорноморської зернової ініціативи, через яке сотні тисяч людей у всьому світі будуть позбавлені базового харчування», – написав генсек НАТО Є. Столтенберг. Міністр закордонних справ Британії Д. Клеверлі зауважив, що російський диктатор використовує продовольство як зброю.
Як відомо, зернова угода, укладена 22 липня 2022 року за посередництва Р. Ердогана та ООН, передбачала вивезення зернових із трьох українських портів («Одеси», «Чорноморська» та «Південного»). Угоду продовжували кілька разів – у листопаді на 120 днів і потім ще двічі на 60 днів. Останні кілька місяців росія відмовлялася повною мірою виконувати домовленості, блокувала проведення інспекцій суден та забороняла вивіз зерна з порту «Південний». Україні зернова угода дала можливість експортувати 32,9 млн т сільськогосподарської продукції, зокрема понад 250 тисяч т зерна Ефіопії та Ємену, 130 тисяч т – Афганістану, понад 50 тисяч т – Сомалі. Як наслідок, за рік ціни на зерно у світі знизилися на 23%, що також сприяло бідним країнам Африки.
Які наслідки припинення зернової угоди для росії, України та світу?
За даними західних розвідок, москва ухвалила рішення щодо припинення угоди як відповідь Ердогану на неузгоджену передачу полонених «азовців» Україні. А щоб відмова виглядала переконливішою, рівно в останній день дії попередньої зернової угоди було здійснено «несподіваний» підрив опори Кримського мосту. Нагадаємо, що саме атаки на Крим надводними дронами неодноразово подавалися росією як привід до розірвання чи непродовження зернових домовленостей. По факту, президент рф потрапив до вкрай неприємної ситуації і має наразі декілька варіантів дій. Віддати наказ армії, щоб вона ігнорувала вантажні кораблі із зерном, або дати команду знищувати судна, спровокувавши новий виток конфлікту. Якщо Туреччина виділить українським кораблям військовий супровід, то це означатиме війну з Туреччиною. Ймовірність того, що росія атакуватиме судна під егідою Організації Об’єднаних Націй оцінюється експертами як мізерна.
Позиція рф завдасть відчутний удар по економіці України та може призвести до світового зростання цін на продовольство, особливо в найбідніших країнах. Після виходу москви з Чорноморської ініціативи ф’ючерси на пшеницю з поставкою у вересні подорожчали до 6,89 дол. за бушель (на 4,24%).
❗️Що робити?
По-перше, про остаточний вихід росії з Чорноморської зернової ініціативи говорити зарано, адже після серпневої зустрічі путіна й Ердогана все може змінитися. В ООН готові на деякі компроміси для продовження путіним зернової угоди. Зокрема, москві пропонують в якості альтернативи SWIFT індивідуальний механізм оплати для російського сільськогосподарського банку через JP Morgan. Характерно, що влада кремля уникає ясності, оскільки в одному коментарі говорить про припинення, а в іншому – про зупинення. Це свідчить про те, що кремль готовий повернутися до зернової угоди в обмін на певні поступки.
По-друге, В. Зеленський запропонував Туреччині та ООН продовжувати використовувати чорноморський коридор для експорту української агропродукції у тристоронньому форматі без згоди росії. Альтернативний шлях передбачає експорт зерна через річкові порти Дунаю. Тепер справа за Туреччиною, яка має дати добро на запуск кораблів у свої води. Експерти наголошують, що в цьому випадку можуть бути проблеми зі страхуванням суден, які прямують до портів України. Страхові компанії можуть почати відмовляти у страхуванні через загрозу знищення кораблів. Також варто визнати, що річкові перевезення менш ефективні: кількість зерна, що вивозиться, скоротиться, а вартість його транспортування зросте.
По-третє, США та партнери розглядатимуть й інші варіанти експорту українського зерна на світовий ринок, враховуючи вивіз залізницею та автомобільним транспортом. Проте альтернативні маршрути не здатні повністю компенсувати перевезення Чорним морем. Адже цьогорічний експортний потенціал України оцінюють у майже 50 млн т, а річна пропускна спроможність Євросоюзу становить тільки 12 млн т на рік.
Центр протидії дезінформації підготував лонгрід на тему: Що стоїть за забороною на імпорт українського зерна? Детальніше – за посиланням: https://cpd.gov.ua/articles/shho-stoyit-za-zaboronoyu-na-import-ukrayinskogo-zerna/
