7 лютого депутати Верховної Ради підтримали в першому читанні (без пропозицій профільного комітету) новий законопроєкт № 10449 щодо військової служби, мобілізації та обліку. За відповідне рішення віддали свої голоси 243 народні обранці з фракцій «Слуга народу», «Голос», депутати від колишньої ОПЗЖ, груп «Довіра» та «За майбутнє». Проти норм законопроєкту виступили 12 депутатів з фракції «Батьківщина» та «Євросолідарність», 45 – утрималися. Нагадаємо, що ВР збиралася виносити законопроєкт на голосування ще 11 січня, проте за результатами наради нардепів та військових його повернули на доопрацювання уряду. Незадоволення певними нормами законопроєкту висловлювали антикорупційний комітет парламенту, омбудсмен Д. Лубінець, Європейська Бізнес Асоціація тощо. На їхню думку, документ містив положення, що суперечать Конституції України та створюють корупційні ризики.
Що проголосував парламент у першому читанні?
• Мобілізаційний вік знижується з 27 до 25 років;
• Строкову службу замінять базовою військовою підготовкою. На практиці людина віком 18-24 років самостійно обирає, коли пройти військову підготовку. Сама підготовка займатиме максимум 5 місяців, при цьому за людиною зберігається її робоче місце, чого зараз немає в чинному законодавстві.
• Демобілізація військових можлива через 36 місяців безперервної служби;
• Звільнені з полону бійці отримають додаткові 90 днів відпустки;
• Після мобілізації — обов’язкова військова підготовка строком два-три місяці;
• Люди з інвалідністю всіх груп мобілізовані не будуть. Ті, хто отримав інвалідність після 24 лютого 2022 року, повторно проходитимуть медичну комісію;
• Запроваджуються повістки в електронному кабінеті призовника. Вона вважатиметься врученою після появи в кабінеті, який військовозобов’язані повинні створити протягом 60 днів з моменту набрання чинності законом;
• За неявку за повісткою – блокування всіх рахунків ухильника, заборона використовувати автомобіль і виїжджати за кордон. Такі обмеження впроваджуватимуть лише за ухваленням суду після подання ТЦК (раніше ці повноваження хотіли передати безпосередньо ТЦК, що викликало в українців чимало обурення);
• Усі громадяни віком від 18 до 60 років повинні мати із собою військово-обліковий документ і пред’являти його на вимогу представника ТЦК, поліцейського або ДПСУ. Під час перевірки документів може здійснюватися фото- і відеофіксація процесу, а також використовуватися технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів;
• Під час виїзду за кордон військовозобов’язаним необхідно додатково пред’являти військовий квиток з відміткою про зняття з обліку;
• Відстрочку від мобілізації втрачають ті, хто здобувають другу вищу освіту та аспіранти, які навчаються за контрактом;
• Мобілізації підлягають раніше судимі за нетяжкі злочини;
• Право на відстрочку від призову для держслужбовців виключається (низка посадовців бронюється). Деякі категорії державних служб можуть позбутися до 50% місць на бронювання співробітників;
• Керівників лікарень зобов’яжуть повідомляти в ТЦК про перебування на стаціонарі осіб 18-25 років.
Як бачимо, зміст законопроєкту дещо змінився, але залишив кілька позицій, які викликають дискусії. Як заявив глава фракції «Слуга народу» Д. Арахамія, до ухваленого в першому читанні законопроєкту «у всіх є питання», над якими профільний комітет працюватиме до другого читання (до 21 лютого).
Зокрема, Арахамія перелічив три аспекти законопроєкту, які доопрацюють:
• щодо людей з інвалідністю і тих, хто за ними доглядає (хочуть залишити все в редакції чинного законодавства);
• переглянуть підхід до аспірантів (остаточного рішення немає, «шукатимуть компроміс»);
• блокування рахунків громадян, які ухиляються від військової служби (Арахамія назвав цей пункт «точно неприйнятною нормою», яку навряд чи хтось підтримує в парламенті).
Також продовжиться опрацювання в міжфракційній робочій групі інших спірних пунктів законопроєкту в напрямку збалансування інтересів військового командування, бізнесу і громадян.
Очевидно, що до другого читання законопроєкт врахує велику кількість правок та пропозицій від народних депутатів та членів профільного комітету. Водночас представники Міноборони привітали голосування за законопроєкт в першому читанні та висловили готовність спільно з нардепами аналізувати правки та підтримувати лише ті, які підвищать ефективність мобілізації.
За регламентом, доопрацювання законопроєкту у профільних комітетах триватиме 14 днів. Тож, найімовірніше, розгляд законопроєкту в другому читанні відбудеться 22-23 лютого, підписання Президентом України – на початку березня, набуття чинності – у квітні. Звісно, доля документа залежатиме від результатів голосування в другому читанні.
Центр протидії дезінформації підготував лонгрід на тему: Які особливості законопроєкту про мобілізацію. Детальніше – за посиланням: https://cpd.gov.ua/main/yaki-osoblyvosti-zakonoproyektu-pro-mobilizacziyu/
