17 липня Угорщина оголосила про проблеми з транзитом територією України трубопровідної нафти російської компанії «Лукойл». 18 липня стало відомо, що російська нафта перестала надходити до Словаччини. Водночас ці обмеження не стосуються поставок від інших російських експортерів.
Чому це сталося?
Російська компанія з 2018 року знаходилася під українськими санкціями, але вони стосувалися виведення капіталів, обмежень на торгові операції та заборони на участь у приватизації чи оренді державного майна.
У червні 2024 року Україна суттєво розширила перелік санкцій проти «Лукойлу», перекривши відгалуження від нафтопроводу «Дружба», з яких проводилося постачання нафти цієї компанії до Угорщини та Словаччини, що заблокувало транзит російської нафти до обох європейських країн.
Слід визнати, що виробники нафти та нафтопродуктів рф змогли адаптуватися до міжнародних санкцій та, за даними Bloomberg, заробляти на постачанні нафти через південну гілку «Дружби» близько $6 млрд на рік. Водночас запроваджене ЄС ембарго на морський імпорт російської нафти на вимогу угорського прем’єра В. Орбана не забороняло поставки нафти трубопроводом до Угорщини, Чехії та Словаччини на термін пошуку альтернативних джерел крім російських. Тож, відсутність протягом понад двох років реальних санкції ЄС та G7 проти російської трубопровідної нафти дозволила кремлю заробляти на постачанні нафти і витрачати гроші на війну, що змусило Україну проявити ініціативу.
Отже, основною мотивацією внесення «Лукойлу» до розширеного українського санкційного списку стало бажання шляхом зменшення фінансових надходжень рф від нафтоторгівлі заблокувати ключове джерело поповнення військового бюджету росії. Адже «Лукойл» – одна з найбільших нафтовидобувних компаній в рф, яка сплачує значні податки до бюджету країни-агресорки, з якого фінансується війна проти України.
Як відреагували Угорщина, Словаччина і ЄС на внесення «Лукойлу» до розширеного українського санкційного списку?
Угорщина отримує від «Лукойлу» близько 2 млн тонн нафти на рік, що становить третину її загального імпорту, тоді як Словаччина – близько 2,5 млн тонн, що еквівалентно 45% її імпорту. Втім, Словаччина не відчує дефіциту пального, бо фактична заборона стосується лише постачання від конкретного постачальника – російської компанії «Лукойл», яка потрапила під санкції України, і не впливає на поставки нафти до цих НПЗ нафтопроводом «Дружба» через територію України інших російських експортерів нафти (російської компанії «Татнефть», «Газпром нефть», «Русснефть» та деяких інших невеликих виробників). Водночас для обох країн існують альтернативні маршрути транспортування нафти, зокрема через Хорватію.
Проте глава угорського МЗС Петер Сіярто стверджує, що рішення України внести «Лукойл» до свого санкційного списку «фундаментально загрожує безпеці енергопостачання Угорщини».
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо під час телефонної розмови 20 липня зі своїм українським колегою Денисом Шмигалем розкритикував включення російської компанії «Лукойл» до санкційного списку і погрожував, що це може призвести до припинення поставок нафти, виробленої на Slovnaft, в Україну, що становить майже десяту частину всього українського споживання нафтопродуктів.
Угорщина та Словаччина звернулись до ЄС із проханням допомогти переконати Україну відновити транзит великого російського постачальника нафти «Лукойл» до Східної Європи.
Які потенційні загрози несуть Україні блокування транзиту російської нафти «Лукойл»?
По-перше, таке рішення може вплинути на логістику імпорту Україною європейської електроенергії, яка постачається через Словаччину і Угорщину. Як заявив П. Сіярто, минулого місяця Угорщина забезпечила 42% українського імпорту електроенергії з ЄС. Крім того, за його словами, до вирішення проблеми із зупиненням Києвом транзиту нафти російської компанії «Лукойл» Будапешт продовжить блокувати виділення Україні €6,5 млрд з Європейського фонду миру.Президент Словаччини Петер Пеллегріні допустив можливість того, що у разі збереження ситуації Словаччина може застосувати «невизначені взаємні заходи». Він нагадав, що Словаччина допомогла Україні з реверсом газу та допомагає з постачанням електроенергії. Як натякнув прем’єр-міністр Словаччини Р. Фіцо, якщо Київ продовжить блокувати транзит російської нафти нафтопроводом «Дружба», дзеркальною відповіддю може стати обмеження поставок дизельного палива в Україну від Slovnaft, яке, за його словами, забезпечує близько 10% усього імпорту дизельного пального в Україну.
По-друге, рішення Києва може посилити протидію угорської та словацької влади крокам України на шляху до ЄС та НАТО під приводом того, що воно ставить під серйозну загрозу постачання нафти двом країнам-членам Європейського Союзу. Глава угорського МЗС Петер Сіярто вже заявив, що, зупинивши транзит нафти «Лукойл», Україна нібито порушила Угоду про асоціацію, укладену між ЄС та Україною. З цього приводу Угорщина і Словаччина ініціювали скликання комітету з питань торговельної політики у Єврокомісії і погрожують звернутися до арбітражного суду, якщо Брюссель не вплине на рішення Києва і не відновить постачання нафти «Лукойлу» до Східної Європи через територію України.
Що далі?
Офіційної реакції органів Євросоюзу на ситуацію поки що немає. Втім віцепрезидент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс підтвердив, що вивчає відповідний спільний лист від міністрів закордонних справ Угорщини і Словаччини про припинення транзиту нафти «Лукойл» Україною та в межах Координаційної групи з нафти знаходиться у тісному контакті як з владою Угорщини і Словаччини, так і з урядом України для вивчення всіх обставин перед ухваленням рішення. Речник Єврокомісії Олоф Гілл зазначив, що постійно стежить за ситуацією і висловив готовність для пошуку рішення співпрацювати з усіма сторонами конфлікту.
