Західні країни активно вивчають шляхи використання заморожених російських активів на користь України. Наполегливішу позицію щодо цього питання займають Сполучені Штати. 24 січня комітет Сенату США з міжнародних відносин (верхня палата Конгресу США) схвалив законопроєкт «Про відновлення економічного процвітання та можливостей українців» (Rebuilding Economic Prosperity and Opportunity for Ukrainians – REPO). Це є практичним кроком для створення правового механізму передачі на користь України російських активів за кордоном. Йдеться про приблизно $300 млрд активів російського Центрального банку, заморожених ЄС, США, Японією та Канадою у 2022 році у відповідь на вторгнення рф в Україну (зокрема, у США заморожено російських активів на суму від $5 до 6 млрд). Більша частина коштів зберігається в Європі, переважно у центральному депозитарії цінних паперів Euroclear у Бельгії. Водночас комітет у закордонних справах Палати представників (нижня палата Конгресу США) ухвалив аналогічний законопроєкт, який також отримав переважну підтримку обох партій, проте має певні розбіжності з законопроєктом профільного комітету Сенату.
Законопроєкт REPO має такі положення:
• надає президенту США право конфіскувати російські суверенні активи, заморожені на території країни, та передати їх для допомоги у відбудові України;
• забороняє розморожувати підсанкційні активи, поки росія не виведе війська з України та не погодиться сплатити репарації;
• доручає президенту США ініціювати створення міжнародного механізму передання конфіскованих/заморожених російських активів на користь України;
• надає Офісу з координації санкцій Державного департаменту додаткові ресурси для роботи з союзниками й партнерами, направленої на конфіскацію додаткових російських активів за кордоном.
Які практичні наслідки такого рішення?
По-перше, якщо законопроєкт пройде повне голосування в Сенаті та Палаті представників і буде підписаний Д. Байденом, то відкривається шлях для першої в історії США конфіскації активів Центрального банку країни, з якою вони не перебувають у стані війни. Вірогідність, що так станеться і законопроєкт перетвориться на закон – досить велика. Як зазначив Голова комітету Демократичної партії з міжнародних відносин сенатор Б. Кардін, законопроєкт користується широкою підтримкою як з боку демократів та республіканців у Сенаті та Палаті представників, так і з боку адміністрації Д. Байдена. До речі, він отримав майже одноголосну підтримку (20 – «за», лише один сенатор-республіканець Р. Пол проголосував «проти»). Сенатор очікує, що Сенат, більшість у якому мають демократи, і Палата представників, у якій більшість республіканців, зможуть узгодити розбіжності між двома проєктами закону. «Законопроєкт залишається найтерміновішим пріоритетом Конгресу в галузі міжнародних відносин – ми абсолютно зобов’язані прийняти його, оскільки наслідки неприйняття будуть катастрофічними», – наголосив Кардін.
По-друге, ухвалення закону REPO підштовхне європейських партнерів та союзників, які володіють переважною частиною іммобілізованих російських активів, до вилучення та перепрофілювання на фінансування післявоєнної відбудови України. Недарма остаточний текст законопроєкту містить, зокрема, гарантії американського президента скоординувати з G7 багатосторонні дії щодо конфіскації російських активів та прискорені процедури судового розгляду.
По-третє, принципово важливо, що законопроєкт REPO не є альтернативою чи заміною законопроєкту про термінове фінансування України на суму $61 млрд, який Д. Байден подав кілька місяців тому.
Отже, рішення Сенату наближає до практичної реалізації процедуру конфіскації заморожених російських активів у США з подальшою передачею їх Україні. Втім конфіскація заморожених російських активів поза межами Сполучених Штатів вимагатиме колективного рішення всіх країн Європи. Головним стримуючим фактором залишається загроза кремля зробити у відповідь аналогічні кроки щодо активів «недружніх країн» в рф (сума таких активів оцінюється у $288 млрд). Група країн, зокрема й Німеччина, висловили обережність щодо задіяння процесу конфіскації і закликали до поступовішого підходу. Європейські чиновники стурбовані потенційними наслідками такого кроку для курсу євро з побоювань, що інвестори можуть почати вилучати євроактиви під страхом, що одного дня їхні гроші також можуть бути конфісковані. Альтернативна пропозиція Європейської комісії передбачає спрямувати на відновлення України лише податок на надприбуток від заморожених активів Центрального банку росії, що протягом 4-х років може принести приблизно 15-17 млрд євро для передачі Україні. Західні експерти прогнозують, що остаточного рішення щодо цього питання варто очікувати від зустрічі лідерів G7 у лютому ц.р., присвяченій другій річниці повномасштабного російського вторгнення в Україну.
Центр протидії дезінформації підготував лонгрид на тему: Які підсумки «Рамштайн-18» для України? Детальніше – за посиланням: https://cpd.gov.ua/main/yaki-pidsumky-ramshtajn-18-dlya-ukrayiny/
