У ніч проти 14 квітня Іран здійснив масовану ракетну та дронову атаку на Ізраїль. Згідно з попередньою інформацією, Ісламська Республіка застосувала 185 дронів-камікадзе Shahed-136 й аналоги, 36 крилатих ракет і 110 ракет класу «земля-земля» з балістичною траєкторією. За даними Ізраїлю, разом з іранськими військами додаткових ударів завдавали проіранські угруповання в Іраку, єменські хусити та «Хезболла» в Лівані.
В Армії оборони Ізраїлю заявили, що перехопили 99% ракет і безпілотників, випущених Іраном, проте деякі ракети вразили авіабазу Неватім на півдні країни, завдавши її інфраструктурі незначних збитків. В Ірані цей удар назвали «помстою» за ізраїльський авіаудар 1 квітня по консульству Ірану у столиці Сирії Дамаску, внаслідок якого загинули щонайменше 7 посадовців, зокрема старший командир елітної Революційної гвардії Ірану, а також щонайменше 6 громадян Сирії. У розвідці Ізраїлю запевнили, що дипломатична установа була «замаскована під цивільну», де нібито перебували сили Корпусу вартових Ісламської революції.
Реакція сторін та світу?
Після атаки іранський міністр закордонних справ Х. Абдоллахіян оголосив, що країна не має наміру продовжувати оборонні операції, але «в разі необхідності без вагань захистить свої законні інтереси від будь-якої нової агресії». В МЗС Ізраїлю наголосили, що Іран «повинен заплатити ціну за свою агресію» і закликали негайно визнати Корпус вартових Ісламської революції терористичною організацією та ввести санкції проти Ірану, «не обмежуючись ракетною сферою». У відповідь на обстріли Армія оборони Ізраїлю 14 квітня завдала удару по великому об’єкту «Хезболли» з виробництва зброї у Лівані.
Американський Президент Д. Байден повідомив, що відбити атаку вдалося завдяки американським літакам та есмінцям в регіоні й пообіцяв скоординувати з лідерами «Великої сімки» «спільну дипломатичну відповідь». Водночас, як повідомляє CNN, Д. Байден повідомив ізраїльського прем’єра, що Сполучені Штати не братимуть участь у будь-якій операції проти Ірану у відповідь.
Більшість європейських лідерів засудили напад і наголосили на необхідності працювати над деескалацією та стабілізацією ситуації. Зокрема, серед тих, хто підтримав Ізраїль – Франція, Польща, Німеччина, Латвія, Литва, Естонія, Норвегія, Іспанія. Глава європейської дипломатії Ж. Боррель назвав атаку «безпрецедентною ескалацією» та «серйозною загрозою регіональній безпеці», а Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн закликала Іран негайно припинити ці напади. Українське МЗС також засудило іранські масовані атаки проти Ізраїлю, а Президент України В. Зеленський висловив переконання, що дії Ірану загрожують усьому регіону та світу «так само, як дії росії, становлять ризик розширення війни».
Більшість регіональних арабських держав публічно підтримали Іран і дозволили проліт іранських БпЛА над своєю територією, проте навіть «Хезболла» не демонструє готовності до кардинальної ескалації між Іраном та Ізраїлем.
У росії атаку Ірану на Ізраїль назвали «проблемою», яка повинна вирішуватися «політико-дипломатичними засобами», проте у офіційній заяві російського мзс є натяк на реалізацію Іраном права на самооборону у відповідь на дії Ізраїлю.
До чого тут росія та Україна?
Очевидно, що атака на Ізраїль та війна в Україні – два паралельних процеси, до яких залучені одні й ті ж учасники, зокрема США та росія. Більше того, тактика іранської атаки з одночасними обстрілами з боку підтримуваних Іраном проксі-сил у Лівані та Ємені аналогічна тим, які росія неодноразово завдавала по Україні, намагаючись комбінаціями балістичних і крилатих ракет разом з безпілотниками визначити оптимальний спосіб «прориву» української протиповітряної і протиракетної оборони західного зразка. Немає сумніву, що під час планування атаки на Ізраїль іранські військові використовували московські напрацювання аналогічних атак по Україні. Недарма після масованого ракетного та дронового удару по Ізраїлю міністр закордонних справ Ірану Х. Амірабдоллахян негайно зателефонував до очільника мзс рф с. лаврова та поінформував його про результати нападу.
До того ж, з початку російської агресії в Україні, в Ірані зафіксовані РЕБ російського виробництва 1Л222М «Автобаза-М», які відіграють важливу роль у захисті мережі ППО шляхом постановки перешкод сигналам GPS, РЛС і супутників на великій висоті та на великій відстані, фактично засліплюючи ворожі літаки й атакувальні системи. Відповідно, з квітня 2023 року російські окупанти застосовують в Україні іранські ПТРК Dehlaviyeh, точної копії російського ПТРК «Корнет». Крім того, запущені по Ізраїлю балістичні ракети були розроблені Іраном у рамках ракетної програми, створеної за технологіями від КНДР і росії. Таким чином, США та їхні союзники стикаються з дедалі більш взаємопов’язаною групою країн-ізгоїв на чолі з росією, які допомагають одне одному і з кожним безкарним ударом відчувають дедалі більшу самовпевненість.
Експерти Інституту вивчення війни (ISW) впевнені, що Іран засвоїть негативний досвід атаки 13 квітня та поділиться ним з російським військовими, щоб у майбутньому розробляти ефективніші удари по Ізраїлю та США. Не виключено, що напад, який допоміг Ірану визначити сильні та слабкі сторони ізраїльської системи ППО в поєднанні з тактикою російських ударів по ключових вузлах енергетичної та іншої інфраструктури України, вплине на вибір іранською воєнщиною наступних цілей для атак по Ізраїлю.
Які наслідки атака може мати для України?
По-перше, події в Ізраїлі безпосередньо не загрожують Україні. Ба більше, з військової точки зору послаблення Ірану «в будь-якому вигляді», зокрема внаслідок можливої атаки Ізраїлю у відповідь, піде на користь Україні, адже іранське керівництво більше не зможе надавати росії військову допомогу в колишніх обсягах, зокрема «Шахедів» та ракет.
По-друге, за розрахунками кремля, удари по Ізраїлю відволікають увагу США та Європи від кровопролиття в Україні, адже Захід не готовий до двох викликів одночасно і віддасть перевагу допомозі Ізраїлю як головному американському партнеру на Близькому Сході. Втім, дії Ірану в поєднанні з підтримкою рф становлять ризик розширення війни на весь регіон та Європу. Тому, очевидне спільництво двох режимів у поширенні терору вимагає рішучої та об’єднаної відповіді США і союзників, спрямованої на демонтаж воєнно-політичних спроможностей Ірану, КНДР та інших ситуативних союзників росії не тільки на Близькому Сході, а насамперед в Україні. Це підкреслює необхідність ефективної й добре забезпеченої системи ППО, здатної підтримувати високий рівень перехоплення, щоб не допустити підвищення ефективності російської ударної кампанії в Україні. У цьому контексті Міністр закордонних справ Польщі Р. Сікорський у своєму коментарі подій в Ізраїлі підкреслив важливість ухвалення допомоги з боку США для України та Ізраїлю в частині посилення протиракетної оборони Ізраїлю та оснащення подібними системами України.
По-третє, події в Ізраїлі, безумовно, зменшать кількість лобістів «мирних переговорів» з росією на умовах анексії українських територій та укріплять позиції по просуванню положень Української формули миру на Глобальному саміту миру у Швейцарії.
По-четверте, наслідки іранського удару та загроза їх повторення актуалізують надання допомоги Ізраїлю, яка йде в одному пакеті з Україною. Керівництво республіканців у Палаті представників Конгресу США оголосило, що цього тижня голосуватиме за допомогу Ізраїлю через напад зі сторони Ірану. Наразі невідомо, чи йдеться саме про той пакет допомоги, який поєднує фінансування Ізраїлю з допомогою Україні та Тайваню. Втім, з огляду на вимоги адміністрації Д. Байдена щодо продовження української підтримки Конгресом США, є певні сподівання, що виділення американських коштів Ізраїлю відбудеться в межах спільного пакету допомоги іноземним державам, куди входять і Україна з Тайванем. Тим більше, що лідер меншості в Сенаті М. Макконнелл наполягає, щоб Палата представників розглянула ухвалений Сенатом пакет іноземної допомоги, заявивши, що він «забезпечить критично важливі ресурси» для Ізраїлю і «прострочену смертельно необхідну допомогу» для України й Тайваню.
Чого очікувати найближчим часом?
Питання переростання протистояння у масштабніший регіональний конфлікт та розширення його на Євразійський континент залежить від низки факторів, насамперед від вибору Ізраїлю. Якщо він погодиться вважати ситуацію вичерпаною, то світова увага досить швидко повернеться до ситуації в секторі Гази й російсько-української війни. Якщо ж Ізраїль зробить наступний крок в ескалації з Іраном, це призведе до подальшого розгортання конфлікту з невизначеними перспективами. На боці Ізраїлю стануть США й країни G7, на боці Ірану – рф, КНДР, іранські проксі в Ємені, Іраку, Лівані. Китай і арабські країни, найімовірніше, зберігатимуть нейтралітет.
А поки ж Захід та країни Близького Сходу завмерли в очікуванні відповіді Ізраїлю…
Центр протидії дезінформації підготував лонгрид на тему: Чи готова росія до нового наступу на фронті? Детальніше – за посиланням: https://cpd.gov.ua/main/chy-gotova-rosiya-do-novogo-nastupu-ne-fronti/
