Увечері 22 березня у красногорську московської області стався теракт у концертному залі «Крокус Сіті Хол». Кілька чоловіків у камуфляжі відкрили вогонь по відвідувачах. Згодом у будівлі розпочалася пожежа та пролунали вибухи. Згідно з даними російських джерел загинули щонайменше 133 особи, понад 100 постраждали. У ФСБ заявили про буцімто затримання 11 осіб, причетних до нападу. Угруповання, яке взяло на себе відповідальність за напад, є філією «Ісламської держави» (ІДІЛ) і називає себе «Ісламська держава – провінція Хорасан» (ІДІЛ-К). Через інформаційне агентство Amaq вони оприлюднили фотографії терористів, додавши, що напад є ще одним етапом війни проти країн, які борються з ісламом.
Але путін у телезверненні через 19 годин після теракту не згадав про ІДІЛ і натякнув, що до того, що сталося, причетна Україна, підкресливши, що безпосередні виконавці «рухалися в бік України» і що «з українського боку їм було підготовлено вікно для перетину державного кордону».
Реакція Заходу та України на звинувачення?
Віцепрезидентка США К. Харріс заявила про відсутність жодних доказів щодо причетності України до теракту у «Крокус Сіті Хол».
Президент України В. Зеленський наголосив, що російський режим завжди намагається перекласти відповідальність на інших, і нагадав, що росія звинувачує Україну навіть тоді, коли сама знищує українські міста та їхніх жителів.
Представник Головного управління розвідки МО України А. Юсов наголосив, що поширювана росією версія щодо намірів виконавців теракту у підмосков’ї втекти в Україну «не витримує жодної критики».
Чому путін звинувачує у причетності до теракту Україну?
По-перше, слід зазначити, що путін не став прямо покладати відповідальність за напад на Україну. Скоріш за все, така тактика свідчить про побоювання, що американський уряд має в своєму розпорядженні розвідувальні дані, які можуть спростувати таке твердження. Частково це може бути збентеження через те, що служби безпеки рф не відреагували на чітке попередження від Сполучених Штатів від 7 березня, що удар по концертному залу може бути неминучим, від якого путін відмахнувся як від «шантажу».
По-друге, путін вчергове продемонстрував власну психологічну неготовність реагувати на реальну терористичну загрозу. Неспроможність миттєво впоратися з нештатними ситуаціями та намагання «зникнути зі сцени» у найдраматичніші моменти російської історії давно стала характерною рисою характеру псевдопрезидента. Так, у 2000 році він забарився з реакцією на трагедію, яка сталася з підводним човном «курськ», у 2004 році після невдалого штурму школи в беслані, під час якого загинули 186 дітей-заручників, він понад добу був відсутній у публічному просторі, минулого року під час маршу найманців пригожина на москву путін теж спочатку ніяк не коментував події. Тож і зараз він діяв за знайомою схемою – йому знадобилося 19 годин, щоб підготувати короткий телевізійний виступ. У такий спосіб кремль за допомогою пропаганди створює «димову завісу» довкола обставин теракту, і замість розповісти населенню про масовий провал силовиків у «Крокус Сіті Хол» безпідставно звинувачує у його підготовці Україну.
По-третє, неспроможність запобігти інциденту в «Крокус Сіті Холі» став ударом по репутації як путіна, так і його силового оточення. Ба більше, атака сталася лише через п’ять днів після «тріумфальної» перемоги путіна на президентських «виборах», які широко засуджувалися за кордоном як такі, що не відповідають демократичним стандартам. Утім, пряма залежність існування путінського режиму від підтримки верхівкою чиновників армії, фсб, служби зовнішньої розвідки, федеральної служби охорони безпеки, головного управління генштабу зс рф обумовила спробу перекласти провину за теракт на найбільш «зручного» з точки зору російської пропаганди винного. Адже дійсною причиною теракту, внаслідок якого загинуло щонайменше 137 осіб, став повний провал заходів безпеки під час проведення масових заходів, чим і скористалася ісламістська терористична група. Це і безпрецедентне нехтування правилами пожежної безпеки, коли більшість загинули від вогню і диму, і відсутність озброєної охорони в одному з найпопулярніших розважальних закладів російської столиці, і незрозумілі дії місцевої поліції та спецслужб, які випустили терористів з приміщення і дали їм можливість покинути місце теракту та на «засвіченому» автомобілі безпечно проїхати понад 300 км через всі поліцейські кордони. Недарма такі підозрілі аспекти нападу ймовірних джихадистів спровокували в суспільстві конспірологічні теорії, що частина російського істеблішменту могла бути причетною до цього злочину.
По-четверте, багато фактів свідчать якщо не про пряму, то про опосередковану причетність до цього теракту російських спецслужб. Адже подібна їхня практика добре відома – вибух будинку на каширському шосе у москві в 1999 році та захоплення заручників на мюзіклі Норд-Ост в 2002 путін використовував для виправдання другої чеченської війни та агресії проти чеченського народу. Навіть якщо буде доведена причетність ІДІЛ, найбільшим вигодонабувачем від теракту залишається путін. Так, до світового порядку денного знову повернулася загроза терактів з боку ісламістів, що суттєво впливає на масову свідомість жителів цивілізованого світу. З іншого боку, загибель такої кількості людей викликає у частини людства симпатію до росіян, а співчуття від Білого дому, Генсека ООН та ряду держав дозволили кремлю на певний час увійти в образ жертви і відволікти спільноту від знищення рф об’єктів критичної інфраструктури в Україні. Саме тому затримані таджики радше виглядають підставними фігурами, на яких силовики просто «вішають» цю криваву бійню для виведення з-під удару реальних виконавців. Не виключається версія, що отримавши від західних розвідок попередження про підготовку нападу ісламістів, російські спецслужби навмисно дали цьому теракту реалізуватися. Без сумнівів, після тортур електрострумом та відрізання вуха одному із затриманих вони даватимуть ті покази, як їм скажуть, зокрема, і про «вказівки з Києва». Не виключається, що рішення про те, що «у всьому винні українці», путін може використати як привід для формального оголошення стану війни. Такий крок дає йому змогу запровадити «воєнний стан», а для ескалації війни оголосити масову мобілізацію, і водночас посилити репресивний режим у самій росії (йдеться про виведення російського інтернету з глобальної мережі).
Що далі?
Без сумніву, поряд зі звинуваченнями на адресу України кремль використає московський теракт як привід для «перерозподілу» провини та подальшого «закручування внутрішніх гайок» і ліквідації під приводом боротьби з тероризмом навіть формальних залишків громадянських прав і свобод. Насамперед це стосуватиметься опонентів режиму. Недарма в інформаційному просторі рф вже лунають заклики до скасування мораторію на смертну кару за тероризм. Під «удар», безперечно, попадуть громади мігрантів з переважно мусульманських колишніх радянських республік Центральної Азії (за неофіційними даними, в росії перебуває до 8 мільйонів мігрантів лише з Таджикистану), які вже відчувають утиски у великих містах росії. Втім, етнічний характер терористичних проявів у росії навряд чи стане основним звинувачувальним трендом кремля, адже мігранти є важливим гвинтиком в економіці воєнного часу, виконуючи замість росіян низькооплачувану роботу. Крім того, кремль навряд чи наважиться на відверту дискримінацію мігрантів через загрозу зростання напруги на етнічному грунті та небезпеку масового вербування джихадистів з-поміж бідних мігрантів з колишніх радянських республік.
Отже, попри очевидну непричетність до теракту є всі підстави прогнозувати, що «український слід» стане домінуючим у пропагандистських заходах кремля та й надалі буде відпрацьовуватися в рамках ІПсО для «вкидів» у світовий інформаційний простір нових «фактів» про «руку Києва». Також нагнітанням пропагандистської істерії проти України кремль намагатиметься дискредитувати її в очах міжнародної спільноти і домогтися припинення постачання зброї нашій державі. Водночас у ГУР Міноборони України впевнені, що такі дії москви не матимуть помітного впливу на перебіг війни.
Центр протидії дезінформації підготував лонгрід на тему: Лонгрід: Чому росія обстрілює об’єкти енергетики України? Детальніше – за посиланням: https://cpd.gov.ua/main/navishho-rosiya-obstrilyuye-ob%CA%BCyekty-energetyky-ukrayiny/
