Війна в Україні довела нову реальність – перемагає той, хто домінує у повітрі. Від спроможності літаків і БПЛА ефективно атакувати цілі у повітрі та на землі, а систем протиповітряної допомоги – надійно захищати стратегічні об’єкти та цивільні будинки, переважною мірою залежить, хто дістане остаточну перемогу. І не дивно, що 24 лютого 2022 року українська тактична авіація зустріла ворога однією з перших, і нині продовжує вести повітряні бої та разом з безпілотниками завдавати ударів по наземних цілях не лише на тимчасово окупованих українських територіях, а і по об’єктах окупантів та їхній власній території у прикордонні. Зі свого боку, з лютого 2022 року росія регулярно застосовує свою бойову авіацію для обстрілів лінії фронту та бомбардування цивільних об’єктів.
Яка розстановка сил в українському небі?
Суто за кількісними показниками слід визнати тимчасову перевагу російських літаків. Як зазначив Президент України Володимир Зеленський на Ukraine Recovery Conference у Берліні, «найбільша стратегічна перевага ворога зараз – це перевага в небі», адже ракетний і бомбовий терор допомагає російським окупантам просуватися на фронті і руйнує життя українців.
Повітряні сили України
Очевидно, що очікувати офіційні дані про кількість, технічний стан та місця розміщення літаків українських Повітряних сил під час воєнного стану не варто. Втім, згідно з даними з відкритих джерел (інтернет-ресурс MilitaryAviation.in.ua), з початку широкомасштабного вторгнення тактична авіація України мала чотири типи бойових літаків ще радянського виробництва – винищувачі Су-27 та Міг-29, фронтові бомбардувальники Су-24М, і штурмовики Су-25. Щоб максимально підвищити їх ефективність, у Міністерстві оборони України розроблені та втілені нові процедури виконання польотів, засновані на стандартах НАТО, що посилює їх спроможності.
Відповідно до домовленостей із західними партнерами розпочалися поставки до України винищувачів F-16. Поки американську авіатехніку Києву поставлятимуть Данія та Нідерланди, а США мають намір зосередитися на підготовці пілотів. Як зазначив перший заступник Міністра оборони України генерал-лейтенант Іван Гаврилюк, «рухаємося вперед і робимо все можливе, щоб наша тактична авіація мала перевагу на полі бою».
Повітряно-космічні сили зс рф
Кількість літаків військово-космічних сил зс рф, відповідно до даних видання Military Balance, станом на 2021 рік складала: 70 фронтових бомбардувальників Су-24М, 179 Су-25 включно з модернізованими, близько 110 фронтових бомбардувальників Су-30СМ та 124 Су-34, близько 100 Су-35С, до 85 одиниць МіГ-31, та близько 30 немодернізованих Су-27. Крім того, на землі в росії стоять до 70 МіГ-29, включно з тими, які використовуються для учбових боїв. У цілому ці показники збігаються з даними Головного управління розвідки Міноборони України, за оцінками якого станом на березень 2024 року у складі повітряно-космічних сил збройних сил рф перебуває: близько 100 багатофункціональних винищувачів Су-35, понад 120 винищувачів-бомбардувальників Су-34, 7 літаків далекого радіолокаційного виявлення і наведення А-50У.
Слід зазначити, що загальна кількість авіапарку військово-транспортної, стратегічної, винищувальної, штурмової авіації росії, включаючи застарілі моделі та ті, що знаходяться на зберіганні або потребують ремонту, значно більше, і оцінюється у близько 1500 бойових літаків по всій території рф, зокрема понад 110 навчально-бойових літаків літаків Як-130.
Втім, МіГ-31, Су-27 та МіГ-29 – це літаки з вкрай обмеженими можливостями завдання ударів по наземних цілях, з літаків, які перебувають на землі, лише частина може здійснювати польоти, а з тих, що здійснюють польоти, лише частина може вилітати на виконання бойових завдань.
Що відбувається у повітряному просторі України?
Хоча російська пропаганда неодноразово «знищувала» наші Повітряні Сили, за понад два роки війни в Україні Силами оборони проведено десятки блискучих операцій зі знищення авіації та повітряних цілей ворога, зокрема з використанням західного озброєння. Згідно з останніми даними Генерального штабу ЗСУ, росія від початку повномасштабного вторгнення в Україну втратила станом на 26 серпня 2024 року понад 365 літаків, 325 гелікоптерів, 14060 БПЛА оперативно-тактичного рівня, 935 засобів ППО. Для російських окупаційних військ 2024 рік розпочався із значних втрат в авіації, які зробили українське небо небезпечним для окупантів. Тільки за перші шість місяців 2024 року уражено понад 30 російських військових літаків, зокрема 9 Су-25, 1 Су-57, 2 МіГ-31, близько 13 Су-34, 1 Су-35, 1 Су-35С, 2 літаки А-50, 1 Іл-22М11, 1 Ту-22М3.
Однією з найбільших одномоментних втрат російської авіації на війні з Україною стало збиття 23 лютого 2024 року над Азовським морем унікального російського літака радіолокаційного виявлення А-50У, що суттєво обмежило здатність росії вести цілодобову оперативну діяльність та підтримувати зв’язок у зоні конфлікту. Внаслідок операції Головного управління розвідки Міноборони України 16 серпня ц.р. було завдано удару дронами-камікадзе по військовому аеродрому «саваслейка» у нижньогородській області рф, внаслідок якого знищено літак МіГ-31К/И, 2 літаки Іл-76, та пошкоджено близько 5 літаків МіГ-31К/И. У двадцятих числах серпня льотчики тактичної авіації Повітряних Сил ЗСУ завдали серію ударів керованими авіабомбами по всіх трьох мостових переправах у курській області рф, чим зруйнували логістику військових постачань зс рф.
На курщині українська авіаційна компонента присутня на усіх рівнях операції Сил оборони України на цьому напрямку, починаючи від безпілотників і закінчуючи винищувачами тактичної авіації Повітряних Сил Збройних сил України. Саме українські винищувачі завдають ударів ракетами HIMARS, Hammer, JDAM, а нещодавно високоточною керованою авіабомбою AASM Hammer знищили підземний ворожий пункт управління.
Такі авіайційні удари, безумовно, негативно впливають на ситуацію у російській авіації, проте говорити про суттєве зменшення загальної кількості бойових літаків у росії зарано. Адже росіяни поставили авіаційну галузь на військові рейки, випускають нові та відновлюють старі винищувачі і штурмовики. Наприклад, налагодження авіапідприємствами рф виробництва Су-34 у кількості один літак на місяць дозволило зберегти їх чисельність на довоєнному рівні (120 літаків), хоча із 10 збитих Повітряними Силами та ППО України літаків 7 – це Су-34. Також з початку війни українські Сили оборони знищили понад 10 літаків Су-35, проте росія змогла за цей період відновити ще 15.
Що дозволить закріпити перевагу України у повітрі?
Щоб цей рік став роком витіснення російської авіації з українського повітряного простору, необхідні кілька факторів, зокрема такі.
По-перше, постачання винищувачів F-16 в Україну повинно здійснюватися згідно з визначеними графіками. Адже очікувані F-16 в українському небі стануть для військових та населення символом початку нового етапу у розвитку Повітряних Сил України та перелому ситуації на фронті на користь України. Водночас потрібні додаткові зенітно-ракетні комплекси, щоб захистити F-16 від російських ударів по аеродромах.
По-друге, оскільки російська авіація здійснює пуски ракет на відстані 70-120 кілометрів від лінії фронту, а майже всі засоби ППО, які прикривають наше небо неподалік лінії бойового зіткнення, не мають такої дальності, на всіх рівнях потрібно робити все можливе, щоб Україна отримала якнайбільше засобів протиповітряної оборони, зокрема нові західні ЗРК «Patriot», NASAMS або IRIS-T, які збивають літаки й гелікоптери на відстані 160 кілометрів і можуть «закрити» небо над Україною для російської авіації, зокрема винищувача-бомбардувальника Су-34.
По-третє, бойова авіація рф нині розміщена в основному на території країни-агресора, щонайменше за 200 км від держкордону України, тобто поза досяжністю вогню українських сил. Тож вкрай необхідний дозвіл західних партнерів на завдавання ударів далекобійною зброєю по військових аеродромах та авіаційній інфраструктурі на території росії.
По-четверте, доцільно, щоб до захисту українського неба долучилися країни-члени НАТО, адже російські військові об’єкти вже неодноразово залітали у повітряний простір Румунії і Польщі. Йдеться про створення коаліції країн НАТО з відбиття російських атак на території України. Консенсусу поки немає, але Київ продовжує вести діалог з різними країнами Європи, а також США.
Отже поки у росії залишається досить потужний потенціал військової авіації, який вона зберігає попри втрати на фронті в Україні, в української авіації та ППО ще дуже багато роботи.
