4 квітня, у день 75-річчя створення Північноатлантичного альянсу, в Брюсселі завершилася дводенна зустріч міністрів закордонних справ держав-членів НАТО за участю очільника українського МЗС Д. Кулеби. Того ж дня окремо засідала Рада Україна-НАТО, яка була насамперед присвячена довгостроковій підтримці Києва, тобто можливостям виконання союзниками НАТО «багаторічного фінансового зобов’язання», як заявив журналістам Генеральний секретар НАТО Є. Столтенберг.
Дуже важливою стала оцінка ситуації на українсько-російському фронті вищим посадовцем НАТО. Так, Столтенберг назвав ситуацію на полі бою в Україні складною, зауваживши, що росія зараз «готова жертвувати людьми і зброєю для мінімальних досягнень» та мобілізує людей до армії. Подальші бойові дії в Україні, на його думку, будуть розвиватися в залежності від того, чи зможуть союзники в Альянсі згуртуватись для допомоги Києву. За оптимістичним сценарієм розвитку подій, якщо союзники НАТО мобілізують достатньо підтримки, Україна зможе відбити більше територій. За песимістичним сценарієм, якщо Альянс не зможе цього зробити, «є реальний ризик, що росія захопить ще більше територій і ми будемо в ще небезпечнішій ситуації», – вважає генсек НАТО. На його думку, єдиним способом переконати путіна, що він не переможе на полі бою – це «наявність сильних Збройних Сил України». «Це єдиний шлях переконати його в тому, що він має сісти за стіл переговорів і домовитись про певне прийнятне рішення, в якому Україна бере гору як суверенна й незалежна держава. Я твердо переконаний, що це можливо», – наголосив Столтенберг. Коментуючи загрозу нового російського наступу, він додав, що «росія постійно нарощує військову потужність, і тому для членів Альянсу важливо перейти до довгострокових зобов’язань підтримки України».
Цікавою стала і поширена медіа точка зору анонімного посадовця НАТО, який із посиланням на розвідувальні дані Північноатлантичного альянсу поставив під сумнів можливість російських сил найближчим часом здійснити масштабний наступ. Адже, хоча російські сили і продовжують зберігати значну кількісну перевагу над Україною в боєприпасах, живій силі та техніці, наступальні дії росії за останні кілька тижнів здебільшого мали тактичний характер. За оцінками експертів НАТО, наразі росіянам все ще не вистачає ресурсів для успішного великого наступу, а на полі бою в Україні воюють «недоукомплектовані, недосвідчені підрозділи російських сил, яким наказують досягати нереальних цілей та виконувати політичні вказівки». Тому, найімовірніше, російські війська не зможуть провести цієї весни жодної значної наступальної операції без переоснащення та чергової широкомасштабної мобілізації.
Чого українській делегації вдалося досягти в Брюсселі?
По-перше, головним меседжем офіційного Києва на цій зустрічі стала потреба термінового отримання від партнерів по НАТО додаткових систем протиповітряної оборони Patriot. Д. Кулеба наголосив, що посилення ППО дасть змогу захистити не лише повітряний простір нашої країни, а й зробить безпечнішим і небо НАТО. Втім, як заявив міністр закордонних справ, партнери України наразі зволікають з рішенням, хоча у їхніх власних арсеналах є понад 100 систем Patriot і можливість надання українським Силам оборони 5-7 систем залежить виключно від політичної волі країн-членів Альянсу. З цього приводу Генсек НАТО Є. Столтенберг висловив розуміння терміновості передачі Україні систем ППО та привітав оголошене кількома країнами-членами блоку збільшення кількості боєприпасів та інших видів допомоги для України.
По-друге, як повідомив учасник зустрічі в Брюсселі очільник МЗС Польщі Р. Сікорський, міністри закордонних справ країн-членів НАТО домовилися створити місію Альянсу в Україні для злагодження підтримки Києва. На його думку, це не означає, що НАТО має намір воювати, втім створення його представництва в Україні дозволить злагодженіше використати можливості Альянсу для координації, навчання та планування підтримки України.
По-третє, Генсек НАТО виступив з ініціативою створити протягом п’яти років фонд внесків для України на суму $100 млрд у межах пакету, який мають підписати лідери країн-членів Альянсу на саміті у Вашингтоні. Пропозиція викликала неоднозначну реакцію з боку деяких міністрів закордонних справ країн Альянсу через стурбованість тим, що надання НАТО такої кількості коштів і повноважень підірве зусилля країн ЄС із підвищення витрат оборонних бюджетів. Ключовим питанням є те, чи складається фінансова ціль з нових грошей або з існуючих програм, які союзники відправляють Україні індивідуально. Так, пропозицію Столтенберга підтримали міністри закордонних справ Польщі, Туреччини, Німеччини. Проте міністр закордонних справ Бельгії Х. Лахбіб попередив, що «небезпечно давати обіцянки, які ми не можемо виконати». Міністри закордонних справ Чехії та Іспанії висловили сумніви у спроможності Альянсу зібрати такі кошти, а Угорщина, як завжди, виступила проти ініціативи, оскільки «це призвело б до серйозної небезпеки ескалації війни». Глава МЗС України теж висловив певний сумнів у здатності НАТО надати заплановані €100 млрд у рамках фонду допомоги через відсутність необхідних інструментів.
З інших позитивних результатів:
• За словами Столтенберга, Україну очікують майже €600 млн від Німеччини на чеську ініціативу із закупівлі снарядів, 10 тисяч дронів від Британії, більше ракет та бронетехніки від Франції й новий пакет допомоги від Фінляндії на €188 млн.
• Під час зустрічі Д. Кулеби з представником ЄС Ж. Боррелем останній підтвердив готовність активізувати роботу з пошуку доступних для України систем Patriot.
• Держсекретар США Е. Блінкен за підсумками зустрічей у штаб-квартирі НАТО 4 квітня зазначив, що країни-члени Північноатлантичного альянсу планують подвоїти пошук засобів ППО, артилерії та боєприпасів, які Україна потребуватиме у протистоянні збройній агресії рф. Також Блінкен наголосив на необхідності того, щоб Конгрес схвалив запит Президента США Д. Байдена на додатковий бюджет для фінансування України.
• Водночас міністр закордонних справ Великої Британії Д. Кемерон закликав колег з європейських країн тиснути на спікера палати представників конгресу США М. Джонсона, щоб він підтримав надання допомоги Україні.
• Відповідаючи на запитання журналістів щодо можливого розблокування американської фінансової допомоги Україні, Д. Кулеба зазначив, що нещодавня ґрунтовна розмова Президента України В. Зеленського зі спікером Палати представників США М. Джонсоном дає впевненість, що американська допомога буде продовжена.
• НАТО також може взяти на себе оперативні обов’язки очолюваної США Контактної групи з оборони України (відомої як «Рамштайн»), яка координує постачання зброї в Україну приблизно з 50 країн. За прогнозами Головнокомандувача НАТО генерала К. Каволі, такий крок може захистити Контактну групу від будь-яких політичних змін, які можуть виникнути після президентських виборів у США в листопаді.
Отже, зустрічі в Брюсселі підтвердили єдність позиції Альянсу та України в необхідності об’єднання зусиль для військової перемоги над росією та запобігання масштабнішої війни в Європі.
Тож, чи додержаться партнери України своїх обіцянок з її безпекової підтримки, оприлюднених під час зустрічей у Брюсселі, побачимо незабаром.
Центр протидії дезінформації підготував лонгрид на тему: Чи готова росія до нового наступу на фронті? Детальніше – за посиланням: https://cpd.gov.ua/main/chy-gotova-rosiya-do-novogo-nastupu-ne-fronti/
