Спільні заяви путіна та Сі Цзіньпіна про «поглиблення політичної взаємодовіри і щільної стратегічної взаємодії» оприлюднені всіма китайськими та російськими виданнями. Однак практично невідомо, про що очільники рф і Китаю домовились у вузькому складі та віч-на-віч, адже крім спільного фото вони утрималися від будь-яких заяв.
Проте певні висновки, чим «розворот рф на Схід» обернеться для росії, України та Заходу можна зробити.
Зрозуміло, що через події на сході України можливості москви для маневру дуже обмежені. У нинішніх реаліях, коли Захід практично позбувся російської енергетичної залежності та ввів санкційні обмеження, москва з 2014 року змушена робити ставку на країни Азії, найперше Китай, як головного антагоніста США та ЄС. Окрім того, заявами про намір будувати газогін із Китаю через Монголію в росію путін намагається показати, що в умовах скорочення європейських поставок газу, росія має альтернативних споживачів.
Головним стратегічним ризиком для росії є занадто велика залежність від Китаю, яка невпинно зростає та згодом може з економічної площини перейти в політичну, коли внутрішньо- та зовнішньоекономічні питання рф будуть напряму залежати від позиції керівництва Китаю. Тож російсько-китайські економічні взаємини обмежаться реалізацією простої схеми – російські енергоресурси з великою знижкою та продовольство в обмін на китайські автомобілі, літаки й інші товари з санкційного списку. Тобто, цінність росії для КНР обмежується роллю сировинного придатку. Спроби путіна довести виключність росії для Китаю теж виглядають програшними. Адже поряд з рф головними економічними партнерами Піднебесної залишаються США та ЄС (200 млрд доларів у рік товарообігу рф з КНР проти 730 млрд доларів між КНР та країнами ЄС і США).
Для Китаю російська агресія проти України стала грандіозним подарунком, адже відволікла кремль від протистояння Пекіна у сферах, де їхні геополітичні інтереси збігаються, зокрема у Центральній Азії. Санкції дозволили Пекіну отримати величезний ринок збуту, причому повністю очищений від конкурентів, і можливість отримувати суттєві знижки на російську сировину. Так, ввезення китайських машин за 9 місяців 2023 року порівняно з минулим роком зросло в 5 разів і складає 97% російського автомобільного імпорту. Внаслідок цього КНР вдалося уникнути економічного колапсу, а китайська економіка отримала добрий стимул для розвитку. Сучасні відносини з росією для КНР обумовлені взаємним інтересом у протистоянні Сполученим Штатам. Очевидно, що путін своєю поїздкою не зміг встановити бажаний для москви рівень відносин. Це стало черговим доказом того, що росія вже зараз втратила статус світового гравця та потрапила під економічний, а частково й політичний вплив Пекіна. Без сумнівів, якщо КНР вдасться витіснити США з Азії, росія відразу перетвориться для Китаю в наступного противника.
Для Сполучених Штатів нинішній візит путіна до Пекіна став відображенням розстановки сил у російсько-китайських відносинах, де росія явно залишається молодшим партнером. США влаштовує, що у росії та Китаю немає офіційного військового союзу і вони навряд чи укладуть його найближчим часом, а візит був насамперед зосереджений на економічних питаннях. Крім того, США впевнені, що війна в Україні не дозволить путіну відкрити «другий фронт» і підтримати Сі Цзіньпіна у разі військової фази навколо Тайваню. Втім певне занепокоєння американської адміністрації викликає можлива політична змова лідерів двох країн для протидії впливу США на Близькому Сході. Аналіз поведінки путіна та Сі Цзіньпіна свідчить, що обоє сподіваються використати ситуацію для дискредитації США та передачі ініціативи врегулювання конфлікту в Ізраїлі тандему рф-КНР.
Для колективного Заходу «східний розворот кремля» наближає Сі Цзіньпіна до вирішення такого особливо важливого питання для Китаю, як отримання доступу до російської частини Арктики. У цьому випадку КНР отримує прямий вихід на військові бази рф, США, Канади й загалом НАТО.
Для України переговори в Пекіні не призвели до суттєвих проривів з питань збільшення китайської військової підтримки росії. Китай враховує плюси та мінуси такого рішення, розуміє, що якщо про військову співпрацю з рф дізнаються на Заході, то під західні санкції можуть підпасти і китайські компанії. Отож, крім неформальної підтримки рф і просування так званого китайського «мирного плану» врегулювання ситуації в Україні, військове співробітництво обмежується поставками КНР цивільних дронів (після доробки використовуються в бойових діях) та прихованим постачанням китайської зброї через Північну Корею.
Тому, в найближчій перспективі не слід очікувати будь-яких критичних наслідків візиту путіна до Китаю для України та негативного впливу російсько-китайського зближення на ситуацію на фронті.
Центр протидії дезінформації підготував лонгрід на тему: Чим обернеться для України та світу візит путіна до Китаю? Детальніше – за посиланням: https://cpd.gov.ua/main/chym-obernetsya-dlya-ukrayiny-ta-svitu-vizyt-putina-do-kytayu/
