Після атаки ЗСУ на курську область у російському суспільстві активно ширяться чутки, що ближчими місяцями в рф розпочнеться нова мобілізація. Про те, що влада нібито обговорює таку можливість, заявили деякі опозиційні медіа та Telegram-канали. На Заході першими про можливість оголошення мобілізації в росії до кінця 2024 року заговорило американське інформаційне агентство Bloomberg, яке заявило, що російська армія втрачає велику кількість бійців на передовій, і виникла потреба поповнити особовий склад. І хоча представники російської влади заперечують інформацію агентства і говорять про «непотрібність нової мобілізації», привид масової мобілізації знову «полетів над росією». Віськкоматам у рф уже віддано наказ готуватися до мобілізації, проте з політичним рішенням путіна щодо її проведення не все так просто.
Що піштовхує путіна ухвалити рішення про мобілізацію?
Операція ЗСУ у курській області підтвердила дефіцит у росії оборонних резервів. російські окупаційні війська не встигають поповнювати втрати на передовій, а починаючи з травня 2024 року мають абсолютний рекорд зі щомісячних втрат особового складу, які перевищуєють 30-40 тисяч. І без того плачевний стан російської армії ускладнює наступ ЗСУ на курщині: росія змушена перекидати свої війська на цей напрямок. Британська розвідка припускає, що росія до кінця серпня втрачатиме щонайменше 1000 солдатів щодня. Це приблизно становить середньостатистичний місячний мобілізаційний потенціал російської армії і виводить компенсацію втрат підрозділів «у нуль» з перспективою подальшого зниження до негативного значення. При цьому нездатність росії дати відсіч українській атаці та відновити контроль над своїм кордоном лише підкреслила брак оборонних резервів. Згідно з попередніми підрахунками, щоб компенсувати виснаження та провести ротацію військ, розгорнутих в Україні, путіну протягом наступних 12 місяців потрібно від 300 до 500 тис. нових бійців.
Тож ситуація, за якої основна частина елітних російських військ була утилізована в Україні, спонукає кремль знову задуматися про оголошення другої хвилі мобілізації.
Що стримує путіна ухвалити рішення щодо мобілізації?
На тлі успішної військової операції ЗСУ в курській області осінній призов до армії становить для російських військовозобов’язаних смертельну небезпеку.
По-перше, нині ідея мобілізації не знаходить відгуку з-поміж більшості населення путінської росії. Досвід минулої «часткової» мобілізації у вересні 2022 року продемонстрував, що призов 300 тис. резервістів викликав сплеск протестів росіян та спровокував втечу з країни мільйона чоловіків призовного віку. Відтоді в росії катастрофічно знизилася мотивація добровільно йти вбивати українців за винагороду та гинути на чужій землі невідомо за що. Ще більше це стосується тих, кого примусово відправляють воювати, і які за першої ж можливості здаються в полон. Майже 2 тисячі полонених російських строковиків, які поповнили обмінний фонд лише за перший тиждень бойових дій у курській області – підтвердження цьому і катастрофа для режиму. І хоча путін на нараді у ново-огарьово заявляв про збільшення числа росіян, які бажають підписати контракт з міноборони рф, статистика свідчить про інше – відкриття курського напрямку зруйнувало міф, що може спрацювати відоме гасло «Вставай, страна огромная!». Влада вимушена визнати, що якщо у 2023 році контракт з мо рф уклали близько 540 тисяч осіб, то цьоріч, згідно з даними станом на початок липня, таке бажання висловили не більше 190 тисяч росіян. Тож на тлі звісток про загиблих в Україні охочих йти в армію поменшало, а у місцевої влади вже не вистачає фінансів для так званого додаткового заохочення. З іншого боку, на тлі ситуації у курській області активізувалися ті, хто вважає, що атака ЗСУ відбулася не лише через недостатню захищеність цієї ділянки держкордону, а й через зосередженість основних сил російської армії на іншому напрямку. Водночас перший заступник голови комітету держдуми з оборони олексій журавльов не виключає можливості оголошення мобілізації під приводом буцімто необхідності готувати мобілізаційний резерв «не для війни з Україною, а для протистояння із Заходом».
По-друге, навіть у наявних підрозділів російської армії дефіцит техніки складає 60%-70%. Тож додаткові 300 тисяч призовників, яких немає чим озброїти, не лише не зможуть виконувати бойові завдання, а й відчуватимуть безвихідь і чекатимуть на поразку, поповнять російську статистику загиблих, поранених та полонених.
По-третє, санкційний тиск та витрати на війну настільки виснажили російський бюджет, що для виплат учасникам так званої «контртерористичної операції» у курській області виділені у сотні разів менші ресурси, ніж для російських солдатів, які беруть участь у «сво» в Україні. Це навряд чи заохотить мобілізованих брати участь у бойових діях.
Чи очікувати чергову хвилю мобілізації в рф?
путін опинився перед серйозною дилемою: з одного боку, без мобілізації неможливо компенсувати втрати на передовій, а з іншого, ухвалення цього рішення спровокує неминучий сплеск соціального невдоволення, масштаби і наслідки якого для кремлівської влади важко передбачити.
Ба більше, ідея оголошення мобілізації, яка гуляє у кремлі, не знаходить відгуку не тільки з-поміж більшості російського суспільства, а й з-поміж більшості з оточення путіна.
Тому питання, чи поповнить військово-політичне керівництво рф наявні у його розпорядженні війська за рахунок військовослужбовців контрактної, а не строкової служби, чи оголосить загальну мобілізацію, залишається відкритим.
Поки що путін уникає непопулярних рішень, а офіційні особи кремля заспокоюють населення рф, говорячи, що жодної необхідності проводити мобілізацію через ситуацію в курській області немає, бійців на фронті вистачає. Водночас кремль зосередився на закликах до патріотизму, пропозиціях щодо підвищення виплати контрактникам, та заманюванні людей з найбідніших регіонів рф. Однак ця тактика більше не працює: незважаючи на значне збільшення виплат для контрактників, черг у військкоматах москви, санкт-петербурга, та й решти великих міст не спостерігається, а російські регіони виконують у середньому не більше третини квот на призов.
Згідно з оцінками більшості експертів, незважаючи на серйозні втрати на курщині, російський диктатор ближчим часом навряд чи оголосить мобілізацію, але виключати цього в майбутньому не варто. Все буде залежати від того, як будуть розвиватися події в курській області. Проте навіть оголошення мобілізації в рф лише на певний час стримає катастрофічний для кремлівського диктатора розвиток військової ситуації в Україні і не зупинить глобального провалу путінської агресії у перспективі.
