За інформацією соціологічної організації «Хроніка», з початку минулого року кількість послідовних «яструбів війни», які підтримують присутність російських військових на території України до «досягнення своїх військових цілей», зменшилася з 22% до 12%. При цьому, кількість росіян, які підтримують виведення росією своїх військ без досягнення «воєнних цілей», досягла 40%. Відсутність масової підтримки бойових дій на тлі зменшення частки людей, що підтримують ескалацію, спостерігають й інші дослідники – від z-блогерів до незалежних фокус-груп, які виїжджали в різні регіони, зокрема й прифронтові. На запитання грудневого опитування компанії Russian Field про мрію росіян на 2024 рік (респондент не обирає відповідь із запропонованих, а називає свою), 50% опитаних відповіли, що бажають «закінчення «сво», і лише 6% побажали співгромадянам перемоги.
Звісно, що загроза покарання за «дискредитацію «сво» впливає на щирість відповідей, проте подібного висновку дійшли і політтехнологи, які займаються вимірами громадської думки для кремля. Навіть підкоригована ними напередодні березневих виборів «статистика» змушена визнати, що при «підтримці «сво» більше 60%, за її продовження виступає вже менше 50% опитаних, а більше 30% висловлюються за перехід до мирних переговорів.
Чому бажання якнайшвидше закінчити війну зараз на піку за весь час від її початку?
По-перше, причини втоми від війни у росіян переважно матеріальні, адже її наслідками стало зменшення реальних доходів громадян та ріст інфляції. За даними незалежних опитувань, за результатами 2023 року у 44% росіян погіршилося матеріальне становище, а понад 52% переживають за своє майбутнє. Згідно з даними російських соціологів, у 7% росіян не вистачає грошей на харчування, а 19% не вистачає доходу, щоб купити одяг. Формальне збільшення ВВП і зниження рівня безробіття відбувається виключно за рахунок активізації військової промисловості та не стримує девальвації рубля і подорожчання імпорту.
По-друге, все більше росіян обурені тим, що путін на публіці намагається не акцентувати увагу на «тематиці війни», як це було раніше. Навіть під час «Підсумків року» та передноворічного виступу росіяни не почули від путіна очікуваних ними рішень про терміни завершення війни та повернення бійців додому, а згадка про 14 «героїв росії», які «відмінно воюють» в Україні, лише підсилила розчарування та зневіру у зміни.
Водночас до кінця другого року війна перестала бути єдиною темою і для російських ЗМІ та інтернет-видань, перевага надається розважальному контенту та інформації про відсторонені світові події. Так, за даними сервісу Wordstat Yandex, протягом грудня 2023 року російські користувачі шукали новини про «сво» більш як 8 млн разів, про війну в Україні – 1,8 млн, тоді як російський серіал «Слово пацана» росіяни шукали 92 млн разів, а запит «ціни» – понад 100 млн. До речі, сервіс зафіксував понад 14 млн запитів за словом «Україна». Звісно, це обумовлено стратегією виведення війни на периферію передвиборчої президентської кампанії, яка намагається позиціонувати путіна як миротворця, а не мілітаризованого лідера, який розпочав агресію.
По-третє, російські військові в зоні «сво» поступово стають маргіналами для мирних громадян, що є проявом суттєвого розколу між армією та суспільством. «Героїв спецоперації» на батьківщині б’ють, принижують, не пускають у готелі, бари, ресторани. Самі військові такі факти сприймають дуже болісно і вважають, що російський народ їх зраджує, адже більше не цінує їхню «місію» та не хоче йти на фронт. Утім, неприйняття можливої другої хвилі стало практично загальним (лише 8% росіян оцінюють потенційну другу хвилю мобілізації «позитивно»), а протестний рух родичів мобілізованих все більше впливає на суспільні настрої та політику кремля.
Тож, можна стверджувати про поступове збільшення чисельності росіян, які вважають війну найнегативнішою обставиною свого життя і хочуть, щоб вона швидше закінчилася. Проте моральне засудження війни у суспільстві та явне бажання бути від неї подалі поки що не переходить в антивоєнну політичну позицію. Росіяни, їх переважна більшість, наразі «звикли до війни» і не готові протестувати заради її припинення, а вирішення головної проблеми закінчення війни чекають від путіна.
За соціологічними даними, 80% росіян виключають для себе можливість участі у протестах і лише 10% – припускають це для себе. На тлі грудневих даних опитування «Левада-центру» (83% опитаних схвалюють діяльність путіна, 14% – проти), розраховувати на силовий сценарій зміщення кремлівської влади та «хлібні бунти» найближчим часом не варто.
А втім, стала тенденція збільшення чисельності росіян, що відчувають втому від війни і зневіру в її перспективах, залишається фактором ризику системі кремлівської влади та ймовірності політичних змін у країні.
Центр протидії дезінформації підготував лонгрід на тему: Про що свідчить «пряма лінія» путіна? Детальніше – за посиланням: https://cpd.gov.ua/main/pro-shho-svidchyt-pryama-liniya-putina/
