22 вересня під час візиту Президента України до Канади та його промови в залі парламенту, відбулось вшанування 98-річного Ярослава Хунки, українського ветерана часів Другої світової війни. Несподівано ситуація призвела до політичного скандалу в Канаді й набула міжнародного резонансу. З’ясувалось, що під час війни Хунка служив у 14-й гренадерській дивізії Ваффен-СС, також відомої як дивізія «Галичина» – добровольчому підрозділі, що складався переважно з етнічних українців.
Через суспільну критику запрошення ветерана засудили прем’єр Д. Трюдо, міжнародні та єврейські організації, а спікер палати громад Канади Е. Рота після вибачення за вшанування українця перед «єврейськими громадами Канади і всього світу» 26 вересня подав у відставку.
Чому жорстку реакцію на ситуацію в канадському парламенті слід вважати штучною?
По-перше, незважаючи на звинувачення членів дивізії «Галичина», Нюрнберзький трибунал не визнав підрозділ винним у жодних воєнних злочинах, ніяких офіційних доказів причетності до них Хунки надано не було. Завідувач кафедри українських студій Оттавського університету Д. Арель довів, що з різних причин на боці Німеччини крім українців воювали й представники інших народів Східної Європи та срср, зокрема й росіян («Російська визвольна армія» під керуванням колишнього російського генерала А. Власова воювала на боці німців та нараховувала близько 200 тис. чоловік). Підрозділ, до складу якого входив Хунка, складався з українських добровольців, які йшли туди з надією вибороти незалежність України. Тим більше, що поряд з українцями – прихильниками незалежності України, які під час Другої світової війни воювали на боці Німеччини, 7 мільйонів українців служили у радянській армії. Саме через відсутність доказів причетності членів «Галичина» до злочинів проти мирного населення, західні союзники після війни не видали їх срср, а дали можливість роз’їхатись по всьому світу, перш за все до Канади, де вони стали активними учасниками української діаспори та прихильниками отримання Україною незалежності від росії. Однак політичні емоції з приводу винуватості бійців дивізії «Галичина» у злочинах проти людяності у різних країнах зберігаються, а ставлення до її діяльності досі неоднозначне.
По-друге, Е. Рота визнав, що запрошення Хунки було виключно його ініціативою, про яку не знали ні прем’єр-міністр Канади, ні колеги-парламентарі, ні члени делегації України на чолі з Президентом. За поясненнями самого Рота, він не знав про минуле канадського громадянина українського походження, а його невдале запрошення мало показати тяглість українців у боротьбі за незалежність з часів Другої світової війни до агресії росії проти України.
По-третє, інцидент розгорнувся на тлі загострення політичної боротьби в Канаді, Польщі та Ізраїлі. Політичні опоненти використали помилку Е. Рота із запрошенням українця у власних цілях. Саме цим обумовлена критика прем’єр-міністра Трюдо та члена правлячої Ліберальної партії Е. Рота лідером канадської опозиційної консервативної партії П. Пуальєвром, резонансна заява міністра освіти Польщі П. Чарнека із вимогою екстрадиції українського ветерана в Польщу та протест єврейської організації CIJA, найбільшої в Канаді проізраїльської лобістської групи, яка активно просуває політику Ізраїлю.
Для російської пропаганди цей випадок став справжнім подарунком, а також приводом розгорнути в російських, українських та західних медіа широкомасштабну інформаційно-психологічну операцію із загальними гаслами «український Президент аплодує ветерану СС» та «Захід підтримує українських нацистів». З цього приводу прем’єр-міністр Канади назвав маніпулятивну інтерпретацію ситуації «російською провокацією» і висловив думку, що зараз дуже важливо дати відсіч «російській дезінформації» та продовжувати підтримку України.
Слід зазначити, що дивізія «Галичина» – невід’ємна сторінка української історії, про яку тривають суперечки і в самій Україні, адже належність підрозділу до СС несприймається певною частиною населення. Безумовно, що українська делегація в Канаді у разі поінформованості не взяла б участі в сумнівному заході через очікувану реакцію світу та прогнозоване використання ситуації в пропагандистських заходах кремля. У цій ситуації доречно, що Президент України та інші представники держави не коментують її, щоб не дати кремлю додаткових підстав для звинувачень у спробах виправдання нацизму. Водночас вкрай потрібно визначити документально підтверджену державну позицію стосовно дивізії «Галичина», щоб надалі уникнути російських спекуляцій.
Наразі спостерігаються всі ознаки того, що скандал вже вичерпано і тема поступово втрачає широкого медійного резонансу. Тому, є всі підстави сподіватися, що ситуація не вплине на українсько-канадські відносини та рівень підтримки України.
Центр протидії дезінформації підготував лонгрід на тему: Основні підсумки візиту Президента України до США та Канади. Детальніше – за посиланням: https://cpd.gov.ua/main/osnovni-pidsumky-vizytu-prezydenta-ukrayiny-do-ssha-ta-kanady/
