1. Дискредитація партнерства України та США після переговорів у Нью-Йорку

Центр прогнозує, що після переговорів між президентами в Нью-Йорку кремлівські та прокремлівські медіа інтенсифікують поширення наративів про «відхід» США від активної ролі у врегулюванні війни — мовляв, Вашингтон нібито обмежився роллю продавця озброєнь і не має наміру брати участь у політичному вирішенні конфлікту. 

Ворожа пропаганда, ймовірно, намагатиметься підкреслити «невизначеність» або «стриманість» США, щоб посіяти сумніви щодо здатності партнерів гарантувати Україні безпеку. 

Паралельно просуватимуть тезу, що без прямої участі США врегулювання взагалі неможливе, що має на меті перекласти відповідальність за ескалацію на Київ і західних партнерів. Мета — деморалізувати українське суспільство, розбити надії на швидке завершення війни і створити тиск на владу з метою пошуку «компромісів» з рф.

Водночас очікується активізація поширення росіянами тез про «агресивну Європу», яка нібито прагне продовжувати війну «руками українців» та «готує напад на росію».

2. Маніпуляції довкола порушень повітряного простору європейських держав

Центр прогнозує, що російська пропаганда використовуватиме інциденти з порушенням повітряного простору європейських держав дронами чи літаками для інформаційних атак. Очікується, що основна лінія кампанії будуватиметься на твердженнях, нібито європейські спецслужби «перебільшують загрозу» або «не мають жодних доказів» порушень. Акцент робитиметься на запереченні відповідальності за провокації, перекладанні провини на Україну, мовляв, дрони потрапили до Польщі чи Данії через вплив українських систем РЕБ, а також дискредитації НАТО — від тверджень про загрозу ескалації через «агресивну реакцію Альянсу» до обговорення «розколу в НАТО» та неспроможності колективного реагування. кремлівські ресурси намагатимуться висміювати занепокоєння урядів країн ЄС, подаючи це як «прояви русофобії». Такі меседжі покликані мінімізувати репутаційні втрати для москви та створити враження, що скарги на провокації — це лише привід для «розкручування антиросійської істерії».

Паралельно з цим російські посадовці та медіа просуватимуть протилежний наратив — будь-які заходи з посилення безпеки в Європі подаватимуться як «загрозлива для росії поведінка». Будуть поширюватися заяви про нібито «розміщення озброєнь та військ» біля російських кордонів тощо. У такий спосіб кремль намагатиметься змістити акцент: замість виправдовувати власні провокації, він формуватиме образ європейських країн як агресорів, які «гострять зброю» проти росії.

У підсумку ця інформаційна кампанія переслідуватиме дві ключові цілі: знецінити реакцію ЄС на реальні порушення та перекласти відповідальність за ескалацію на європейські держави, водночас зміцнюючи серед власної аудиторії думку про «оточення росії ворогами».

3. Дискредитація результатів виборів у Молдові та дестабілізація

На парламентських виборах партія чинної Президентки Маї Санду «Дія і солідарність» (Partidul Acțiune și Solidaritate, PAS) отримала перемогу та суттєву підтримку. 

Прогнозується, що росія активізує комплексну інформаційну операцію з метою дискредитації офіційних результатів голосування та дестабілізації політичної ситуації в країні. Очікується масштабне поширення звинувачень у використанні адмінресурсу під час виборів, фальсифікації результатів, дискримінації російськомовного населення та громадян Молдови, які проживають в рф тощо. Ворожа пропаганда намагатиметься провокувати розкол та внутрішні конфлікти у молдовському суспільстві. Крім цього, на адресу Європи звучатимуть звинувачення у втручанні у внутрішні справи Молдови.

Під час проведення цих виборів кремль розгорнув масштабну мережу дезінформації, що поширює фейки через соцмережі, ботоферми та проросійські медіа, з акцентом на дискредитацію партії PAS, яку ворожі сили подають як «маріонетку Заходу» та «винуватця економічних проблем» країни. 

Окрім інформаційних атак, зафіксоване фінансування проросійських груп, підкуп виборців, організація протестів і саботаж виборчого процесу, зокрема через провокації. Одним із головних завдань кремля є створення штучного розколу суспільства, організація масових сумнівів у легітимності виборів, що дозволяє готувати підґрунтя для юридичного оскарження результатів і подальшої політичної дестабілізації Молдови як держави, що підтримує курс на євроінтеграцію.

4. Пропагандистська кампанія на ТОТ до так званого «дня возз’єднання»

Очікується, що з 30 вересня російська пропаганда активізує інформаційну кампанію, приурочену до річниці незаконної анексії територій Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей, яку кремль називає «днем возз’єднання з росією». Ключовим меседжем залишиться виправдання збройної агресії та окупації українських земель риторикою «порятунку» місцевих жителів. Для підкріплення цього наративу очікується активне використання заяв російських політиків та представників окупаційних адміністрацій про нібито «захист російськомовного населення від загрози з боку Києва».

Окремим напрямом стане масштабна інформкампанія, орієнтована на мешканців окупованих територій, через спеціально створені для цих регіонів ресурси. У ній просуватимуться численні маніпулятивні звіти про «відбудову», розвиток інфраструктури та соціальної сфери за три роки. Така подача покликана створити ілюзію «процвітання» при росії та відволікти увагу від реальних гуманітарних проблем, зокрема дефіциту води на Донеччині та ризиків перед початком опалювального сезону.

Також варто очікувати організації масових заходів до цього «свята» із добровільно-примусовим залученням дітей, студентів і працівників бюджетної сфери. Подібні акції використовуватимуть для картинки в російських медіа, щоб продемонструвати нібито «щиру підтримку» населення окупованих територій рішенню про приєднання до рф. У такий спосіб кремль намагатиметься закріпити серед власної та місцевої аудиторії міф про «успішність інтеграції», водночас виправдовуючи злочинну окупацію.

5. Інформаційні атаки на тлі початку опалювального сезону

Перед початком опалювального сезону російська пропаганда, імовірно, активізує інформаційну кампанію під умовною назвою «чорна зима». На тлі посилених ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі ворог намагатиметься нагнітати страхи про нібито неспроможність української влади забезпечити належний запуск систем теплопостачання. Пропагандисти будуть поширювати наративи про «катастрофу в енергетичній і комунальній сферах», «змову уряду та бізнесу» і «байдужість влади до громадян».

Основна мета цієї кампанії – посіяти паніку серед населення, дискредитувати українське керівництво та сформувати протестні настрої. Будь-які технічні проблеми чи локальні збої в роботі енергетичної системи, зокрема через наслідки масованих обстрілів, подаватимуть як «системний провал держави». Через соціальні мережі та прокремлівські медіа просуватиметься теза, нібито українці залишені напризволяще в умовах наближення зими.

Таким чином кремль намагатиметься використати фактор сезонної вразливості для інформаційного тиску: підривати довіру громадян до влади, відволікати від справжньої причини кризових явищ — російських ракетних і дронових атак.

6. Активізація дезінформаційної кампанії щодо нібито нелегітимності української влади

В останню неділю жовтня, 29 жовтня 2025 року, в Україні мали б відбутися чергові вибори до місцевих органів влади. Оскільки ці вибори не відбудуться через повномасштабну війну росії та воєнний стан, російська пропаганда може використати цю дату для активізації дезінформаційної кампанії щодо нібито нелегітимності української влади.

Очікується поширення повідомлень про «нелегітимність» Президента України, Верховної Ради України та органів місцевої влади, маніпуляції навколо норм Конституції України, закиди в «узурпації», «недемократичності», «встановленні диктатури» тощо.

Найбільшу увагу російська пропаганда зосередить саме на органах місцевого самоврядування, намагаючись у такий спосіб спровокувати розкол між регіонами України, а також дестабілізувати відносини між центральною та місцевою владою.

На тлі цих меседжів очікується одночасний тиск на західних партнерів України із закликами «спонукати» Київ до якнайшвидшого поновлення виборчого процесу, використовуючи це як інструмент для послаблення внутрішньої єдності й політичної стабільності України.

7. Виправдання атак по енергетиці 

Центр прогнозує, що у відповідь на посилення російських атак по енергетичній інфраструктурі України кремлівські медіа й офіційні представники рф почнуть системно виправдовувати ці удари, застосовуючи кілька взаємопов’язаних наративів. Зокрема, атаки будуть подаватися ru-пропагандою як «виправдані» удари по нібито військово-стратегічних або «подвійного призначення» об’єктах, які буцімто безпосередньо забезпечують український наступальний потенціал або постачання західної зброї.

Паралельно поширюватиметься наратив про те, що удари по українській енергетиці нібито є «відповіддю» на атаки України по території росії, буцімто це «необхідна реакція на український тероризм». Для просування цієї лінії у медіа з’являтимуться матеріали з драматичними свідченнями постраждалих цивільних росіян, а дипломатичні канали використовуватимуться для трансляції цих меседжів за кордоном. Мета такої координації — перекласти відповідальність за руйнування української цивільної інфраструктури на саму Україну та зменшити міжнародний осуд ударів російських військ.

8. російські гібридні впливи та дезінформація напередодні парламентських виборів у Чехії

У першій половині жовтня 2025 року, напередодні та під час парламентських виборів у Чехії 3-4 жовтня, прогнозується суттєва активізація гібридних впливів з боку росії задля дестабілізації ситуації, зниження довіри громадян до інститутів державної влади та підриву проєвропейського курсу держави. 

Основними інструментами впливу виступатимуть інформаційні кампанії із поширенням фейків і дезінформації через соціальні мережі та проросійські інтернет-ресурси, а також підтримку наративів політичних сил, що виступають проти членства Чехії в ЄС і НАТО або ж критикують підтримку України. Особливий акцент буде на дискредитації правлячої коаліції, поширенні тез про «зраду національних інтересів» і буцімто тотальну залежність Чехії від Брюсселя й Вашингтона. 

Ворог намагатиметься популяризувати меседжі про «несправедливість виборчої системи», «фінансову кризу», «глибокий розкол у суспільстві», а також спробує організувати онлайн-атаки на платформи підрахунку голосів, аби створити хаос і посіяти сумніви щодо легітимності результатів. Окремим напрямом буде підтримка політичних лідерів і партій з відверто популістичною риторикою, дотичних до кремлівських фінансових структур, зокрема через нещодавно викриту мережу Voice of Europe, що фінансувала проросійських політиків та поширювала антиукраїнську пропаганду. Також можна очікувати появу фейкових новин, пов’язаних з українськими біженцями, які нібито «негативно впливають на соціальну стабільність у Чехії». Головна мета дій кремля — деморалізувати громадськість, посіяти недовіру до процесу голосування й дестабілізувати політичну ситуацію, тим самим створивши передумови для ревізії зовнішньополітичного курсу Чехії після виборів.

9. Інформаційна кампанія навколо «неефективності економічного тиску Заходу на рф»

Центр прогнозує активізацію російської пропаганди навколо економічних санкцій, запроваджених Заходом, та створення наративу про нібито їхню «неефективність». кремль позиціонуватиме себе як «сміливу та незалежну державу», яка зберігає стійкість завдяки підтримці союзників, зокрема Китаю. У медіапросторі рф наголошуватимуть, що санкції буцімто не приносять серйозних економічних втрат, оскільки москва знаходить альтернативні ринки збуту та ресурси для розвитку власної промисловості.

Водночас пропагандисти можуть применшувати реальні проблеми російської економіки, створюючи образ «непохитності» навіть під тиском Заходу. Особлива увага приділятиметься демонстрації «партнерства з Китаєм та Індією», що, ймовірно, подаватиметься як гарантія стабільності рф, хоча на практиці відносини не є рівноправними. Основна мета кампанії — формування серед внутрішньої аудиторії враження, що росія нібито здатна витримати економічний тиск західних країн, а санкції спрямовані на створення негативного іміджу, а не на реальний збиток.

10. Інформаційна кампанія навколо космічної активності рф

Центр прогнозує поширення російською пропагандою наративу про готовність росії нібито вести «космічну війну». кремль намагатиметься просувати ідею щодо запуску другої білоруської жінки-космонавта як «доказ» успішного розвитку космічної програми та «захисту національних інтересів». Паралельно пропагандисти будуть наголошувати на нібито загрозах з боку США, Канади та Великої Британії, використовуючи це як виправдання власних дій, що ставлять під сумнів безпеку космічного простору.

Основна мета кампанії — створення відчуття, що росія контролює космос і здатна відповідати на будь-які загрози. Пропаганда водночас применшуватиме технічні проблеми російських модулів на МКС та збої у космічній інфраструктурі, подаючи їх як «планові вдосконалення». Крім того, кремлівські медіа, ймовірно, будуть розігрувати наратив про «космічну перевагу рф» над Заходом, щоб спробувати підсилити образ ворога як сильного та технологічно розвиненого гравця у глобальному вимірі.