1. Інформаційна кампанія про нібито «неготовність України до зими» та неможливість дати відсіч рф

З наближенням опалювального сезону Центр прогнозує активізацію російської пропагандистської кампанії під умовною назвою «неготовність до зими». На тлі ударів по енергетичній інфраструктурі України кремлівські медіа нагнітатимуть панічні настрої щодо нібито катастрофічної ситуації з енергопостачанням та теплопостачанням. Пропагандисти поширюватимуть драматичні прогнози про «енергетичний колапс», «замерзання міст», «гуманітарну катастрофу» та «масовий відтік населення», а також «нездатності України відповідати на обстріли енергетики».

Особливий акцент робитиметься на дискредитації української влади через звинувачення в «некомпетентності», «корупції в енергетичній сфері» та «неспроможності захистити громадян». Будь-які технічні проблеми чи локальні збої подаватимуться як «докази системного провалу держави». Паралельно російські ресурси намагатимуться створити враження, що «єдиним рішенням» для України є капітуляція та припинення опору, щоб «врятувати людей від холодної зими». Мета кампанії — деморалізувати українське населення, підірвати довіру до влади та створити тиск на міжнародних партнерів щодо «гуманітарного вирішення конфлікту».

російська пропаганда буде активно поширювати меседжі про нібито «безсилля» України та її «нездатність» завдати симетричний або асиметричний удар по енергооб’єктах рф у відповідь на удари по енергетичній інфраструктурі України. Основна тактика — маніпуляція заявами українських політиків. Зокрема, прогнозується, що пропаганда рф маніпулюватиме словами Президента України Володимира Зеленського про «блекаут» у москві, які будуть подаватися як нереалізовану погрозу, аби посіяти сумніви серед українського суспільства та міжнародних партнерів щодо спроможності України дати відповідь.

2. Дискредитація 20-го пакету санкцій ЄС

У зв’язку з очікуваним ухваленням 20-го пакету санкцій Європейським Союзом, Центр прогнозує активізацію низки інформаційних кампаній, спрямованих на дискредитацію як самого пакету, так і механізму трансатлантичної координації.

російські пропагандистські ресурси з високою ймовірністю поширюватимуть наративи про «штучність» нових санкцій і стверджуватимуть, що Захід нібито вже «вичерпав інструменти тиску». Основний акцент робитиметься на тезах про «рутинність» санкційної політики та відсутність реальних наслідків для економіки рф. кремль використовуватиме статистичні маніпуляції й вибіркові економічні дані, щоб демонструвати «стабільність» промислового виробництва та «рекордні показники експорту», подаючи це як доказ провалу санкційної стратегії.

Очікується також акцентування уваги на розбіжностях усередині ЄС. Пропагандисти підкреслюватимуть «опір окремих держав», стверджуючи, що санкційна політика нібито нав’язана Вашингтоном усупереч національним інтересам європейських країн. У медіапросторі можуть з’явитися фейки про «таємні консультації» або «закулісний тиск» США на європейських партнерів, щоб пришвидшити ухвалення пакету. Також не виключено появу вкидів про нібито «внутрішню опозицію» серед європейських бізнес-кіл, які «вимагають припинити санкційну ескалацію через збитки для компаній».

Окремий блок пропаганди, найімовірніше, зосередиться на створенні ілюзії «зворотного ефекту» санкцій. російські медіа поширюватимуть меседжі, що санкції нібито «вдарили по Європі сильніше, ніж по росії», і що їх продовження є «економічним самогубством» для ЄС.

Загальна мета цих кампаній — послабити єдність західних союзників, підірвати довіру до ефективності санкційної політики та створити підґрунтя для внутрішніх дискусій у країнах ЄС про «необхідність перегляду» санкційного курсу.

3. Маніпуляції навколо ситуації на ЗАЕС і просування наративу про «український ядерний тероризм»

Центр очікує продовження російської інформаційної кампанії, спрямованої на дискредитацію України через звинувачення у «провокуванні ядерної катастрофи» в контексті ситуації із знеструмленням ЗАЕС. Пропагандисти продовжать просувати наратив, що саме українська сторона «системно обстрілює лінії електропередач», блокуючи ремонтні роботи з відновлення зовнішнього живлення станції.

Водночас кремль намагатиметься приховати власну відповідальність за кризову ситуацію — насамперед той факт, що саме російські окупаційні війська утримують ЗАЕС та блокують можливість повноцінного контролю фахівцями з МАГАТЕ. У публічному просторі з’являтимуться заяви про те, що росія нібито «єдина сторона, яка стримує катастрофу», тоді як Україну зображатимуть «джерелом ядерного терору». 

Паралельно росія, ймовірно, розширюватиме дезінформаційну кампанію про «український ядерний тероризм» за межами ЗАЕС. Очікується поширення повідомлень про «атаки українських безпілотників» на російські атомні електростанції або об’єкти зберігання відпрацьованого палива. Такі інциденти, навіть вигадані, використовуватимуть для створення образу України як «небезпечного гравця», що нібито порушує міжнародні норми ядерної безпеки. кремль намагатиметься підживлювати страхи світової спільноти, використовуючи аргумент про «загрозу повторення Чорнобиля/Фукусіми» для посилення антивоєнних і пацифістських настроїв.

4. Активізація «антивоєнної» риторики в державах Європи

Центр прогнозує посилення інформаційного тиску на європейські суспільства через кампанії, що прикриваються гаслами «за мир» та «проти війни з росією». Зокрема, можлива організація «антивоєнних мітингів», спрямованих на формування суспільного тиску на уряди країн ЄС із вимогою скоротити або припинити військову підтримку України. Під риторикою «захисту миру» фактично просуваються тези, вигідні кремлю. 

Організаторами або активними учасниками таких акцій часто виступають проросійські громадські діячі, представники маргінальних політичних груп чи організацій, пов’язаних з російськими структурами. російські державні медіа системно висвітлюють подібні заходи, подаючи їх як «масовий рух європейців проти допомоги Україні» та «свідчення розколу в суспільстві». 

Можлива організація нових подібних акцій, приурочених до важливих політичних подій — саміту ЄС чи ухвалення нових санкційних або оборонних рішень. Такі заходи можуть координуватися через мережі активістів, афілійованих із російськими «антивоєнними рухами» чи організаціями, що діють під виглядом «борців за мир». 

Основна мета цієї кампанії — розхитати внутрішню єдність європейських держав, сформувати сумніви у громадян щодо доцільності продовження підтримки України та створити інформаційне тло для тиску на політичні еліти.

5. Кампанія з дискредитації трансатлантичного оборонного співробітництва

На тлі дискусії про можливість постачання Україні далекобійних крилатих ракет Tomahawk Центр прогнозує посилення інформаційної кампанії, спрямованої на дискредитацію ініціатив щодо передачі Україні зброї та підрив трансатлантичного військового співробітництва. російські й проросійські ресурси будуть системно поширювати наративи про нібито «несуттєвий/ілюзорний» вплив передачі Tomahawk на хід війни. 

Паралельно підсилюватиметься сюжет про «ризики ескалації» та «втягування НАТО» у пряму конфронтацію. кремлівські чиновники й пропагандисти будуть акцентувати, що постачання Tomahawk дозволить завдавати ударів по цілях усередині рф, і тому це нібито «перетинає червоні лінії», загрожує безпековим взаєминам і «руйнує відносини» між москвою та Вашингтоном тощо. Цей наратив супроводжуватиметься погрозами з боку росіян про «удари у відповідь».

Також очікується активне використання аргументу про обмеженість запасів зброї у США: російські та прокремлівські джерела поширюватимуть підрахунки залишків ракет Tomahawk в американському арсеналі та акцентуватимуть на тому, що передача їх Україні «виснажить» запаси, зробить США вразливими та нібито ослабить обороноздатність союзників. Ця лінія покликана посіяти враження, що постачання зброї Україні нібито невигідне для Заходу. 

6. Інформаційна кампанія кремля з дискредитації рішення ЄС про збиття російських літаків і дронів у європейському повітряному просторі

Центр прогнозує, що у другій половині жовтня, після нещодавнього ухвалення Європарламентом резолюції про створення «стіни дронів» та про право збивати російські літаки і дрони у своєму повітряному просторі, кремль розгорне масштабну інформаційну кампанію протидії цим рішенням. російські пропагандисти поширюватимуть наративи про «агресивну політику Європи», «естафету війни» та «ескалацію конфлікту», прагнучи залякати європейську аудиторію.

російська пропаганда намагатиметься посіяти сумніви серед європейського суспільства щодо необхідності й легітимності збиття літаків чи «неопізнаних дронів» над об’єктами інфраструктури, підриваючи підтримку оборонних заходів і створюючи напругу всередині ЄС. Така кампанія спрямована на зменшення політичної волі європейців та послаблення військової підтримки України у війні проти росії.

7. Гібридні впливи напередодні парламентських виборів у Нідерландах

Центр прогнозує активізацію російських гібридних операцій та дезінформаційних кампаній у зв’язку з парламентськими виборами в Нідерландах 29 жовтня. кремлівські ресурси сконцентруються на підтримці популістських та євроскептичних сил, що виступають проти військової допомоги Україні та за скасування санкцій проти росії. пропагандисти поширюватимуть наративи про «економічні втрати» Нідерландів від підтримки України, «загрози безпеці» через присутність українських біженців та «втрату суверенітету» через членство в ЄС і НАТО.

Очікується масштабне використання соціальних мереж для впливу на різні групи виборців, поширення фейків про кандидатів проєвропейського спрямування та штучне підсилення конфліктних тем у нідерландському суспільстві. російська пропаганда намагатиметься експлуатувати соціально-економічні проблеми країни, характеризуючи їх як наслідок «неправильної зовнішньої політики» щодо України. Особлива увага приділятиметься дискредитації чинного уряду через меседжі про «підкорення інтересам НАТО» та «ігнорування потреб власних громадян». Мета — сприяти перемозі політичних сил, що можуть змінити курс Нідерландів щодо підтримки України та послабити єдність ЄС.