1. Дискредитація відносин між Україною та Великою Британією у контексті підписання договору про 100-річне партнерство, що охоплює оборону, енергетику та торгівлю.

Найближчими тижнями Центр прогнозує посилення дезінформаційної кампанії рф з дискредитації підписаного 16 січня договору про 100-річне партнерство між Україною та Великою Британією.

Пропаганда рф поширюватиме наративи, що Україна нібито втрачає суб’єктність та суверенітет і перетворюється на «колонію Великої Британії». Начебто тепер британці «всього за три мільярди на рік» отримають українські надра та всі корисні копалини.

Основою для цього наративу стануть маніпуляції навколо змісту угоди, викривлення її норм і відверта дезінформація. Насправді договір не містить пунктів, які б вимагали від України передачі своїх надр чи права їх розробляти Британії. Натомість у договорі закріплено наміри активно залучати британські інвестиції в різні сектори української економіки, що є взаємовигідним.

Також у рамках кампанії з дискредитації відносин України з Великою Британією прогнозується посилення залякування ескалацією війни з боку рф. Про це свідчить заява посла росії в ООН василя небезні. Він сказав, ніби після підписання договору планується «велика кривава провокація з боку Британії в Україні, в якій буде звинувачена росія». Раніше росіяни запустили інформкампанію з дискредитації договору з Данією, згідно з яким начебто Україна зобовʼязана буде захищати цю державу в разі військового конфлікту, що не відповідає дійсності.

2. Продовження кампанії з дискредитації України через припинення транспортування російського газу до європейських країн.

Центр прогнозує продовження та активізацію дезінформаційної кампанії рф щодо зупинки транзиту російського газу через територію України.

Головна мета цієї кампанії – перекладання на Україну відповідальності за зменшення поставок газу у Східну Європу. Прогнозується активне поширення наративів: «Європа замерзає через дії України», «європейська промисловість втрачає конкурентоспроможність без дешевої російської енергії», «Україна зупинила транзит через вказівку США, щоб американські корпорації могли отримувати надприбутки від експорту зрідженого газу», «підтримка України знищує економіку Європи» тощо.

Цільова аудиторія кампанії – населення країн Східної Європи, передусім Словаччини, Угорщини, Молдови та Австрії, які закуповували найбільшу кількість російського газу, що постачався транзитом через Україну. кремль намагається спекулювати на певних економічних наслідках для цих країн через зупинку транзиту газу, щоб поширювати там антиукраїнські настрої та виправдовувати вторгнення в Україну.

Також проросійські наративи  навколо цієї теми активно поширюватимуться в країнах Глобального Півдня, де рф намагатиметься спекулювати на антизахідних настроях та прагненні окремих держав перешкоджати економічній співпраці ЄС з США.

Одночасно посилюватиметься інформкампанія щодо нібито намірів України зруйнувати російські газопроводи «Південний потік» і «Турецький потік».

3. Провокації росіян на Запорізькій АЕС.

Центр прогнозує, що у зв’язку із запланованою на лютий ротацією місії МАГАТЕ на окупованій росіянами Запорізькій АЕС можлива активізація провокативних дій з боку росії. Йдеться як про провокації військового характеру, так і інформаційні – наприклад, здійснення нових атак дронів у районі станції та звинувачення у цьому України, що, звісно, не відповідатиме дійсності.

4. Дезінформаційні кампанії щодо інавгурації Дональда Трампа та підтримки України

У зв’язку з призначеною на 20 січня інавгурацією Дональда Трампа очікується посилення дезінформаційних кампаній рф. Ці кампанії можуть включати як маніпуляції навколо внутрішньополітичних процесів у США, так і спроб використання України як одного з ключових інструментів у пропаганді, націленій на внутрішньоамериканську аудиторію.

Очікується активізація поширення дезінформаційних наративів, що допомога Україні є тягарем для США та призводить до руйнації американської економіки і падіння рівня життя, що підтримка України відволікає уряд США від вирішення нагальних потреб власних громадян, що «Україна тотально корумпована, а американська допомога розкрадається».

Також очікується нова хвиля поширення фейків, маніпуляцій і дезіонформацій, націлених на українську аудиторію, що нова адміністрація Трампа може відмовитися від допомоги Україні або змушувати Україну до капітуляції. Водночас можуть поширюватися твердження, що США нібито використали Україну як інструмент для тиску на росію, намагаючись зобразити її не суб’єктом міжнародної політики, а залежною державою. Крім того, росія може використовувати меми у контексті висміювання інавгурації Трампа.

5. Вибори в білорусі та маніпуляції про нібито загрозу з боку України й Заходу.

Центр прогнозує, що у рамках підготовки до президентських виборів у білорусі, які заплановані на 26 січня, триватиме нагнітання обстановки задля підвищення підтримки олександра лукашенка з боку населення.

Представники влади та силових відомств продовжать виступати з маніпулятивними заявами про нібито військову загрозу з боку Заходу й України. Поширення звинувачень у підготовці «екстремістських дій» дозволить режиму маркувати опозицію як небезпечну, нелегітимну та підконтрольну зовнішнім державам. Це може бути використано для виправдання репресій проти опозиційних активістів, незалежних журналістів і громадянського суспільства.

Також подібні заяви відволікають увагу населення від внутрішніх проблем, таких як економічні труднощі, корупція чи порушення прав людини, і концентрують її на зовнішніх «загрозах». Заяви про «військову загрозу» з боку Заходу та України є частиною комплексної стратегії збереження влади режиму лукашенка на тлі виборчого циклу та внутрішньої нестабільності.

6. Угода про стратегічне партнерство між росією та Іраном.

Центр прогнозує, що на тлі підписання нової угоди про стратегічне партнерство між москвою та Тегераном за кілька днів до інавгурації новообраного Президента США Дональда Трампа, росія позиціонуватиме зміцнення партнерства з Іраном як захист суверенітету обох держав та відповідь на «агресивну політику» Заходу.

Такий наратив міг би підсилити образ жертви, вигідний москві та Тегерану. Зокрема, Іран поширює подібні наративи задля легітимізації посилення свого впливу в регіоні завдяки так званій «осі опору», а росія описує вторгнення в Україну як вимушений крок через нібито загрозу власній національній безпеці.

Також угода може використовуватися для інформаційного заглушення конфліктних ситуацій між двома державами на тлі падіння режиму Башара аль-Асада в Сирії, а також створення образу Ірану як союзника, який визнає легітимність дій росії, навіть якщо вона не міститиме офіційного визнання тимчасово окупованих територій України російськими. москва може позиціонувати підписання угоди як крок до творення багатополярного світу в межах ширшого наративу про боротьбу із «гегемонією Заходу».

7. Сирія та інформкампанії щодо нової влади в країні.

Центр прогнозує, що москва поширюватиме наративи про довготривалу історичну дружбу між Сирією та росією, а також про перспективи розвитку співпраці між двома державами.

російські високопосадовці можуть продовжувати критикувати режим Башара аль-Асада за неефективне керівництво державою та ігнорування інтересів сирійського народу, аби відмежуватися від колишнього союзника та відвернути увагу від власної співучасті у скоєнні воєнних злочинів у Сирії.

Така інформаційна діяльність є частиною спроб зберегти контроль над низкою військових баз у країні, необхідних рф для полегшення своїх операцій в Африці, спрямованих на послаблення впливу західних санкцій на російську економіку.