Повернення українських командирів з Туреччини викликало дзеркальну реакцію – тріумфування в Україні та істерику в кремлі.
В Україні командирів «Азову» та 36-ї окремої бригади морської піхоти зустрічав Президент В. Зеленський та вітали сотні людей у центрі Львова.
У російському політичному полі звільнення «азовців» викликало однозначне негативне трактування. Речник російського диктатора д. пєсков звинуватив Туреччину в порушенні домовленостей і заявив, що це рішення нібито пов’язане з провалами ЗСУ на фронті. Глава мзс рф с. лавров після переговорів з главою МЗС Туреччини Х. Фіданом звинуватив Туреччину в «деструктивному курсі на продовження поставок військової техніки київському режиму» та пригрозив «негативними наслідками». А одіозний український нардеп-утікач і. кива в якості помсти туркам закликав росіян здати квитки на відпочинок до Туреччини і тим самим зруйнувати економіку країни.
Чому Ердоган погодився на повернення «азовців»?
Конспірологічна версія стверджує, що Ердоган раптово відпустив «азовців» за тиждень до закінчення дуже важливої для нього в політичному сенсі зернової угоди, коли зрозумів, що вона не буде продовжена кремлем. Для уникнення критики турецької та світової громади, Ердоган вирішує першим образити росію, щоб потім відмова кремля від зернової угоди виглядала як помста, а сам Ердоган – як сміливий політик, який не побоявся кинути виклик самому путіну. Хай там що, Ердоган продемонстрував не стільки незадоволення російською позицією, скільки особисту неповагу до очільника кремля. На тлі всілякої підтримки москвою президентської кампанії з переобрання Ердогана, він показує, що обійдеться без узгодження з путіним цього та інших питань. Така зухвала поведінка Ердогана доводить послаблення позицій путіна та його впливу на політику Туреччини в українсько-російській війні та вкотре підтверджує, що як впливовий гравець країна поступово зникає з міжнародної арени.
Що означає повернення захисників Маріуполя для України та росії?
У росії звільнення «азовців» спричинило шквал критики на адресу влади і особисто путіна та стало надзвичайно дратівливим чинником для прошарку російських провоєнних «яструбів». Так, російська ультранаціоналістична спільнота звинувачує кремль у тому, що він довірив Туреччині утримання «азовців» та критикує згоду влади включати захисників Азовсталі в обміни полоненими. Більшість російської аудиторії обурена підступністю Ердогана і закликає владу надалі не покладатися на Туреччину, яка є «історичним ворогом» росії і «знову ввела в оману». Також подія спричинила «велике обурення» російських військових на передовій і нанесла колосальної шкоди морально-психологічному стану росіян на фронті. Російські військові на «передку» звинувачують путіна в зраді їхніх інтересів через передачу «азовців» на «відпочинок до турецьких курортів» замість «справедливого суду». Таким чином, навіть в середовищі прихильників путінських наративів «боротьби до перемоги» намітився явний розкол, який підриває їх мотивацію продовжувати «денацифікувати» Україну. Крім того, повернення українських командирів стало для росіян черговим приводом переосмислити «об’єктивні причини» збройного заколоту ПВК «вагнер». За неофіційним соцопитуванням, збільшується підтримка цілей повстання пригожина на зміну російського військового командування та режиму загалом. Тож звільнення «азовців» стало одним із багатьох факторів, які розколюють російське суспільство з початку повномасштабного вторгнення в Україну.
Для України знакове рішення лідера Туреччини щодо звільнення командирів «Азову» – це визначна перемога дипломатії та особисто Президента України. Напередодні саміту НАТО дуже важлива заява Р. Ердогана, що Україна «заслуговує стати членом НАТО» і Туреччина продовжить надавати Києву підтримку та зробить усе від неї залежне для якнайшвидшого відновлення України після закінченні війни.
Ба більше, визволені з Туреччини військові запевнили, що обов’язково повернуться до своїх бойових обов’язків, а це стане серйозним посиленням Сил оборони під час наступальних дій ЗСУ.
До того ж, українська влада продемонструвала всім українцям, що не покидає своїх воїнів у складному становищі і знайде шляхи повернути із полону всіх наших військовослужбовців.
❗️Тому, очевидно, що намагаючись підняти свій престиж та вплив у регіоні, Р. Ердоган балансує між НАТО та кремлем, але все частіше ухвалює рішення, які не подобаються росії в контексті війни з Україною. Проте до рішення передачі українських військових варто ставитися виважено, оскільки співпраця з рф залишається для Ердогана пріоритетною. Відтак Туреччина не запроваджує антиросійські санкції і зберігає з рф усі проєкти. З цього приводу деякі експерти припускають, що Ердоган компенсує повернення «азовців» іншим вчинком на користь рф.
Центр протидії дезінформації підготував лонгрід на тему: Що зміниться з перемогою Ердогана для України та світу? Детальніше – за посиланням: https://cpd.gov.ua/articles/shho-zminytsya-z-peremogoyu-erdogana-dlya-ukrayiny-ta-svitu/
