Головна | Увага! | Російська пропаганда приписує Україні причетність до протестів у Казахстані

Російська пропаганда приписує Україні причетність до протестів у Казахстані

Російська пропаганда приписує Україні причетність до протестів у Казахстані

Новий Рік приніс не лише радість, а й нові випробування Україні та світу. Попри антипатріотичні віщування аналітиків та військових експертів, прямого вторгнення Росії в Україну не відбулося. Але знову РФ під виглядом «миротворців» опинилася у «чужому будинку» – Казахстані.

Робимо висновки, що військова операція РФ у Казахстані була заздалегідь запланована. Показове стягування військ до українських кордонів, інформаційна хвиля від США та Європи зі звинуваченнями Кремля у підготовці до наступу на територію України було всього лише сценарієм. Створили цю хвилю , щоб відвернути увагу від головного завдання – переформатувати політику Казахстану, керівництво якого демонструвало віддалення від Москви у бік Вашингтону.

Введенням у Казахстан «миротворців», Росія продемонструвала Заходу поступове відновлення «порядку» та поновлення владних повноважень. Як наслідок Путін отримав можливість диктувати вимоги владі Казахстану: 

– визнати Крим російським; 

– розмістити російські військові бази на території Казахстану; 

– надати автономію для російського населення республіки та ще багато  іншого.

Також російська пропаганда активно використовує в антиукраїнських інформаційних заходах факт присутності в Києві офісу руху ДВК («Демократичний вибір Казахстану») – визнаної у Казахстані екстремістської організації. Голова ДВК Мухтар Аблязов вважається підконтрольним Нурсултану Назарбаєву. Українська влада звинувачуєтьсяу «навмисному створенні турбулентності біля кордонів із Росією та Китаєм»; Україна позиціонується як «головне гніздо тероризму, що координує дії протестувальників у Казахстані». А дії СБУ стосовно Мухтара Аблязова та загроза депортації з України позиціонуються російською пропагандою як «реакція РФ, яка має свої позиції» в українській спецслужбі.

Також нав’язується думка, що події в Казахстані – це копія подій українського Євромайдану. Та це не так. Ці події принципово відрізняються через практичну близькість України до кордонів НАТО та ЄС та їх готовність до воєнної протидії у разі спроби прямого військового вторгнення РФ.

Нині залишається високим рівень загрози провокування в Україні масових заворушень, ескалації на лінії розмежування та провокацій на українсько-білоруському та українсько-російському кордонах.

Україна уважно стежить  за перебігом подій в Казахстані та підтримує територіальну цілісність і незалежність країни від стороннього втручання, а перевірка та спілкування співробітників СБУ з окремими громадянами Казахстану є стандартними   заходами, що здійснюються в рамках чинного законодавства та функціональних обов’язків Служби, покликаних  не допустити ймовірних провокацій із Росії, що можуть дискредитувати Україну на міжнародній арені.

Новий Рік приніс не лише радість в кожен дім, а й нові випробування Україні та світу. Попри антипатріотичні віщування аналітиків та військових експертів прямого вторгнення Росії в Україну не відбулося, але знову РФ під виглядом «миротворців» опинилася у «чужому будинку» – Казахстані.

Робимо висновки, що військова операція РФ у Казахстані мала заздалегідь запланований характер. Показове стягування військ до українських кордонів, інформаційна хвиля від США та Європи зі звинуваченнями Кремля у підготовці до наступу на Україну було всього лиш сценарієм. Спрямували його, щоб відвернути увагу від головного завдання – переформувати політику Казахстану, керівництво якого, демонструвало віддалення від Москви у бік Вашингтону.

Введенням у Казахстан «миротворців», Росія продемонструвала Заходу поступове відновлення «порядку» та поновлення владних повноважень. В результаті, Путін отримав можливість диктувати вимоги владі Казахстану: – визнати Крим російським; – розмістити російські військові бази на території Казахстану; – надати автономію для російського населення республіки та ще багато чого іншого.

Також російська пропаганда активно використовує в антиукраїнських інформаційних заходах факт присутності в Києві Офісу руху ДВК («Демократичний вибір Казахстану»), який у Казахстані визнаний екстремістською організацією. Голова ДВК – Мухтар Аблязов вважається підконтрольним Нурсултану Назарбаєву. Українська влада звинувачується: – у «навмисному створенні турбулентності біля кордонів із Росією та Китаєм»; – Україна позиціонується як «головне гніздо тероризму, що координує дії протестувальників у Казахстані». А дії СБУ стосовно Мухтара Аблязова та загроза депортації з України на батьківщину позиціонуються російською пропагандою як «реакція РФ, яка має свої позиції» в українській спецслужбі.

Також нав’язується думка, що події в Казахстані – це копія подій українського Євромайдану, та це не так. Ці події принципово відрізняються через практичну близькість України до кордонів НАТО та ЄС та їх готовність до військової протидії у разі спроби прямого військового вторгнення РФ.

Нині залишається високим рівень загрози провокування в Україні масових заворушень, ескалації на лінії розмежування та провокацій на українсько-білоруському та українсько-російському кордонах.

Україна уважно відстежує розвиток ситуації в Казахстані та підтримує територіальну цілісність та незалежність країни від стороннього втручання, а перевірка та спілкування СБУ з окремими громадянами Казахстану є звичайною роботою в рамках чинного законодавства та функціональних обов’язків Служби, спрямованих на недопущення ймовірних провокацій із Росії, які можуть дискредитувати Україну на міжнародній арені.

  • 11 Січня, 2022

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Pin It on Pinterest