Головна | Статті | Як війна в Україні віддаляє Казахстан від росії

Як війна в Україні віддаляє Казахстан від росії

Як війна в Україні віддаляє Казахстан від росії

Після поразки та втечі російської армії з Харківської області минуло лише кілька днів, але одна за одною відбуваються події, які означають втрату зон впливу, що росія звикла тримати за собою.

Як повідомив Міністр закордонних справ Казахстану Мухтар Тлеуберді, угоди казахстанських компаній із рф, які потенційно можуть порушувати санкційний режим, перебувають на контролі влади США та Євросоюзу, з якими «ведуться регулярні консультації». З метою уникнення застосування вторинних санкцій в країні створено урядову робочу групу.

Внаслідок відмов з боку посередників у Казахстані, Киргизії та Вірменії, російські компанії стикаються з дефіцитом техніки та комплектуючих. Із 18 млрд. доларів втраченого щомісячного імпорту так звані союзники кремля на пострадянському просторі компенсували лише 2,4% (близько 430 млн доларів на місяць).

Розрахунки кремля на компенсацію санкційних втрат за рахунок «паралельного імпорту» також перебувають під загрозою зриву. Внаслідок санкцій і торгової блокади постачання з-за кордону на кінець серпня залишалися на 35% нижчими за докризовий період. За рахунок «паралельного імпорту» росія змогла відновити лише 8% від сукупного довоєнного імпорту до росії. Запасів обладнання та комплектуючих, які нагромадили імпортери з країн ЄАЕС за літо, були вичерпані.

Ситуація, що складається у відносинах росії з Казахстаном, дуже схожа на Україну і пов’язана з ризиком загрози військової інтервенції країни. Так, путінська пропаганда фактично підтримує лозунги радикальних патріотів у росії щодо фізичного захисту етнічних росіян та права росії на частину «своєї території» у Північному Казахстані.

Хоча з початком російського вторгнення в Україну влада Казахстану посіла підкреслено нейтральну позицію, населення не залишилося байдужим. Країною прокотилися акції солідарності з українцями, наймасовіші пройшли в Алмати. Незважаючи на нейтральність на словах, влада Казахстану надавала гуманітарну допомогу Україні. Один з останніх відомих випадків – партія на 13,6 тонн для жителів Чернігівської області.
Показовою стала заява Токаєва на економічному форумі в Санкт-Петербурзі, коли він у присутності путіна заявив, що Казахстан не визнаватиме «квазідержавні утворення» на Донбасі, підконтрольні кремлю. Більше того, Нур-Султан демонстративно підкреслює готовність допомогти Європі в подоланні енергетичної кризи у зв’язку з майбутнім дефіцитом російських енергоресурсів. Починаючи з вересня казахстанська нафта частково йде на експорт в обхід росії через Азербайджан.

Невдалі спроби втягнути Казахстан у війну в Україні стали несподіваним викликом для путіна і лише закріпили рішення керівництва республіки надалі дистанціюватися від токсичної москви, щоб не стати «новою Україною».
Тому керівництво Казахстану заради безпеки відкрито демонструє наміри вийти з «тіні» москви та готовність пошуку іншого політичного і військового союзника в азіатському регіоні.
І хоча казахстанське МЗС спростовує інформацію в окремих соціальних мережах, про нібито запланований вихід Казахстану з ОДКБ 1 січня 2023 року, фактичні дії казахстанської влади свідчать про інше. Ще в квітні міністр національної оборони Китаю Вей Фенхе провів зустріч з Токаєвим, на якій сторони домовилися зміцнювати військове співробітництво.

Поступове зближення з Китаєм підтвердив візит до Казахстану китайського лідера Сі Цзіньпіня та його заява під час спілкування з президентом Казахстану Токаєвим, яка затвердила однозначну позицію Китаю щодо підтримки незалежності, суверенітету та територіальної цілісності Казахстану «як би не змінювалася міжнародна кон’юнктура» (явний натяк на кремль) та підтримку у всіх регіональних і міжнародних питаннях. Крім того, Казахстан прагне тісніших відносин і з Туреччиною. На початку травня Токаєв під час візиту до Анкари підписав угоду про збірку і технічне обслуговування на базі підприємства Kazakhstan Engineering бойових безпілотників ANKA.

Таким чином, після вторгнення в Україну путін зумів втратити майже всі переваги зовнішньоекономічної політики щодо пострадянських республік, що вибудовувалися десятиліттями. Ситуація для кремля ускладняється поновленням бойових зіткнень між Вірменією та Азербайджаном (за яким стоїть Туреччина). Вірменія запросила військову допомогу в ОДКБ, а відмова рф допомогти призведе до виходу Вірменії з ОДКБ та розвалу організації. Надання військової допомоги іншими учасниками ОДКБ неминуче призведе до втрати впливу росії всередині організації та ролі регіонального арбітра.

В таких умовах важливість росії як регіонального лідера в Азії прагне впасти до нуля. Навіть її найближчі союзники готові вийти з-під контролю і стати самостійними суб’єктами на міжнародній арені.
Зокрема, Казахстан впевнено втрачає статус надійного політичного і військового союзника російської федерації.   

Аналітики Центру протидії дезінформації при РНБО підготували лонгрід на тему: Чи дійсно путін відсторонив шойгу від управління «спецоперацією» та чому? Детальніше – за посиланням: cpd.gov.ua/main/prychyny-jmovirnogo-vidstoronennya/

  #інфотерор

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Pin It on Pinterest