❗️ Центральна Азія останнім часом стала регіоном, який більше, ніж будь-коли привертає увагу глобальних гравців. Хоча Китай як азіатська країна завжди мав тенденцію до розвитку та поглиблення своїх відносин з державами регіону, останнім часом на перший план виходить не лише економічне, а й військове співробітництво. Подібні кроки призводять до посилення воєнного впливу Китаю у регіоні та загострення суперництва між Пекіном та москвою за контроль за регіоном.
☝️ Останніми роками спостерігається збільшення експорту озброєнь Китаю до країн регіону та зусилля щодо розвитку військової інфраструктури. За минулі 5 років Китай забезпечив 18% потреб центральноазіатського регіону в зброї. Особливо яскраво це простежується в Таджикистані, який через спільний кордон (Ваханський коридор) з Афганістаном робить країну важливим компонентом безпеки Китаю на його західному кордоні. Кожні два роки в Таджикистані відбуваються спільні з китайськими ЗС військові навчання, систематично постачається військова техніка. Більше того, з 2017р. Пекін намагається розмістити у Таджикистані військову базу і готовий заплатити $8,5 млн. за її будівництво. Укріплення військових зв’язків Таджикистану з Китаєм дуже хвилює росію, адже у країні розташована найбільша російська військова база за кордоном.
❓ Які фактори обумовили такий розвиток ситуації в Центральній Азії?
🔸 Насамперед, на зміну політичного та економічного курсу країн азійського регіону вплинула війна, розв’язана росією проти України, що обумовило тенденцію зростання бідності у центральноазіатських республіках. Як зазначено у доповіді Міжнародного валютного фонду, бойові дії в Україні призвели до скорочення обсягів валютних переказів з росії до країн Центральної Азії (складають 10%-30% ВВП в Узбекистані, Вірменії, Грузії, Киргизстані та Таджикистані). Через військові витрати та міжнародні санкції російський ВВП продовжує зменшуватись, отже, знижуватимуться й обсяги переказів до країн Центральної Азії. Насамперед постраждають Киргизстан і Таджикистан як найбільш залежні від переказів грошей з росії. Через означені фактори вже наступного року в пострадянських азійських країнах очікується стрибок цін на продовольство, витрати на яке більшої частини населення в Азербайджані, Киргизстані та Таджикистані складають 60-70% доходів. Звичайно, що лідери цих країн все менше розраховують на допомогу рф і шукають вихід із складного становища в пошуку більш надійного партнера, яким виявився Китай.
🔸 По-друге, через російсько-українську війну помітно прискорився процес повороту Європи у бік Центральної Азії. Як зазначив глава зовнішньополітичного відомства ЄС Ж.Боррель, ЄС необхідно задіяти величезний потенціал Центральної Азії, «з постачання критично важливої сировини та нових транспортних коридорах, які не залежать від росії». Йдеться про будівництво транспортних коридорів в обхід росії, зокрема Транскаспійський транспортний маршрут, розвиток якого Боррель раніше обговорював у Казахстані. Держави Центральної Азії також розглядають Європу як важливого гравця у рамках своєї багатовекторної зовнішньої політики, оскільки це відкриває для країн Центральної Азії перспективу заміни в якості партнерів як росії, так і Китаю.
🔸 Суттєвим фактором, що відштовхнув Центральну Азію від росії, стала т.зв. доктрина путіна, яка виправдовує військове вторгнення під приводом захисту російськомовного населення. Через таку агресивну стратегію щодо країн з російськомовним населенням лідери країн Центральної Азії відчувають потенційну загрозу повторення такого сценарію на їх територіях. В результаті ці країни дозволяють КНР просувати свої економічні плани, зокрема з підвищення за рахунок енергоресурсів регіону частки природного газу в своїй енергетиці до 15%. Водночас, країни регіону не готові міняти одне нерівноправне партнерство на інше і сподіваються встановити з Китаєм рівніші відносини, ніж у них з росією до війни.
🔸 Керівництво Китаю намагається використати на свою користь загострення відносин росії з ЄС та США. Рішення ЄС про застосування з 5 грудня стелі цін на російську нафту, змушує кремль шукати країни, до яких він експортуватиме свою нафту, зокрема Китай. Китай хоче використати складну ситуацію росії для можливості зниження ціни російського експорту нафти. З іншого боку, зустріч голови КНР Сі Цзіньпіна 14 листопада із президентом США Д.Байденом можна інтерпретувати як спробу адміністрації Вашингтона залучити Пекін на свій бік та використовувати його для стримування росії та Північної Кореї. Наразі підтримка Китаю з «тайванського питання» робить росію тимчасовим союзником Пекіну.
❗️ Росія та Китай мають в центральноазійському регіоні суперечливі економічні та політичні інтереси, і незважаючи на демонстративне зближення, продовжать вести приховану боротьбу за вплив.
❗️Аналітики Центру протидії дезінформації при РНБО підготували лонгрід на тему «Чи вплине зима на перебіг подій в Україні?» Детальніше – за посиланням: https://cpd.gov.ua/main/chy-vplyne-zyma-na-perebig-vijny-v-ukrayini/
