Головна | Статті | Світова продовольча криза

Світова продовольча криза

Світова продовольча криза

Центр протидії дезінформації при РНБО України аналізує, яким чином позначиться війна в Україні на продовольчу ситуацію в Азії.

До війни Україна мала майже 3 тисячі кілометрів морського узбережжя, на якому розташовано 18 портів, з них 5 – в анексованому Криму. Через них здійснювалася половина загального обсягу міжнародної торгівлі України та експортувалося 60% вітчизняних товарів. Порушення свободи судноплавства внаслідок військової агресії росії призвело до суттєвих втрат української економіки.

Напередодні війни експерти оцінювали економічні ризики повної російської блокади українського узбережжя. Щоденні втрати держави в разі тижневої зупинки портів оцінювалися в $40 млн. 

І хоч війна заважає фермерам здійснювати посівну, знищує пальне, блокує порти та експорт наявного зерна, порушує традиційні логістичні ланцюжки та спричиняє зростання цін для базові продукти харчування, Україна залишається повністю забезпеченою продуктами харчування для внутрішнього ринку.

Раніше Україна та рф виробляли третину світового обсягу пшениці та ячменю, п’яту частину кукурудзи і понад половини соняшникової олії. Дві третини світового експорту соняшникової олії забезпечувала Україна. Через війну історично максимально зросли світові ціни на продовольство: ціна пшениці зросла на 19,7%, кукурудзи – на 19,1%, рослинних олій на 23,2%, цукру на 6,7%, м’яса на 4,8%. 

Припинення постачання пшениці, кукурудзи та ячменю впливають на продовольчу безпеку Сирії, Марокко, Лівану, Алжиру, Йорданії, Єгипту, Лівії і Ємену.  

Зерно, борошно і хліб – важлива складова азійської кухні та щоденного раціону людей. В багатьох країнах Близького Сходу фіксована або субсидована ціна хліба та інших базових продуктів, як олія, борошно, рис. Від цього залежить стабільність держав. 

Таким чином, не дивно, що криза продовольчої безпеки в близькосхідному регіоні впливає на формування політичної позиції держав щодо російського вторгнення в Україну.

Туреччина нині сплачує за імпорт пшениці $347 проти $297 наприкінці 2021 року та $230 в 2020 році. В Єгипті (106 млн жителів) власне вирощування пшениці забезпечує менше 50% потреб країни. В минулі роки 85% імпортного зерна ввозилося з рф і України. Ціна тонни борошна зросла до $700, а несубсидований хліб подорожчав на 50%.

В Палестині значно зросли ціни на борошно, овочі, курятину, цукор. Палестина імпортує 95% пшениці, але не має інфраструктури для зберігання продуктів харчування. Запаси борошна можуть бути вичерпані протягом трьох тижнів.

Ізраїль імпортує половину свого зерна та круп з України. Нині керівництво Ізраїлю та Йорданії розглядають можливість створення спільного регіонального сховища продовольства і пшениці. 

В Тунісі гостра політична криза внаслідок конституційного перевороту 25 липня минулого року. Тому там зараз шукають альтернативні джерела постачальників, щоб перекрити дефіцит і зупинити зростання цін. 

В бідніших Лівані та Ємені підвищення цін зробить продукти харчування недоступними для найбільш нужденних. В Іраку поточні запаси пшениці не перевищують трьох місяців.

Ліван 96% свого борошна імпортував з України та росії. З перших днів війни почалася хлібна криза в країні – ціни на хліб в Лівані зросли на 20% і магазини нормують кількість продажу своїх виробів. Україна забезпечувала 66% імпортних поставок. Власних резервів зерна у ліванців немає. Тому Ліван зацікавлений у якнайшвидшому завершенні війни в Україні, оскільки вона з кожним днем погіршує становище. 

Особливо складно Алжиру. Через недостатні опади в минулому році об’єм власного врожаю на 40% нижчий, ніж зазвичай. Через війну в Україні проблема загострилася. Також Алжир здійснює 11% європейського імпорту нафти і газу. Перерозподіл нафтогазового ринку внаслідок війни надає шанс Алжиру на збагачення та вихід з кризового стану останніх років.

Крім того, Алжир імпортує 75% своєї зброї з росії, але й співпрацює з НАТО та ЄС. 

В суперечці за Західну Сахару США на боці Марокко, а росіяни підтримують Алжир. Таким чином, Алжир схильний до партнерства з Китаєм, Росією і Туреччиною. Отже, його позиція щодо війни в Україні є стриманою і нейтральною.

Продовольчий тиск на Азію може створити міграційну кризу в ЄС, що може спричинити і без того вже наявну нестабільність внаслідок війни росії в Україні.

#ЦПДаналітика

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Pin It on Pinterest