Одним зі знакових підсумків саміту НАТО у Вільнюсі 11-12 липня стало рішення ключової групи G7 погодити рамковий документ «Спільне право на підтримку України» (Joint Declaration of Support for Ukraine) із гарантіями безпеки для України. У відповідному повідомленні йдеться про довгострокові зобов’язання, які зосереджуватимуться на забезпеченні України ресурсами, здатними захистити країну зараз, а також стримувати російську агресію в майбутньому. Перший етап переговорів зі США відбувся 3 серпня, де українську делегацію очолив голова Офісу Президента України Андрій Єрмак.
Однак практична реалізація важливих для України намірів виявилась не такою простою, адже лідери Альянсу узгодили не конкретні параметри «гарантій безпеки», а їхню рамку. Конкретні ж двосторонні договори планувалося підписати пізніше.
Тож, як заявив офіційний представник зовнішньополітичної служби ЄС у Брюсселі, надання гарантій безпеки для України не є прерогативою Європейського Союзу, оскільки – на відміну від НАТО – він не є оборонною організацією. За словами П. Стано, Євросоюз підтримує Україну в кількох галузях, враховуючи військову сферу, зокрема фінансуванням поставок озброєнь для захисту від російської агресії, але сам по собі він не є гарантом безпеки. Загострення передвиборчих перегонів у США та певна невизначеність їх результатів ставлять перед українською владою найважливіше питання – чи не зміниться підтримка України у разі обрання новим президентом Сполучених Штатів Д. Трампа або іншого кандидата замість Дж. Байдена?
Вочевидь, нинішню адміністрацію Білого дому це питання теж турбувало. Тому такою прициповою стала відповідь американським ЗМІ речника Державного департаменту США М. Міллера на брифінгу 9 серпня. Він зазначив, що двосторонні домовленості між Україною і США про гарантії безпеки будуть закріплені так, щоб вони діяли незалежно від того, хто буде президентом Сполучених Штатів. Це дозволить зберегти напрям та обсяги підтримки України навіть у разі обрання новим президентом Сполучених Штатів Д. Трампа. Адже у своїй передвиборчій риториці Трамп неодноразово наголошував на негайному припиненні підтримки України у разі обрання його президентом США. Не менш важливим у коментарі речника Держдепу стало підтвердження готовності американської адміністрації взяти на себе узгодження такої стратегії з іншими союзниками та партнерами в Альянсі, щоб унеможливити зміну довгострокових зобов’язань щодо безпеки України у разі зміни там уряду. Наразі адміністрація американського президента веде дискусії про двосторонні безпекові зобов’язання з прихильниками Демократичної партії в Конгресі США, від голосування якого буде залежати остаточне рішення про надання допомоги і підтримки України. Є підстави сподіватися, що ініціативу президента США підтримають у Конгресі, який раніше завжди погоджувався з рішеннями Білого дому щодо військової підтримки України. Навіть лідер конкуруючої Республіканської партії в Сенаті США М. Макконнелл заявив про те, що Сполучені Штати повинні прискорити поставки військової допомоги Україні. Стало також відомо, що США незабаром оголосять про новий пакет допомоги Україні у $200 млн, що стане першим траншем із 6,2 млрд, які раніше були виділені в рамках повноважень президента США.
Варто зауважити, що документ, який зафіксувала «Група семи», це не колективний договір, як було у випадку з Будапештським меморандумом, а міждержавні зобов’язання щодо безпеки між Україною та країною-підписантом. Кожна країна G7 пропонуватиме свій сценарій підтримки України в різних межах та різному форматі. Наразі крім США, Великої Британії, Франції та Німеччини до декларації приєдналися Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія, Швеція, Іспанія, Чехія, Нідерланди, Бельгія, Румунія та Португалія. Також 9 серпня до декларації G7 на підтримку України приєдналась Латвія. До країн, що не підтримали безпекову та економічну допомогу Україні, належать Австрія, Мальта, Ірландія, які офіційно декларують свій нейтральний статус, та Угорщина, яка принципово не надає Україні жодної військової підтримки.
❗️Переговори зі США з питань безпекових зобов’язань, як найбільшим стратегічним партнером України, мають стати фундаментальним рішенням у питаннях стримування агресора та прикладом для інших країн-партнерів. Звісно, цей стратегічний документ між двома державами не замінить повноцінного членства в НАТО, але стане зафіксованою гарантією підтримки до моменту вступу України в НАТО, незалежно від зміни політичної влади у США та країнах Європи. Крім того, надання гарантій безпеки безумовно посилить прогрес України на шляху до її майбутнього членства в євроатлантичній спільноті і Північноатлантичному альянсі та може стати «перехідним періодом» до цього вступу.
Центр протидії дезінформації підготував лонгрід на тему: Чим завершився саміт НАТО для України? Детальніше – за посиланням: https://cpd.gov.ua/main/chym-zavershyvsya-samit-nato-dlya-ukrayiny/
