Наразі стає очевидним, що зухвалий план України щодо прориву 6 серпня українсько-російського кордону в районі курської області застав москву зненацька. Українські воїни з перших днів настільки впевнено рухаються вперед, що вже 7 серпня російські пабліки визнали – українські сили просунулися на 10 км углиб курської області і взяли під свій контроль низку населених пунктів регіону, а 9 серпня міністерство оборони рф випустило заяву, де заявило, що українські сили на околицях суджі. 10 серпня в мнс росії повідомили, що з прикордоння курської області евакуювали вже 76 тисяч жителів, 12 серпня виконуючий обов’язки губернатора курської області о. смирнов, звітуючи путіну, визнав, що 28 населених пунктів області «перебувають під контролем противника». 13 серпня Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський доповів Президенту України Володимиру Зеленському, що під контролем України перебуває 74 населені пункти. Слід зазначити, що з самого початку події на території російського прикордоння відбувались в умовах інформаційної тиші з боку офіційних осіб та дотичних державних інституцій України. До 12 серпня ні Президент України Володимир Зеленський, ні Генеральний штаб ЗСУ у своїх зведеннях перебіг боїв на території курської області прямо не коментували. І тільки 12 серпня Володимир Зеленський вперше прямо підтвердив операцію ЗСУ на курщині й заявив, що під контролем українських військових перебуває близько тисячі квадратних кілометрів російської території.
Реакція на подію росії, США і партнерів
Президент США Джо Байден стримано прокоментував операцію ЗСУ в курській області як таку, що «створює справжню дилему для путіна», а американські урядовці перебувають у постійному контакті з українцями щодо цього кроку. Втім, речниця Білого дому Карін Жан-П’єр зазначила, що Вашингтон не брав участі в підготовці операції. Заступниця речника Пентагону Сабріна Сінгх підтримала Україну в її прагненні захистити себе від нападів і заявила, що просування України в курській області «узгоджується з політикою США». Двопартійна делегація із США під час офіційного візиту 13 серпня до Києва підтримала дії Сил оборони України. Зокрема, сенатор від Демократичної партії Річард Блументаль заявив, що прорив ЗСУ на курському напрямку – історична подія, яка переносить боротьбу на територію росії і змушує її перекинути туди війська з інших місць фронту. Сенатор-республіканець Ліндсі Грем також похвалив українські сили за операцію на курщині. Водночас обидва сенатори звернулися до Адміністрації Джо Байдена із закликом зняти обмеження щодо використання наданої Україні далекобійної американської зброї по російській території.
Речник Європейської комісії із зовнішньополітичних питань Петер Стано підтвердив право України на самозахист, зокрема й на удари по російській території.
Верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель підтвердив, що ЄС повністю підтримує боротьбу українського народу.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск вважає, що операція України в курській області є здійсненням її міжнародно визнаного права на самооборону.
російський диктатор володимир путін очікувано назвав ситуацію у курській області «провокацією» і заявив про «безперспективність переговорів із тими, хто завдає ударів по мирних жителях». Водночас російська пропаганда активізувала створення та поширення на підконтрольних ресурсах різноманітних фейків та інформаційних вкидів щодо нібито вчинення українськими військовими злочинів проти цивільних мешканців захоплених населених пунктів курської області. У відповідь Глава Української держави наголосив, що Україна суворо дотримується вимог міжнародних конвенцій і міжнародного гуманітарного права під час активних дій на російській території. У «буферній зоні» забезпечується постачання продовольства, медикаментів та інших необхідних цивільному населенню речей.
Чого на цей момент досягли Сили оборони України?
По-перше, як заявив Президент Володимир Зеленський у вечірньому зверненні до нації, операція ЗСУ в курській області рф виконала завдання убезпечити українське прикордоння, яке зазнавало систематичних обстрілів з російської території. Тож, ЗСУ взяли під свій контроль саме ті райони курської області, звідки велися обстріли Сумщини, що дозволило суттєво зменшити їх інтенсивність.
По-друге, військова операція в курській області дозволила українським військам перехопити ініціативу на цьому напрямку і зменшити тиск росіян на півдні та сході України. Наступ українських військ на російську територію змушує москву перегрупувати свої сили і перекидати до курської області війська з Харківського, Куп’янського, Херсонського і, ймовірно, Запорізького напрямків. Водночас, як зазначив речник ОСУВ «Таврія» Дмитро Лиховій, «ми ще маємо зрозуміти, чи це не є димовою завісою», адже мова йде про відносно невелику кількість підрозділів, що дозволяє російській армії продовжувати активні штурмові дії на інших напрямках, перш за все – на Покровському та Торецькому.
По-третє, український прорив на курщині підірвав сталий кремлівський наратив про «неминучу перемогу росії» і вперше після харківського контрнаступу восени 2022 року довів, що ЗСУ спроможні проводити вдалі військові операції на російській території. Через тиждень після початку наступу українські військові продовжують просуватися вглиб суджанського району і вшир уздовж кордону. Адміністрація курської області рф констатує, що територія углиб росії, на яку розповсюдилися бойові зіткнення (від села анастасьєвка), сягає близько 30 км. З розташованих там населених пунктів панічно тікають місцеві мешканці – російська влада виявилася не в змозі організувати як оборону кордону, так і евакуацію. Це стає сигналом Європі та США, що якби Україна отримувала більше західної зброї та мала дозвіл на її використання по всій російській території, ефективність та кількість подібних атак значно зросла б.
По-четверте, яким би не був остаточний результат українського рейду в росію, після двох з половиною років виснажливої війни з окупацією певних українських територій та постійними обстрілами населених пунктів і об’єктів критичної інфраструктури можна констатувати підвищення морального духу українських військових та мирного населення.
Наразі Сили оборони продовжують просуватися у курській області.
Чим це може завершитися?
Подальші тактичні та стратегічні плани України в курській області природно є прерогативою військового командування та Президента України і до певного часу не підлягають публічному розголошенню. Втім, блискавичний рейд українських військ у курську область настільки перевершив усі очікування як України, так і її західних партнерів, що, можливо, змусить українське командування переглянути свою подальшу стратегію. Адже початкові цілі ЗСУ – відволікти війська рф від лінії фронту, особливо в Донецькій області, підняти бойовий дух власного народу і надати нову впевненість західним прихильникам України в тому, що вона заслуговує на більшу військову підтримку – були досягнуті.
Ситуація на курщині розвивається настільки динамічно, що зараз дуже важко спрогнозувати, що буде далі. Західні військові експерти висловлюють свої думки з цього приводу.
Так, австралійський генерал у відставці Мік Раян прогнозує наступні варіанти розвитку ситуації.
Перший варіант передбачає рішення ЗСУ утримати захоплену російську територію або навіть просунутися далі, щоб відтягнути більше російських військ з України й отримати козир у майбутніх переговорах. Наразі, як повідомило видання Forbes, українські військові риють окопи на території курської області, що, на думку експертів медіа, означає перспективу стабілізації лінії фронту та підготовку до довгострокової української окупації частини курської області.Якщо рф перекине в цей район більш боєздатні війська та техніку і намагатиметься локалізувати просування українських сил, австралійський генерал розглядає варіант часткового відведення українських військ на більш захищену позицію поблизу українського кордону. Такий підхід дасть змогу зберегти військових і техніку та дозволить створити на відстані кількох кілометрів углиб російського кордону логістичних вузлів матеріально-технічного забезпечення ЗСУ (інженерні війська, паливо, польові госпіталі, продовольство і ремонтні бази), які б стали фундаментом повернення територій наступного року.
Отже, від того, чи зможе Україна перетворити тактичні військові перемоги на курщині на довгострокову стратегічну перевагу залежить рішення військового командування та Президента – або консолідувати свої здобутки та захистити захоплену Україною ділянку російської землі, або вибрати тактичне відведення військ і атакувати в іншому місці.
