Нещодавні повідомлення видання The Washington Post про те, що Іран нарощує підтримку росії у війні проти України, зокрема погодивши надання кремлю ракет класу «земля-земля» для ударів по українських містах і позиціях українських військ, викликало чергову хвилю дискусій у високих кабінетах Західних країн.
Основу цих дискусій становить питання як саме реагувати на діяльність підсанкційного Ірану?
Але в контексті утворення «дивного союзу» Ірану і росії постає ще одне важливе питання: що ж об’єднало ці діаметрально протилежні країни та чи можливе розширення такої «коаліції».
АВТОРИТАРИЗМ ЯК ЦЕНТР ТЯЖІННЯ
Теза про те, що на території України «триває війна свободи проти тиранії» – не просто красиві слова журналістів. На жаль, це те, що не потребує доказів. І в цьому випадку усвідомлення того факту, що країни з авторитарними режимами координуються та допомагають одна одній так само, як колективний Захід допомагає Україні, дозволяє оцінити природу відносин між режимами в росії та Ірані.
Як і за часів Другої світової війни, коли Третій Рейх, Італія та Японська імперія («вісь Рим-Берлін-Токіо») об’єдналися за принципом схожості політичних поглядів та режимів, зараз зближення Ірану з росією можна пояснити подібністю політичних режимів та близькістю світоглядів, які за минулі десятиліття ставали дедалі сильнішими.
За словами експерта Берлінського Фонду науки і політики, «обидві країни виступають проти домінування США у міжнародних відносинах і протистоять йому. Крім того, напруженість у відносинах між Іраном і Західними державами постійно зростала, з самого заснування Ісламської Республіки 1979 року». Зараз у зв’язку із розв’язанням війни проти України, росія опинилася в геополітичному положенні, подібному до іранського, що є для режимів потужним об’єднуючим фактором.
Що ж до внутрішньої політики в росії та Ірані, то і путінський режим, і режим аятол відповідають ознакам авторитарності.
У цьому контексті не варто забувати і про те, що союзником росії є ще й лукашенківський режим в Білорусі, який також містить всі ознаки авторитаризму. Цей факт доповнює загальну картину ірансько-російських відносин та робить її цілісною.
Саме тому, те, що Іран допомагає росії, не повинно нікого дивувати: авторитарні режими, які прагнуть стерти менші народи та ладні застосувати задля цього ядерне озброєння, скоїти воєнні злочини чи акти тероризму на кшталт знищення цивільних літаків, тягнуться одне до одного.
ПЕРСЬКИЙ ЧИ ІМПЕРСЬКИЙ: ЩО НЕ ТАК З «ГЕРАННЮ» ТА ІНШИМИ «ПОДАРУНКАМИ» ІРАНУ?
Протягом багатьох років рф відставала у галузі розробки та впровадження БПЛА, а про масове виробництво дронів-камікадзе взагалі не йшлося. Та ось у вересні російські ЗМІ неочікувано почали публікувати новини про те, що на озброєнні армії рф з’явилися дрони «Герань-2».
Це викликало закономірне питання, звідки в росії взагалі міг взятися дрон-камікадзе? Тим більше, що до моменту поширення новин фотографій БПЛА «Герань-2» майже не траплялось. Враховуючи актуальність моменту появи подібних апаратів, в експертних колах з’явилося припущення, що це чиясь «допомога». Саме це в кінцевому варіанті і підтвердилося: дрони «Герань-2» – це іранський дрон-камікадзе Shahed-136.
Однак політичне та військове керівництво Ірану всіляко заперечує свою причетність до постачання зброї до росії. Проте перед появою «Гераней» в українському небі близькосхідну країну відвідувала російська делегація і цікавилась саме безпілотниками.
Те, що «Герань-2», – це насправді Shahed-136, підтверджують уламки, що залишаються після застосування дронів. Найбільш промовистим свідченням «іранської руки» є уцілілі двигуни БПЛА. Це ліцензійні китайські 2-тактні MD 550 або 3W потужністю 50 л. На кожному моторі є характерне іранське маркування.
Іранське походження «Герані» необережно підтвердив і експерт від Міноборони рф р.пухов, який у прямому ефірі проговорився: «човен розгойдувати не будемо, тому я прошу вас сильно на цих іранських… тому що це класика історій – дупа є, а слова ні, так? Ми всі знаємо, що вони іранські, але влада не визнає».
Цікавим у цьому контексті є і той факт, що нещодавно українським військовим вдалося «приземлити» неушкоджений іранський ударний безпілотник Mohajer-6, що ще раз підтверджує співпрацю Ірану та рф у сфері озброєння.
Водночас, в інформаційному просторі почали з’являтися повідомлення про те, що Іран планує постачати росії балістичні ракети Fateh-110. Про це написало видання The Washington Post з посиланням на джерела в розвідці однієї з дружніх до США країн.
Тож зовсім скоро варто очікувати на «хороші» новини (а по суті – відверту дезінформацію) від соловйових-скабеєвих про «прориви» російського оборонпрому у галузі розробки чудо-зброї, що допоможе росії «перемогти» на полі бою в Україні.
«ДЕМОНТАЖ» ДИПВІДНОСИН ТА НОВІ САНКЦІЇ: ЩО ОЧІКУЄ НА РЕЖИМ АЯТОЛ?
Як повідомило українське МЗС, росія продовжує вчиняти теракти проти цивільного населення та критичної інфраструктури України, використовуючи бойові безпілотники іранського виробництва. Тож факт надання зброї для ведення загарбницької війни в Україні та вбивства українських громадян робить Іран співучасником злочину агресії, воєнних злочинів та терористичних актів рф проти України.
У зв’язку з цим відомство закликало Тегеран негайно припинити постачання будь-якої зброї росії. При цьому Міністр закордонних справ України Д.Кулеба вніс на розгляд Президента України В.Зеленського пропозицію про розрив дипломатичних відносин з Іраном.
Не залишається осторонь іранської участі у війні росії проти України і колективний Захід. Так, видання Politico повідомило, що Євросоюз підготував нові санкції проти Ірану за постачання зброї росії. Дипломати сподіваються домовитися про новий пакет 19 жовтня або принаймні до саміту лідерів ЄС 20-21 жовтня.
Загалом, зараз Україна зробила свій цивілізаційний вибір перебувати по правильну сторону новітньої «залізної завіси». Та не варто забувати, що війна все ще триває. І росія продовжує шукати та, на жаль, знаходити союзників, подібних собі. У зв’язку з цим ворог ще не раз змінюватиме свою тактику. Тож морально варто готуватися до затяжної кампанії та не переставати вірити в міць України та її союзників.19:51
